Назарбаєва позбавили головування у Радбезі Казахстану
Тетяна Кирилюк | Ольга Демідова
27 січня 2022 р.
Меджліс та Сенат Казахстану ухвалили скасування довічного головування першого президента країни Нурсултана Назарбаєва у Раді безпеки та Асамблеї народу Казахстану (АНК).
Перший президент Казахстану Нурсултан НазарбаєвФото: Press Office Of Nursultan Nazarb/TASS/dpa/picture alliance
Реклама
Верхня палата парламенту Казахстану - Сенат - прийняла зміни до законодавства, що скасовують довічне головування експрезидента країни Нурсултана Назарбаєва у Раді безпеки та Асамблеї народу Казахстану (АНК). У четвер, 27 січня, сенатори ухвалили законопроєкт, який передбачає передачу повноважень голови Радбезу та АНК президенту та виключає з законів про відповідні органи довічне право Назарбаєва очолювати їх.
Нижня палата парламенту - Меджліс схвалила цей законопроєкт 19 січня.
Реклама
Сенат запропонував скасувати необхідність узгодження з Назарбаєвим державних ініціатив
На пленарному засіданні 17 січня сенатори також запропонували скасувати необхідність узгоджувати з Назарбаєвим державні ініціативи та повернули до Меджлісу з поправками законопроєкт, що стосується повноважень експрезидента.
Вони запропонували вилучити із закону "Про першого президента" норму щодо узгодження з "лідером нації" ініціатив за основними напрямками зовнішньої та внутрішньої політики, повідомила сенаторка Ляззат Сулеймен.
Втім, норму про можливість виступу Назарбаєва перед парламентом, його участь у засіданнях уряду під час обговорення важливих питань, а також членство у Конституційній раді Казахстану збережено.
Заворушення у Казахстані придушили за допомогою сил ОДКБФото: Vladimir Tretyakov/AP/picture alliance
Протести у Казахстані
У квітні 2021 року Нурсултан Назарбаєв передав право очолювати АНК нинішньому президенту Казахстану Касим-Жомарт Токаєву, а довічною посадою у Радбезі він поступився на тлі масових протестів та заворушень, що спалахнули у країні на початку січня.
Протести були спричинені різким підвищення цін на скраплений газ у містах Актау та Жанаозен. Там вартість пального після 1 січня підскочила відразу на 100 відсотків. Поступово акції протесту почали охоплювати й інші міста країни, а мітингарі почали висувати економічні та політичні вимоги.
В деяких регіонах у ніч на 5 січня почались погроми, атаки на адміністративні будівлі, відділки поліції та магазини.
Згідно з офіційними даними, у результаті заворушень загинуло 225 людей, у тому числі 19 правоохоронців, постраждало понад чотири з половиною тисячі людей.
Президент Токаєв відправив уряд у відставку, ввів у країні надзвичайний стан і усунув Назарбаєва з посади глави Ради безпеки Казахстану. 6 січня до країни на прохання президента прибув озброєний контингент ОДКБ для допомоги у боротьбі з "з терористичною загрозою". У середині січня підрозділи сил ОДКБ залишили Казахстан.
Казахстан: від мирних протестів до збройного протистояння
Після хвилі протестів ситуація в Казахстані залишається вкрай напруженою. Надходять повідомлення про багатьох загиблих і поранених. У фотогалереї DW - світлини з місць подій.
Фото: Valery Sharifulin/TASS/dpa/picture alliance
Від невдоволення до масових протестів
Невдоволення різким стрибком цін на зріджений газ, яким заправляють авто, за лічені дні перетворились у Казахстані на масові антиурядові протести, які переросли в збройні сутички з правоохоронцями. На фото: будівля мерії в Алмати після штурму мітингарями 5 січня 2022 року.
Фото: Valery Sharifulin/TASS/dpa/picture alliance
Остання крапля
1 січня ціни на автомобільний газ у Казахстані підскочили відразу на 100 відсотків. Першими на вулиці вийшли жителі міст Актау (фото) та Жанаозен, що на заході Казахстану, де 90 відсотків усіх авто працюють на зрідженому газі. На мітингах протестувальники вимагали повернути колишні ціни на автогаз до 50 тенге (10 євроцентів) за літр.
Фото: Zhanbyrbaevkz/TASS/dpa/picture alliancev
Під тиском вулиці
Після того, як акції протесту почали охоплювати й інші міста, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв (архівне фото) опублікував твіт з вимогою негайно розібратись у ситуації. Уряд відразу заявив про відновлення старої ціни на зріджений газ. Згодом президент відправив кабмін у відставку. Але протести не вщухали.
Фото: Alexei Nikolsky/Kremlin/REUTERS
Ситуація виходить з-під контролю
Вкрай тривожні новини надійшли з Алмати, де тисячі людей у середу, 5 січня, спробували взяти штурмом мерію й інші адміністративні будівлі. На фото: підпалене демонстрантами в Алмати поліцейське авто.
Фото: Pavel Mikheyev/REUTERS
Запах горілого
Після перестрілки казахські військові взяли під контроль головну площу Алмати - площу Республіки, повідомляють ЗМІ. За словами очевидців, у місті відчувається сильний запах горілого, багато закладів і магазинів розграбовані, зокрема й крамниці зброї. На фото: 6 січня у центрі Алмати після сутичок мітингувальників з правоохоронцями.
Фото: AFP /Getty Images
Жертви з обох сторін
За офіційними даними, внаслідок сутичок загинули 18 правоохоронців. Крім того, "десятки нападників ліквідовано", повідомила поліція в Алмати. Отже, серед цивільного населення є, очевидно, чимало жертв. Більше двох тисяч людей було затримано.
Фото: Pavel Mikheyev/REUTERS
Більше тисячі постраждалих
За словами першого заступника міністра охорони здоров'я Казахстану Ажара Гініята, внаслідок протестів постраждало більше тисячі осіб, 400 осіб госпіталізовано, 62 людини перебувають в реанімації. На фото: спалена пожежна машина перед однією з адміністративних будівель в Алмати.
Фото: AFP /Getty Images
Досі небачені за масштабами протести
Протести в Казахстані з його авторитарним режимом досі були рідкісним явищем. Останні події є найбільшою кризою для президента Токаєва, котрий у 2019 році змінив на президентській посаді багаторічного державного лідера Нурсултана Назарбаєва. 81-річний Назарбаєв й надалі має статус єлбаси (глави народу), хоча з посади голови Ради безпеки Токаєв його усунув.
Фото: Mariya Gordeyeva/REUTERS
Військові в центрі Алмати
Президент Токаєв запровадив режим надзвичайного стану на всій території країни до 19 січня з комендантською годиною з 23-ї до 7-ї години. Протестувальників він назвав "терористами" і звернувся по допомогу до Організації Договору з колективної безпеки (ОДКБ), до складу якої входять, крім Казахстану, також Росія, Білорусь, Вірменія, Таджикистан та Киргизстан.
Фото: STR/REUTERS
Росія відправляє війська
Росія вже відрядила до Казахстану своїх десантників (на фото, 6 січня) як частину контингенту ОДКБ. Як повідомляється, завдання іноземних військових полягатиме в захисті важливих державних та військових об'єктів.
Фото: Russian Defence Ministry/AFP
Наказ стріляти на ураження
У п'ятницю, 7 січня, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв віддав правоохоронним органам та армії наказ відкривати вогонь на ураження без попередження по учасниках акцій протесту, яких він назвав "бандитами та терористами".
