Під час парламентських виборів у Вірменії, які відбудуться в неділю, 7 червня, громадянам доведеться обирати не просто новий склад Національних зборів, а й стратегічний курс країни на найближчі роки: продовження прискореної інтеграції з Європейським Союзом чи повернення в орбіту впливу Росії.

Згідно з передвиборним дослідженням, проведеним на замовлення Міжнародного республіканського інституту (IRI), що розташований у Вашингтоні, фаворитом кампанії є чинна влада. Однак експерти закликають ставитися до цифр з обережністю.

Вірменці не поспішають розкривати свої вподобання на виборах

Головна інтрига дослідження криється в низькому рівні відгуку (response rate). На запитання погодилися відповісти лише 16 відсотків громадян. Це більш ніж удвічі поступається показнику перед позачерговими виборами 2021 року, коли своєю думкою поділилися 37 відсотків респондентів. Це означає, що більшість громадян відмовилася відповідати на запитання соціологів, що, на думку експертів, робить підсумкову картину складною для передбачення. При цьому готовність прийти на дільниці висловили рекордні 92 відсотки опитаних (у 2021 році - 72 відсотки).

Картина вподобань має досить полярний вигляд. Лідером перегонів залишається правляча партія прем'єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна "Громадянський договір" із 32 відсотками голосів. Традиційна опозиція, за якою закріпився проросійський імідж, помітно відстає. Цей політичний фланг представлений трьома ключовими силами. Блок "Сильна Вірменія" (7 відсотків) очолює фігурант списку Forbes, російський мільярдер вірменського походження Самвел Карапетян, який наразі перебуває в Єревані під домашнім арештом. Його заарештували в червні минулого року за статтею про заклики до захоплення влади після публічних заяв на підтримку Вірменської апостольської церкви, керівництво якої перебувало в гострому конфлікті з прем'єр-міністром країни.

Ще 4 відсотки набирає блок "Вірменія" другого президента республіки Роберта Кочаряна, який вважається другом президента Росії Володимира Путіна. Доповнює цю трійку партія "Процвітаюча Вірменія" (2 відсотки) місцевого бізнесмена Гагіка Царукяна - економічного важковаговика, який пережив кілька змін влади, чия партія не раз засідала в парламенті і має статус офіційного партнера російської правлячої партії "Єдина Росія".

Рейтинги решти п'яти політичних сил у Вірменії, включаючи нові протестні проєкти, не перевищують 1-2 відсотки і балансують на межі статистичної похибки. Однак головна інтрига і ключ до результатів виборів криються в іншому: майже половина респондентів (43 відсотки) відмовилася назвати свого фаворита або зізналася, що ще не ухвалила рішення.

Про те, що реальне голосування може принести сюрприз, свідчить і той факт, що цифри прихильників правлячої партії в різних соцопитуваннях істотно розходяться. Так, можливі результати "Громадянського договору" найближчої неділі низка соціологів оцінює в 26-34 відсотки, що вказує на менший відрив партії Пашиняна від конкурентів.

Вектор руху Вірменії - Брюссель чи Москва?

Головний розподіл між кандидатами проходить по лінії зовнішньої політики. Правляча партія тримає курс на зближення з Європейським Союзом, поступово дистанціюючись від Росії та курованого нею ОДКБ - військового союзу, в якому, крім Росії та Вірменії, Казахстан, Киргизстан, Білорусь і Таджикистан.

У березні 2025 року парламент Вірменії ухвалив закон про початок процесу вступу до ЄС, а під час нинішньої кампанії Пашинян пообіцяв домогтися запровадження безвізового режиму з Європою вже за два роки. На початку травня Пашинян у межах саміту Європейської політичної спільноти прийняв у Єревані Володимира Зеленського і публічно заявив, що в контексті російської війни проти України "Вірменія не виступає союзником Росії".

Читайте також: "Інтелектуальне розлучення" з РФ: вибір і ціна для Вірменії

Вірменія "диверсифікує" зовнішню політику

Паралельно Єреван поглиблює діалог із Вашингтоном. 26 травня глава вірменського МЗС Арарат Мірзоян і держсекретар США Марко Рубіо підписали хартію про всеосяжне стратегічне партнерство та меморандум щодо рідкісноземельних металів. Також було парафовано угоду щодо логістичного проєкту TRIPP ("Маршрут Трампа"), який, як сподіваються в Єревані, з часом перетворить Вірменію на транзитно-інфраструктурний вузол регіону.

Читайте також: "Зробимо Вірменію знову великою": Трамп підтримав Пашиняна на виборах

У передвиборній програмі партії Пашиняна відносини з Росією більше не називаються "союзними" - тепер це зв’язки, "що трансформуються", які Єреван прагне будувати на основі нових реалій. Це пояснюють диверсифікацією зовнішньої політики, формулюючи її суть як перехід від "залежності від одного геополітичного центру до залежності від багатьох".

Підсумком є помітне охолодження відносин з Росією. Відправною точкою у вірменському уряді називають осінь 2022 року, коли ОДКБ і РФ фактично залишили без дієвої відповіді офіційний запит Вірменії про військову допомогу на тлі масштабних прикордонних сутичок  з Азербайджаном.

Навпаки, ключові опозиційні сили - альянси "Вірменія", "Сильна Вірменія" та партія "Процвітаюча Вірменія" - виступають у цьому питанні ідеологічними антиподами влади. Маючи великі фінансові та медійні ресурси, вони наполягають на відновленні повноцінного стратегічного союзу з Москвою, вбачаючи в Росії ключового гаранта безпеки та мирного процесу між Єреваном і Баку.

"Реальна Вірменія" та закрита сторінка Карабаху

Прем’єр-міністр і лідер правлячої партії Нікол Пашинян, який бере активну участь у передвиборній боротьбі, серед іншого будує свою кампанію на тезі про перехід від "історичної" до "реальної Вірменії". Влада заявляє, що сторінка карабаського руху, який багато в чому визначив політичну ідентичність країни на початку 1990-х років, закрита.

Як головний аргумент команда Пашиняна використовує парафований мирний договір з Баку та Вашингтонську мирну декларацію 2025 року. Через нормалізацію відносин влада прагне розблокувати транспортні артерії та визволити Вірменію з сухопутної блокади з боку сусідніх Туреччини та Азербайджану, що триває ще з першої карабаської війни, яка розгорілася після розпаду СРСР.

Опозиція різко критикує такий підхід. Її лідери наполягають, що Єреван зобов’язаний тримати на порядку денному питання про право карабаських вірменів на повернення до своїх домівок. Більше того, опозиційні сили звинувачують владу в готовності заселити саму Вірменію "300 тисячами азербайджанців" - теза, яка підживлюється бакинською концепцією "Західного Азербайджану".

Влада ж називає будь-які заяви щодо "повернення азербайджанців" "психологічним терором" і "агентурною діяльністю", обіцяючи покінчити з цим після перемоги на виборах. У передвиборчій риториці правлячої партії навіть з’явився спеціальний термін "триголова партія війни" для позначення трьох головних опозиційних сил (маються на увазі блоки Роберта Кочаряна, Самвела Карапетяна та партія Гагіка Царукяна), які, на думку влади, своєю риторикою та вимогами ведуть країну до нового збройного конфлікту з Азербайджаном.

У хід йдуть і ролики, що лякають пересічних громадян. Опозиція будує агітацію на гаслі: "Або ти йдеш на вибори, або приходять азербайджанці". У мережі поширюється й дзеркальний наратив: у разі перемоги проросійських сил "наших солдатів відправлять воювати в Україну на боці Росії".

Росія намагається вплинути на результат виборів у Вірменії?

Відмінною рисою нинішньої виборчої кампанії є також дискусії щодо використання Росією важелів впливу на вибори. З наближенням дня голосування економічні обмеження Россільгоспнагляду посипалися одне за одним. З кінця травня запроваджено обмеження на ввезення до РФ вірменських томатів, огірків, перцю та полуниці. З 2 червня під заборону потрапила продукція трьох великих виробників вина та коньяку, квіти, мінеральна вода, а також жива риба та форель. Офіційна причина - порушення фітосанітарних норм.

Читайте також: Путін пригрозив Вірменії підвищеними тарифами і процитував Гітлера

Більше того, днями міненерго РФ повідомило Єреван про можливе призупинення угоди від 2013 року щодо пільгових поставок газу та нафтопродуктів до Вірменії. За оцінками економістів, цей крок у поєднанні з поступовим закриттям російського ринку для вірменського агросектора може стати відчутним ударом по економіці країни через її високу залежність від російських енергоносіїв і ринку збуту.

Інформаційний фон кампанії залишається напруженим. За даними журналістів-розслідувачів, у вірменському сегменті соцмереж активна мережа ботів "Матрьошка", яку пов'язують із російськими структурами. Додатковим приводом для тривоги стали недавні слова Володимира Путіна про те, що "криза в Україні" стала наслідком її прагнення до Євросоюзу. У Єревані цю історичну паралель багато хто розцінив як завуальоване попередження та загрозу безпеці країни.

Читайте також: ЄС звинуватив Росію у спробі вплинути на вибори у Вірменії

Скандали та арешти напередодні виборів у Вірменії

Рівень напруги різко підвищився після публікації розслідування видання The Insider про ймовірну російську агентурну мережу у Вірменії. У центрі скандалу опинилися лідери опозиції. Так, згідно з матеріалами журналістів, у файлі на видачу закордонного паспорта в 1999 році російському мільярдеру і голові "Сильної Вірменії" Самвелу Карапетяну в графі "місце роботи" значився Інформаційний центр ФСБ. У розслідуванні з копією паспорта фігурує і лідер "Процвітаючої Вірменії", бізнесмен Гагік Царукян.

Загальний фон для опозиції погіршується жорсткими діями правоохоронних органів. Силовики ледь не щодня публікують оперативні матеріали та записи прослуховувань. Ці дані стають підставою для порушення регулярних кримінальних справ проти функціонерів "Сильної Вірменії" та "Процвітаючої Вірменії", яким інкримінують масштабний підкуп виборців. Гучним скандалом став арешт другого номера у списку "Процвітаючої Вірменії" Андраніка Теваняна. Політика з проросійською репутацією звинувачують у державній зраді та шпигунстві. Опозиція називає ці справи, як і публікацію The Insider, "політичним переслідуванням".

Попри загострення пристрастей і низку гучних скандалів, 71 відсоток опитаних IRI громадян Вірменії вірять, що вибори пройдуть вільно і справедливо. Крім того, 61 відсоток респондентів вважає, що країна загалом рухається в правильному напрямку. Головними викликами жителі, як і раніше, вважають безпеку кордонів (17 відсотків), безробіття (15 відсотків) і високі ціни (10 відсотків). Кому громадяни Вірменії довірять розв'язання цих проблем, стане відомо вже найближчої неділі.