1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Pegida яготинського розливу

Ігор Бурдига18 березня 2016 р.

Презентація майбутнього центру тимчасового розміщення біженців у Яготині закінчилася протестами та скандалом. Хто і чому заважає владі виконувати міжнародні зобов'язання з прийому біженців, з'ясовувала DW.

В акції протесту проти розміщення біженців у Яготині брали участь і представники ультраправих організацій
В акції протесту проти розміщення біженців у Яготині брали участь і представники ультраправих організаційФото: DW/I. Burdyga

Вже майже тридцять років на пустирі, що на вулиці Студентській у Яготині, тривають будівельні роботи. Ще після Чорнобильської катастрофи тут збиралися звести гуртожиток для евакуйованого з Прип'яті медичного училища. Однак через нестачу коштів проект заморозили і аж у 2002 році об'єкт передали Державній міграційній службі (ДМС). Того ж року Україна долучилася до Конвенції про захист біженців, і недобудову віддали під зведення пункту тимчасового розміщення осіб, які потребують захисту.

Та ДМС з будівництвом також не поспішала, незважаючи на те, що з держбюджету неодноразово виділялися кошти на ремонтно-будівельні роботи. "Для нас пункт у Яготині став свого роду символом того, що начебто давно вже має працювати, але коли запрацює - невідомо", - згадує Максим Буткевич, координатор проекту громадської організації "Центр Соціальна дія".

Зобов'язання перед ЄС

Будівництво пришвидшилось наприкінці минулої осені, на той момент відкриття пункту вже не один рік фігурувало у порядку денному асоціації Україна-ЄС і плану дій щодо візової лібералізації. "Ми отримали необхідні кошти для завершення першого корпусу. У тому числі, це були цільові кошти від Єврокомісії", - пояснює директорка пункту Тетяна Бельченко, проводячи екскурсію приміщенням.

В одному з корпусів будівлі, відведеної під центр прийому біженців, продовжуються ремонтно-будівельні роботиФото: DW/I. Burdyga

Яготинський пункт розміщення біженців стане усього лише третім в усій країні. Ще два вже багато років функціонують в Одесі та Мукачевому, причому правозахисні організації часто скаржаться на погані умови у них та перевантаженість.

Зараз у одному з двох п'ятиповерхових блоків майбутнього пункту тимчасового розміщення триває косметичний ремонт, збираються меблі, добудовується пожежний вихід. Вже наступного місяця Тетяна Бельченко планувала отримати дозвіл на експлуатацію, а в травні - прийняти перших біженців. Та за останні кілька тижнів у місті з'явився справжній рух опору - найбільш радикальні городяни навіть обіцяють перекривати трасу та залізничні колії, аби не дозволити розміщення у місті "250 сирійських мігрантів".

Брак комунікацій

"Ще нам тут біженців не вистачало, - обурюється 27-річна місцева мешканка Тетяна, яка гуляє з малюком біля дитячого садочка, що розташований прямо біля новозбудованого пункту. - Для свого населення нічого побудувати не змогли, молодіжні кредити скасували, пільги молодим людям не дають, дорогу біля садка зробити не здатні. А для чужих людей - будь ласка".

Обурення та неперевірені чутки ширяться 20-тисячним Яготином останніми місяцями: активні противники відкриття центру лякають земляків "невідомою культурою" та "етнічною злочинністю". Головний лікар районної лікарні Іван Шулла неодноразово застерігав мешканців міста від "екзотичних хвороб", які буцімто мають привезти сюди біженці.

Будівля, відведена під центр тимчасового прийому біженцівФото: DW/I. Burdyga

"Такі заяви можуть робити люди або відверто ксенофобських поглядів, або некомпетентні, які зовсім нічого не знають, наприклад, про процедуру епідеміологічного контролю, - обурюється Максим Буткевич. - Ми вже кілька років запитуємо у санепідемслужбі про спалахи нетипових інфекцій, де джерелами були би мігранти. З 1991 року таких випадків в країні не було".

"Не знаю, звідки взялися чутки про 250 сирійців, - знизує плечима Тетяна Бельченко. - Так, весь центр розрахований на утримання 250 осіб, але перша черга - тільки на 101 людину. Ми самі ще не знаємо точно, скільки і кого заселять, з якої країни - казали тільки, що це будуть переважно діти без опіки, жінки, які постраждали від насильства, родини з дітьми".

За даними ДМС, найчастіше за статусом біженців в Україну звертаються громадяни сусідніх Росії та Білорусі, а також Афганістану, Палестини, Сомалі та Сирії. Усього за 2015 рік служба розглянула 920 заяв шукачів притулку, однак задовольнила лише 167.

"Україна не дуже популярна серед біженців, - констатує Дарина Толкач, керівниця проекту допомоги біженцям фонду "Право на захист". - Отримання статусу - ціла проблема. Інтеграційних програм та мовних курсів немає, одноразова соціальна допомога від держави - аж 17 гривень, дозвіл на роботу отримати майже неможливо".

"Ми бачимо тут цілком природну реакцію місцевих жителів, які стикнулися з невідомим і бояться його. Мабуть, ДМС слід було би раніше везти роз'яснювальну роботу. Для цього ми власне і приїхали в місто", - додає представник Управління Верховного комісара (УВКБ) ООН у справах біженців Юг Біссо.

Гнівні протести

Акція протесту проти розміщення біженців у ЯготиніФото: DW/I. Burdyga

Однак провести роз'яснювальну роботу з громадою представникам ДМС та УВКБ ООН минулого тижня не вдалося. Безпосередньо перед запланованими зборами у місцевому будинку культури у першій половині березня пройшов мітинг противників будівництва центру для біженців. На протест зібралися до півтисячі громадян, з яких приблизно сотню склали "запрошені" в місто представники праворадикальних організацій - ВО "Свобода", "Правого сектора" та Цивільного корпусу "Азов".

Виступи правих, які майже одразу захопили імпровізовану сцену, відзначалися відверто антимігрантською та ксенофобською риторикою.

"Ми це вже проходили, - вигукує депутат Київської обласної ради від ВО "Свобода" Ігор Сабій. - Спочатку приїжджають кілька корейців цибулю садити, а потім від них вже нема куди подітися. Якщо ми зараз допустимо, щоб приїхали 150 біженців, то через три роки їх тут буде вже 25 тисяч! Звичайно, німці та французи готові платити хоч чорта, щоб позбутися цих гостей. Але і нам не треба це осине гніздо!"

"Не бійтеся казати, що ми проти біженців. У нас в країні війна. У нас біженці зі сходу з дітьми живуть у центрах без води і світла. А я вчора говорив з представниками націоналістичного руху Швеції, Норвегії та Фінляндії. Вони сказали: ні в якому разі не дозвольте", - переконував яготинців Володимир Загазей, керівник київського осередку "Правого сектора".

Чекати на порозуміння

Учасники мітингу зібрали близько тисячі підписів під зверненням до президента України з вимогою зупинити відкриття пункту розміщення біженців і віддати приміщення внутрішнім переселенцям та учасникам бойових дій на сході. Раніше аналогічне звернення підготували депутати Київської облради. Петиція з такими вимогами на сайті президента за два тижні зібрала трохи більше 300 підписів.

"Якщо вас так турбує доля переселенців, то чому ж у місті за два роки ніхто не звернувся до ДМС, ніхто їм не допомагав?", - спробувала запитати протестувальників директорка департаменту у справах іноземців та осіб без громадянства ДМС Наталія Науменко.

Однак розгарячкований натовп не надав опонентам навіть змоги висловитися. Під вигуки "ганьба!" та погрози представникам ДМС довелося покинути місто. Їх машину наостанок закидали яйцями.

"Ще кілька років тому питання біженців у Яготині нікого не турбувало. Тому те, що відбувається зараз, так схоже на політичні маніпуляції", - дивується Дарина Толкач.

Тетяна Бельченко запевняє: ДМС не буде заселяти біженців, поки не дійде згоди з громадою. Однак, яким чином досягти консенсусу, поки невідомо - паралельно зі зверненнями до глави держави, група противників готує оскарження рішення міськради про відведення землі для центру - кілька років тому його начебто прийняли без проведення громадських слухань.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW