1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Парламентські вибори у Польщі: шанс для лідера опозиції

Яцек Лепяж
16 жовтня 2023 р.

Національно-консервативна партія "Право і справедливість" залишається найпотужнішою політичною силою у Сеймі Польщі. Однак більшість мандатів здобула опозиція, тож вона може сподіватися, що прийде до влади.

Дональд Туск після парламентських виборів
Після парламентських виборів у Польщі Дональду Туску є чому радітиФото: Kacper Pempel/REUTERS

"Нам це вдалося, справді", - вигукнув, коментуючи перші оприлюднені результати екзитполівлідер ліберальної опозиції Дональд Туск, виступаючи у неділю ввечері, 15 жовтня, перед своїми прибічниками. "Найгірше - позаду, владі ПіС (партії Право і справедливість) настав кінець. Демократія і свобода перемогли", - наголосив лідер Громадянської платформи (ГП) Дональд Туск, додавши зворушено: "Я - найщасливіша людина на світі". 

За уточненими даними екзитполів, оприлюдненими 16 жовтня, ПіС, яка вже вісім років перебуває при владі, цього разу, хоч і здобула кращий, ніж у конкурентів результат, але не змогла взяти більшість, отримавши 36,6 відсотка голосів. На нинішніх парламентських виборах у Польщі партія Ярослава Качинського втратила близько семи відсотків голосів у порівнянні з минулим голосуванням. 

Прибічники Туска святкують результати екзитполів після закриття виборчих дільниць у неділю, 15 жовтня.Фото: Omar Marques/Getty Images

Очолювана експрем’єром і колишнім президентом Європейської Ради Дональдом Туском Громадянська коаліція, до якої входять крім партії Туска "Громадянська платформа" ще дві невеликі партії, включно зі Зеленим, набрала 31 відсоток голосів. Потенційні партнери "Громадянської платформи" по коаліції - християнсько-демократична партія "Третій шлях", набрала, якщо вірити екзитполам, 13,5 відсотка, а "Нова Лівиця" - 8,6 відсотка. Якщо прогнози справдяться, потенційна демократична коаліція у новому складі Сейму матиме впевнену більшість у 248 мандатів з 460. Остаточні результати голосування очікуються у вівторок, 17 жовтня.

Партія Качинського, згідно з прогнозами, може розраховувати на 198 мандатів. А її єдиний потенційний партнер по коаліції - ультраправа партія "Конфедерація свободи й незалежності" здобула близько 6,4 відсотка голосів, що у перерахунку означає 14 мандатів. Ця політична сила сподівалася на успіх, агітуючи за зниження податків, а у питаннях зовнішньої політики  відрізнялася антиукраїнськими заявами. Цей курс, вочевидь, не приніс правим популістам успіху. "Ми програли. Ми хотіли все радикально змінити, але зазнали краху", - визнав один з лідерів "Конфедерації" Славомир Менцен.

Лідер ПіС Ярослав Качинський увечері після голосування демонструє впевненість у перемозіФото: Aleksandra Szmigiel/REUTERS

Качинський тримається за владу

Ярослав Качинський не поспішає йти з влади, попри невтішні результати голосування. Він, виступаючи перед прибічниками, назвав результати "великим успіхом" і наголосив, що це вже четверта перемога ПіС поспіль. "Ми не допустимо, щоб Польщу зрадили, щоб вона зазнала поразки і втратила найцінніше, що є в історії нації - право самостійно вершити власну долю", - наголосив лідер націонал-консерваторів і попередив опонентів, що попереду "дні боротьби і напруженості". 

Читайте також: Чому сваряться Україна та Польща і як їм помиритися

Дональд Туск незворушно відреагував на заяви опонентів і анонсував, що розпочне консультації щодо формування нового уряду, щойно буде оголошено офіційні результати голосування. Саме Туска оглядачі називають головним архітектором перемоги опозиції на нинішніх парламентських виборах. Лише рік тому він повернувся до Варшави після багаторічної роботи у європейських інституціях, а згодом на чолі Європейської народної партії. Повернувшись на батьківщину експрем'єр у стислі терміни перезавантажив "Громадянську платформу", яка перебувала у затяжній кризі й організував блискавичну виборчу кампанію. Не стала на заваді перемозі опозиції й брудна кампанія влади особисто проти Дональда Туска, якого таврували як "німецького колаборанта", або людину "якою керують з Берліна та Брюсселя".

Прем'єр-міністр Матеуш Моравецький (ПіС) голосує на парламентських виборах у Польщі в неділю, 15 жовтняФото: Slawomir Kaminski/Agencja Wyborcza/REUTERS

Черга президента Дуди

Тепер всі погляди спрямовані на президента Анджея Дуду. Глава держави має протягом 30 днів скликати перше засідання новообраного Сейму, після чого протягом двох тижнів він доручить одному з кандидатів формування нового уряду, на що конституція передбачає ще два тижні. Якщо кандидат, запропонований президентом, зрештою не знайде підтримку більшості депутатів, тоді вже Сейм може своєю більшістю запропонувати свого кандидата. Всі ці процедури можуть затягнутися до кінця року. Опозиція закликає президента не тягнути час і одразу запропонувати кандидата від нової більшості. Однак чи піде на це глава держави - велике питання. Зрештою, Анджей Дуда був обраний президентом 2015 року саме за підтримки ПіС і дотепер у багатьох принципових питаннях ставав на бік партії Качинського. Як би президент не повівся у майбутній коаліціаді, новому уряду без конструктивної співпраці з главою держави буде нелегко з огляду на можливість президентського вето. А наступні вибори президента відбудуться лише 2025 року.

Один з прихильників Дональда Туска у день голосування випромінює позитивний настрійФото: Rafal Oleksiewicz/AP/picture alliance

Новий курс у відносинах з ЄС?

Серед пріоритетів Громадянської коаліції, якщо вона таки сформує наступний уряд, Дональд Туск ще перед виборами назвав повернення незалежності громадським телерадіомовникам, які влада ПіС взяла під прямий державний контроль. Націонал-консерватори, за словами критиків, широко зловживали впливом на громадське мовлення, використовуючи наближені до держави ЗМІ у пропагандистських цілях. 

Явка під час голосування на парламентських вибораху Польщі була високою, на дільницях шикувалися черги. На фото - одна з дільниць у ВаршавіФото: ALEKSANDRA SZMIGIEL/REUTERS

Ще одним пріоритетом ліберально-демократичної коаліції буде відновлення конструктивної співпраці з Європейським Союзом, яка зазнала значної шкоди, зокрема, через порушення Варшавою усталених у ЄС принципів демократії, передовсім засад незалежності правосуддя від влади. "Метою ліберального уряду буде відновлення засад правової держави, аби розблокувати для Польщі заморожені кошти ЄС з фонду відбудови", - зазначив у розмові з DW аналітик Європейської ради у закордонних справах Пьотр Бурас. За його словами, за прем'єра Туска Польща знову буде конструктивним гравцем у ЄС.

Вибори у Польщі і українські мігранти: що розколює поляків

30:24

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW