Мона Ліза нарешті знову приймає гостей. Після вимушеної паузи, спричиненої поширенням коронавірусу, паризький Лувр відкрив свої двері - із дотриманням сурових заходів безпеки.
Реклама
Таким порожнім, як за часів локдауну через епідемію COVID-19, всесвітньовідомий паризький Лувр, певно, не був ще ніколи з часу його відкриття у 1793 році. Майже чотири місяці Мона Ліза дарувала свою таємничу посмішку лише охоронцям музею. Зазвичай перед Джокондою збирається натовп відвідувачів з усього світу. Зазвичай. Однак 13 березня Лувр був зачинений за розпорядженням французького міністерства культури - через стрімке поширення коронавірусу. І після відкриття у понеділок, 6 липня, вже нічого не буде так, як раніше.
Доступ до Мони Лізи - як у черзі в аеропорту
Гості музею, які хочуть побачити Мону Лізу, муситимуть пройти зигзагоподібним коридором, на кшталт тих, що спрямовують пасажирів до стійок реєстрації в аеропортах. На підлозі світяться оранжеві сигнали, вказуючи на необхідність дотримання дистанції між відвідувачами.
Однак у Луврі й не очікують черг та натовпів. На час епідемії COVID-19 музею дозволено допускати до своїх скарбів лише 30 відсотків від кількості відвідувачів, властивої докоронавірусним часам. Це - один із заходів безпеки, вжитих перед відкриттям.
Для найбільш відвідуваного музею світу це - великий виклик, розповідає директор Лувру Жан-Люк Мартінес. За останній рік у величезному палаці мистецтва побували 10,2 мільйона відвідувачів - близько 30-40 тисяч гостей щодня. За даними музею, більшість із них проходили, аби побачити Мону Лізу. Довгі черги були щоденною рутиною. Іноді музей був настільки переповнений, що зацікавленим у мистецтві доводилося відмовляти у вході.
75 відсотків відвідувачів музею у докоронавірусні часи становили іноземці. На першому місці - американці, за ними - китайці та європейці. "Лише два мільйони відвідувачів були із Франції", - розповідає Мартінес інформаційній агенції dpa.
Лувр очікує помірної кількості гостей
Чотири місяці вимушеної паузи коштували музею збитків у 40 мільйонів євро, зазначає його директор. 50 відсотків свого фінансування Лувр забезпечує самостійно - передусім завдяки продажу квитків. Решта фінансування - це дотації, передусім державні.
На щастя, каже Жан-Люк Мартінес, адже після відкриття кількість відвідувачів, як очікується, буде доволі помірною - через почасти закриті кордони та обмеження пересування, які діють для багатьох країн. Очільник Лувру сподівається, що музей відвідуватимуть три-чотири тисячі гостей щодня, може, навіть п'ять тисяч. Той, хто захоче прийти до музею, із великою вірогідністю отримає квиток. Їх можна забронювати на сторінці музею в інтернеті - і дефіциту поки що не спостерігається.
Жорсткі заходи безпеки в музеї
У касах музею заплатити за квиток можна лише банківською карткою - оплата готівкою не здійснюється з гігієнічних міркувань. Ім'я, адреса та контактні дані потрібно занотувати перед входом. У всіх залах музею необхідно носити маску - лише в саду Тюїльрі її можна зняти.
Відвідування виставкових залів має здійснюватися за чітко визначеним маршрутом - таким чином у музеї хочуть уникнути натовпів. Лувр із його 60 тисячами квадратних метрів є третім за величиною музеєм у світі - у ньому виставлені 35 тисяч експонатів, ще незліченна кількість творів мистецтва зберігається у фондах - від картин і скульптур до маленьких вазочок та прикрас.
Основними принадами музею, окрім Мони Лізи, є мармурова скульптура Венери Мілоської та всесвітньо відома картина "Свобода, що веде народ" французького художника Ежена Делакруа.
Нарешті знову мистецтво "наживо"
Багато творів мистецтва, які зберігаються у Луврі, під час його закриття можна було побачити онлайн. "Попри те, що ми створили можливість віртуально знайомитися з нашою колекцією, це не може замінити відчуття, коли бачиш твір мистецтва наживо. Це дає музею право на існування", - вважає директор Лувру Жан-Люк Мартінес. Він сподівається, що не лише французи, а найближчим часом й інші європейці та всі інші відвідувачі зможуть потрапити до палацу мистецтв. "Нам усім потрібне це особливе відчуття реальної зустрічі з мистецтвом та красою. Це може зцілити наші душі", - переконує очільник Лувру.
Мікроскопічна Мона Ліза: портрет із молекул ДНК (14.12.2017)
01:15
Загадкові картини і таємниці шедеврів живопису
Шедеври світового живопису мають безліч загадок: від "коду да Вінчі" до "Червоного квадрата" Казимира Малевича. До цього часу багато таємниць не розкриті...
Фото: picture-alliance/akg-images
Фальшива сережка?
"Дівчина з перловою сережкою" - один з найвідоміших шедеврів нідерландського художника Яна Вермеєра. Картина була виконана приблизно у 1665 році. Кого художник зобразив, невідомо, але головна загадка не у цьому. Сережка надто велика. Натуральні перлини такими не бувають, а штучні тоді не вирощували. Може, це перламутр? До того ж, зовсім незрозуміло, як сережка тримається на вусі.
Фото: DW
Що приховує завіса?
Ще один Вермеєр і ще одна загадка. Від кого "Дівчина, яка читає лист біля відчиненого вікна", отримала послання? Від мами? Від коханого? І яку роль відіграє очевидно зайва важка завіса, що займає майже третину площі полотна? Рентгеноскопія показала: завіса з'явилась пізніше, щоб приховати зображеного за спиною дівчини Купідона - оголеного посланця кохання. Отже, лист таки від коханого...
Фото: Gemeinfrei
Апостол Іванна?
Яких тільки таємних символів не знаходили у монументальній фресці Леонардо да Вінчі, що зображує останню трапезу Ісуса з апостолами! Знайшли, наприклад, зашифроване пророцтво - "код да Вінчі" - про кінець світу у 4006 році. А чому праворуч від Ісуса жінка?! Ніби ж апостол Іван Богослов - але ж придивіться до його (її?) обличчя, до білої шкіри. Дехто навіть груди бачить під одягом...
Фото: picture-alliance/akg-images
Відома "Невідома"?
Відразу, як картина Крамського "Невідома" з'явилась на виставці передвижників у березні 1883 року, художника почали розпитувати: хто ця прекрасна незнайомка? Але він так і не назвав її ім'я. Одна з гіпотез - це княжна Катерина Долгорукова, морганатична дружина імператора Олександра ІІ. Інша версія: це колишня курська селянка, котра вийшла заміж за дворянина Бестужева.
Фото: gemeinfrei
Вагітна Мона Ліза?
Загадкова посмішка Мони Лізи легендарна. Однак це не єдина таємниця відомої картини. Можливо, Леонардо да Вінчі зобразив на ній ... вагітну Джоконду. Подивіться, як схрещені її руки, що ніби прикривають округлий животик. Пошуки в архівах засвідчили, що дружина торговця шовком Ліза дель Джокондо справді була вагітною, коли Леонардо писав її портрет. Може, саме тому вона посміхається?
Фото: picture-alliance/akg-images
Куди вони дивляться?
Доволі дивна композиція, чи не так? Чий портрет пише у 1656 році іспанський художник Веласкес, котрий зобразив на картині сам себе? Хто йому позує? Не інфанта ж, повернена до нього спиною? Чи може король Філіпп з дружиною, чиє відображення ми бачимо у дзеркалі позаду, на яких усі, також і художник, власне, і дивляться? Все догори дригом і загадково: хто суб'єкт, хто об'єкт?
Фото: picture-alliance/Heritage-Images
Скільки тут портретів?
Цей незвичайний портрет австрійський художник Йоганнес Ґуммп написав у 1646 році, коли йому було 20 років. Скільки тут його зображень? Два? Три? Сам Ґуммп назвав картину просто: "Автопортрет". Однак як її тільки не називають: "Подвійний портрет", "Потрійний портрет". Може, оптимальна назва: "Автопортрет з дзеркалом і мольбертом"?
Фото: picture-alliance/Heritage-Images
Гітарист чи мати, яка годує?
У 1903 році, коли був написаний "Старий гітарист", картини 22-річного Пікассо купляли погано, він жебрачив. Якщо уважно придивитись на схилену голову гітариста, то між вухом та шиєю можна побачити обличчя жінки. Під шаром фарби - інша картина: мати, яка годує дитину, та корова з телятком. Пікассо з економії писав нові картини на старих творах. Чи не втратив від цього світ ще один його шедевр?
Фото: Gemeinfrei
Чому квадрат не квадратний?
Навіть неозброєним оком видно, що "Червоний квадрат" українського художника Казимира Малевича не квадратний. Але коли взнаєш, що альтернативна назва картини, що написана на звороті - "Жінка у двох вимірах", то загадка стає ще більш складною. Хоча те, що Малевич намалював картину у 1915 році, може стати в нагоді у пошуку відповіді?
Фото: Gemeinfrei
Коли вона повертатиметься?
А це твір сучасного німецького художника Ґергарда Ріхтера (Gerhard Richter) - портрет його доньки Бабетти, яку в родині називають Бетті. Чи це антипортрет? Адже обличчя Бетті ми не бачимо, вона повернулась саме тому, що не хоче, щоб ми його побачили. У музеї люди довго стоять перед цією картиною - чекають, коли ж Бетті повертатиметься.