1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

ПАРЄ: Порушення прав людини в РФ стали передумовою війни

22 червня 2022 р.

Жертви порушень прав людини на Північному Кавказі не почуваються у безпеці навіть за межами Росії, а кількість політв'язнів у РФ продовжує зростати, йдеться у резолюції ПАРЄ.

Europarat in Straßburg
Фото: picture-alliance/dpa/R. Jensen

Хоча Росія 16 березня була виключена зі складу Ради Європи (РЄ) через воєнне вторгнення в Україну, Парламентська асамблея РЄ (ПАРЄ) продовжує стежити за ситуацією з правами людини в цій країні. Зокрема, у вівторок, 21 червня, асамблея провела об'єднані дебати та одноголосно проголосувала за резолюції "Необхідність відновлення прав людини та верховенства права в регіоні Північного Кавказу" та "Політичні ув'язнені в Російській Федерації".

В обох документах ПАРЄ констатує стрімке погіршення ситуації із правами людини в РФ. Так, "модель систематичних репресій, яку чинна російська влада застосовує проти всіх без винятку опонентів" "жахає" депутатів ПАРЄ. А в резолюції про ситуацію на Північному Кавказі йдеться, що в регіоні "продовжує переважати атмосфера безкарності за серйозні порушення прав людини, скоєні представниками регіональної та федеральної влади".

Північний Кавказ залишається територією безкарності

Парламентська асамблея Ради Європи з жалем зазначає, що починаючи з 2010 року, коли було прийнято першу резолюцію про порушення прав людини на Північному Кавказі, ситуація в регіоні не поліпшилася. "Журналісти, правозахисники, представники ЛГБТ-спільноти, жінки, які відмовляються слідувати "традиційним цінностям", і кожен, хто протистоїть авторитарному правлінню, ризикує бути підданим переслідуванням, катуванням і навіть позбутися власного життя через те, що висловлює свою думку, або просто за те, що живе так, як хоче сам", - йдеться у резолюції. При цьому асамблея зазначає, що такі люди та їхні родичі "не почуваються в безпеці ні на Північному Кавказі, ні будь-де у РФ, ні навіть за кордоном".

Депутати ПАРЄ стурбовані тим, що численні випадки порушень прав людини, задокументовані у попередніх доповідях Асамблеї, не були розслідувані російськими правоохоронцями. Тим часом, повідомлення з достовірних джерел про серйозні порушення прав людини, що відбуваються в регіоні, продовжують надходити, йдеться в документі.

Число політв'язнів у Росії зростає

У резолюції, присвяченій проблемам політв'язнів у Росії, депутати асамблеї зазначають, що вони "обумовлені структурними та системними причинами, які лише погіршувалися протягом багатьох років прийняттям обмежувальних законів, у тому числі під час агресивної війни проти України, що триває". Асамблея нагадує, що Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив численні рішення у справах, в яких російська влада звинувачувалася в незаконних затриманнях опозиційних політиків та активістів, і які так і не були виконані Москвою.

Асамблея також закликала владу РФ "негайно звільнити мерів українських міст, місцевих активістів, волонтерів і журналістів, викрадених або затриманих російськими військами в ході війни на тимчасово окупованих територіях України".

Громадянському суспільству Росії потрібна підтримка ПАРЄ

Під час дебатів німецький депутат від групи соціалістів Франк Швабе (Frank Schwabe) зазначив, що порушення прав людини, що фіксуються на Північному Кавказі, "поширилися з Кавказу в анексований Крим, у невизнані "ДНР-ЛНР", а тепер і на українські території, що опинилися під тимчасовою окупацією під час нинішнього російського вторгнення". Швабе вважає "невипадковим те, що глава Чечні Кадиров та його жорстокі кадирівці виявилися активно залучені до війни з Україною".

Депутат нагадав, що Росія залишається учасником Європейської конвенції про захист прав людини до 16 вересня, "і, незважаючи на те, що там вирішила Держдума РФ, норми конвенції все ще залишаються для них обов'язковими". "Звичайно, у нас немає ілюзій щодо того, що Росія їх виконуватиме", - визнав політик.

Атмосфера страху та переслідування опозиції - це головні умови для існування авторитарного режиму, заявила депутатка-соціалістка від Ісландії Суна Еварсдоттір. Вона впевнена, що "знищення антивоєнних рухів та опозиції всередині Росії", дали можливість Володимиру Путіну "почати цю вбивчу війну".

"Політичне придушення всередині країни породжує зовнішню агресію", - переконана Еварсдоттір. Тому вона закликає притягнути до відповіді представників російської влади, причетних до переслідування політичних опонентів, і водночас усіма можливими методами підтримувати громадянське суспільство у РФ.

Як РФ використовує заборонену зброю проти мирного населення

05:19

This browser does not support the video element.

Бойові дії на півдні України: найбільше ЗСУ бракує зброї

02:22

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW