Наразі товари вартістю до 150 євро, що надходять в Україну міжнародними поштовими відправленнями, податком на додану вартість (ПДВ) не оподатковуються. Утім, український уряд вкотре пропонує скасувати цю пільгу й таким чином узгодити правила із законодавством Євросоюзу. Ця вимога також є одним зі структурних "маяків" Міжнародного валютного фонду (МВФ) для отримання Україною нового траншу. Законопроєкт уряд планує передати на розгляд Верховної Ради.

Приватні безоплатні подарунки вартістю до 45 євро, кажуть в уряді, й надалі оподатковуватися не будуть. Якщо Рада ухвалить закон, нові правила запрацюють не раніше 2027 року - бізнесу, маркетплейсам і операторам доставки обіцяють дати час на підготовку. У Кабміні розраховують, що скасування пільги приноситиме бюджету понад 10 мільярдів гривень щороку.

"Ми повинні створити рівні умови для всіх учасників ринку. Це питання підтримки українських виробників і чесної конкуренції. Очікуємо, що це рішення забезпечить понад 10 мільярдів гривень додаткових надходжень до бюджету щороку. Це ресурс для фінансування оборони, стійкості держави та розвитку української економіки", - написав у Telegram прем'єр-міністр України Сергій Корецький. 

Не всі схвалюють пропозицію, але причини критики різні

Співвласник групи компаній NOVA (мережа "Нова пошта") Володимир Поперешнюк у дописі в соцмережі Facebook розкритикував це рішення. За його словами, уряд завдає бізнесу удару саме тоді, коли ворог б'є по поштових терміналах, а країна входить у нову фазу війни на виснаження економік. На його переконання, замість нових податків українській економіці потрібна більша свобода. "Чим менше податків, регулювання та державних бар'єрів, тим швидше бізнес знаходить нові рішення, інвестує та відновлюється. І навпаки, чим більше держава ускладнює життя бізнесу та споживачам, тим легше ворогу досягти своєї мети", - переконаний Поперешнюк.

Сергій Корецький пояснює, що від запропонованих нововведень виграють українські виробники і продавці, адже за нинішніх обставин частина імпортних товарів мають податкову перевагу. "Так не може бути. Неприпустимо, що українські виробники, наприклад, легкої промисловості сплачують податки, тоді як громадяни купують на іноземних маркетплейсах одяг, і такі самі товари не оподатковуються взагалі", - пояснив прем'єр.

Податкова економія штучно підтримує іноземного виробника

Пояснюючи суть законопроєкту, економіст Центру економічної стратегії Богдан Слуцький у коментарі DW наголосив, що йдеться передусім про вирівнювання умов між українським виробником і закордонним, адже український виробник платить ПДВ, а покупець сплачує його під час купівлі всередині країни, тоді як замовлення на іноземній платформі вартістю до 150 євро наразі ПДВ не оподатковується. Ця податкова економія, за його словами, штучно підтримує іноземного виробника, роблячи його дешевшим, хоча умови мають бути рівними, бо це узгоджується і з курсом на локалізацію виробництва в Україні.

Водночас економіст визнав, що навіть після ухвалення закону умови не будуть вирівняні повністю. Окрім різниці між українським і закордонним виробником, є ще проблема нечесних імпортерів, які дроблять партії товарів, наприклад, ввозять не одну посилку на 1500 євро, а десять по 150 євро, щоб не платити ані мита, ані ПДВ. Законопроєкт, за словами Слуцького, лише робить крок у бік вирівнювання умов і для внутрішніх виробників, і між чесним та нечесним імпортом. При цьому мито законопроєктом поки не запроваджується - це, за його оцінкою, відбудеться на наступному етапі.

Слуцький навів приклад Євросоюзу, де ПДВ на такі посилки діє вже з 2021 року, а з 1 липня 2026 року додатково запроваджено мито обсягом 3 євро за кожну товарну позицію в посилці. За його словами, це свідчить про те, що і в ЄС бачать загрозу дешевого імпорту, насамперед із Китаю, який шкодить місцевим виробникам і створює екологічну проблему з утилізацією неякісних товарів. Молдова, за його словами, як країна-кандидатка на вступ до ЄС, вже ухвалила аналогічний закон, який запрацює з 1 жовтня, тоді як Україна навіть у разі ухвалення ризикує не встигнути до оновленого дедлайну МВФ. Якщо законопроєкт ухвалять у вересні, то, за оцінкою економіста, це було б вже гарним результатом.

Слуцький також спростував побоювання щодо можливого колапсу на митниці через запровадження нових правил. За його словами, митниця готується до нових правил ще з 2023 року і при належному фінансуванні впорається.

Гроші за оподаткування посилок можуть підтримувати оборону країни

Експерт Мережі захисту національних інтересів "ANTS" Ілля Несходовський у коментарі DW зазначив, що вже й не полічити, яка це за рахунком спроба уряду ухвалити такий законопроєкт, і що суттєвих змін у самій пропозиції немає, а по суті, йдеться лише про механізм реалізації рішення.

Втім, саме рішення, на його переконання, є однозначно правильним щонайменше з двох причин: по-перше, це зобов'язання перед МВФ, а по-друге, в умовах війни оподатковувати варто передусім імпорт, а не внутрішнє виробництво. За словами Несходовського, виробництво всередині країни й так несе додаткові ризики та витрати через ракетні удари, дорожчу електроенергію, потребу бронювати працівників, ускладнену логістику, тому оподаткування імпорту якраз вирівнює конкуренцію між внутрішнім виробником і імпортною продукцією.

Експерт навів дані про те, що доставки через маркетплейси зростають на 40-50 відсотків щороку, через що бюджет втрачає мільярди, і ця тенденція лише погіршуватиметься. Оскільки, за його словами, усі податки зараз ідуть безпосередньо на фінансування армії, а не на утримання чиновників, додаткові надходження від оподаткування посилок дадуть ресурс саме для оборони.

Чи ухвалить Рада законопроєкт цього разу?

Утім, попри всі аргументи, Несходовський визнав, що крок наразі непопулярний в українському суспільстві, а політики підіграють цим настроям. Він вбачає у ситуації популізм, і тому очікує, що парламент знову провалить голосування.

На його думку, корінь проблеми полягає у тому, що уряд із самого початку неналежно комунікував із суспільством і депутатами про саму потребу закону, подаючи його винятково як вимогу МВФ, замість того, щоб пояснити простішу логіку, а саме, що пільговий китайський імпорт витісняє українського виробника, і саме тому внутрішнє виробництво не зростає. Через таку комунікацію, вважає експерт, будь-яка аргументація нині сприймається радше як тиск з метою виконати вимоги МВФ, а не як пояснення того, що потрібно самій Україні.