Будь-хто, хто приїхав з Франції до Ірану, ризикує бути свавільно затриманим і піддатися несправедливому суду, а дотримання прав людини не гарантується, заявив МЗС Франції.
Протести проти свавілля поліціїФото: Frank Rumpenhorst/dpa/picture alliance
Реклама
Уряд Франції закликав своїх громадян, які перебувають в Ірані, "покинути країну якнайшвидше, враховуючи ризик довільного затримання". Про це йдеться в оновлених рекомендаціях туристам та мандрівникам, опублікованим у п'ятницю, 7 жовтня, на сайті МЗС Франції.
Як уточнюється в документі, "будь-який приїжджий із Франції (в Іран. - Ред.), зокрема ті, хто має два громадянства, наражаються на високий ризик арешту, довільного затримання та несправедливого судового розгляду. Цей ризик також стосується людей, які перебувають у звичайній турподорожі". У разі арешту або затримання в Ірані дотримання "основних прав та особиста безпека не гарантуються", наголошується у рекомендаціях МЗС.
Французи в іранському ув'язненні
У травні 2021 року в Ірані заарештували громадян Франції та членів вчительської профспілки Сесіль Колер і Жак Паріс, яких влада Ісламської республіки звинуватила у шпигунстві. Напередодні публікації на сайті МЗС Франції державне іранське телебачення показало відео за участю Колер та Паріса, де вони нібито "зізнаються" у скоєних злочинах. У французькому зовнішньополітичному відомстві назвали це відео "обурливою та огидною постановкою" і закликали негайно звільнити заарештованих.
Крім того, ще двох громадян Франції позбавлено волі в Ірані - це мандрівник Бенжамен Брієр, затриманий у травні 2020 року і також звинувачений у шпигунстві, і дослідниця-антропологиня Фаріба Адельха, заарештована в червні 2019 року і пізніше засуджена до п'яти років ув'язнення. Крім французького, вона має також іранське громадянство.
Затримання іноземців в Ірані
Раніше, 30 вересня, міністерство розвідки Ірану повідомило про затримання під час протестів дев'ятьох громадян європейських країн, які брали участь у демонстраціях після загибелі 22-річної Махси Аміні. Не називаючи особи затриманих, відомство заявило, що серед них громадяни Німеччини, Польщі, Італії, Франції, Нідерландів, Швеції та інших країн.
Масові протести проти утисків жінок і поліцейського свавілля спалахнули в Ірані після похорону Махси Аміні, яка, імовірно, стала жертвою насильства з боку правоохоронців - 13 вересня дівчину затримали в Тегерані за звинуваченнями в носінні "неісламського" одягу. З поліції її відвезли до лікарні у стані коми, де вона за кілька днів померла.
Владу Ірану також звинувачують у практиці використання заручників-іноземців для ведення переговорів у своїх інтересах на міжнародній арені.
Колір протесту
Протести "жовтих жилетів" у Франції стали не першими і не єдиними, де учасники об'єдналися під тим чи іншим кольором. У фотогалереї DW приклади інших кольорових протестів останніх років.
Фото: picture alliance / dpa
Жовтий - Франція
Жилети жовтого флуоресцентного кольору у Франції зобов'язані надягати водії у разі проблем з автомобілем. Це сприймається багатьма як тягар, тож жовтий і став символом непокори. Акції "жовтих жилетів" почалися усередині листопада 2018 року і стали найбільшими за останні десятиліття. Спочатку вони виступали проти зростання податків на бензин, але згодом вимоги протестувальників розширились.
Фото: Reuters/B. Tessier
Шафрановий - М'янма
2007 року буддистські ченці приєдналися до акцій протесту під шафрановим кольором проти тодішнього правлячого режиму М'янми (колишньої Бірми) через рішення влади скасувати субсидії на пальне. Ціни негайно ж зросли на 60, а то й на усі 100 відсотків. Протести отримали назву Шафранової революції через колір традиційних шат буддистських ченців.
Фото: picture alliance/AP Photo
Зелений - Аргентина
З 2016 року Аргентиною прокотилися численні акції за легалізацію абортів у цій переважно католицькій країні. Це запобігло б смерті багатьох жінок унаслідок нелегальних абортів, казали учасники акцій. Вони використовували зелений колір, що став символом руху за дозвіл абортів. Але у серпні 2018 року Сенат країни не підтримав законопроект за скасування заборони переривання небажаної вагітності.
Фото: picture-alliance/P. Murphy
Жовтий - Гонконг
"Революція парасольок" відбулася 2014 року в Гонконзі й тривала 79 днів. Причиною масових протестів став намір уряду в Пекіні провести вибори керівника адміністрації Гонконгу, допустивши на них лише заздалегідь визначених кандидатів. "Озброївшись" парасольками переважно жовтого кольору, мітингарі довгий час блокували центральні вулиці Гонконгу. Парасолі добре захищали від перцевого спрею поліції.
Фото: pictue-alliance/AP Photo/K. Cheung
Червоний і жовтий - Таїланд
У Таїланді з 2006 по 2010 роки "червоні сорочки" та "жовті сорочки" символізували дві протилежні за політичними поглядами фракції. "Червоні сорочки" були прихильниками екс-прем'єр-міністра Таїланду Таксина Чинавата, що обіймав цю посаду з 2001 по 2006 рік. Його усунули унаслідок військового перевороту в вересні 2006 року. Натомість "жовті сорочки" представляли опозиційні до нього сили.
Фото: AFP/Getty Images/C. Archambault
Помаранчевий - Україна
Оголошена ЦВК перемога провладного кандидата Віктора Януковича в другому турі президентських виборів 2004 року вивела на вулиці Києва сотні тисяч людей. Символом протестів став помаранчевий колір - колір кампанії опозиційного кандидата Віктора Ющенка. Протести з вимогою провести перевибори завершилися обранням Ющенка президентом й увішли в історію як "Помаранчева революція".
Фото: SERGEI SUPINSKY/AFP/Getty Images
Зелений - Іран
2009 року багато іранців не погодилися з офіційним результатом виборів, на яких було переобрано консервативного президента Махмуда Ахмадінежада. Під час тих протестів через суперечливий результат президентських виборів мітингарі широко використовували поширений в ісламській традиції зелений колір як символ незгоди з діями влади. Через це акції отримали назву "Зеленого руху".
Фото: picture-alliance/dpa/Stringer
Жовтий - Філіппіни
21 серпня 1983 року тисячі філіппінців зібралися поблизу аеропорту Маніли, щоб привітати лідера опозиції Беніньйо Акіно-молодшого, котрий повертався з-за кордону. Натовп убрався в жовтий колір. Однак опозиціонера вбили того ж дня прямо в аеропорту, що вилилося в тривалі акції протесту, які переросли в Жовту революцію. Колір було обрано як символ однієї з пісень-шлягерів 1970-х років.
