Україна отримала узгоджений план дій, що має підтвердити готовність країни до вступу в Євросоюз. Його оголосили та передали Україні під час після неформальної зустрічі міністрів із питань європейських справ країн ЄС у загальних справах, що пройшла у Львові 11 грудня. План містить десять основних пріоритетних пунктів, які Україна має виконати протягом наступного року, аби далі рухатися шляхом євроінтеграції до повноцінного вступу в ЄС. Це стало можливим після того, як на зустрічі у Львові країни-члени Євросоюзу запустили механізм "фронтлоудингу" (Frontloading). Цей технічний інструмент уможливлює роботу України в рамках так званих переговорних кластерів - різних аспектів підготовки до членства в ЄС - навіть за нинішніх обставин.

Переговірні кластери попри угорське вето

Адже проблема зараз полягає в тому, що Угорщина блокує процес, накладаючи своє вето на "відкриття" чи "закриття" переговірних кластерів про вступ до ЄС. За чинними правилами, подібні рішення має бути  ухвалено одностайно всіма членами ЄС. Більшість країн Євросоюзу з угорським вето не погоджуються. Отже, вони шукали шляхів, як це вето обійти, аби не зупиняти процес розширення ЄС.

Запроваджений як наслідок механізм "фронтлоудингу" передбачає, що робота над технічними питаннями за всіма аспектами євроінтеграції не потребує формальних рішень всіх країн-членів. Натомість для її запуску достатньо рішення країни, яка нині головує в Раді ЄС, а також підтримки Єврокомісії. Ідеться, приміром, про переговори на рівні експертних груп. Це "ноухау" належить Данії, яка останні пів року головувала у ЄС, кажуть експерти. "Я дуже пишаюся тим, що під час данського головування ми застосували новий підхід до розширення, коли ми виконуємо всю технічну роботу наперед. Це означає, що процедура розширення не перебуває у глухому куті", - сказала міністерка у справах Європи Данії Марі Б'єрре під час неформального засідання міністрів у Львові, повідомляє кореспондентка DW.

Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос також підтвердила, що тепер Україна та ЄС перейшли на технічний процес, щодо якого немає небезпеки вето з угорського боку. Водночас європейські представники наголошують, що обхід діє лише на технічному етапі: для формального відкриття та закриття переговорних кластерів усе ще необхідна одностайність країн-членів. А тому, мовляв, Україні важливо виконати технічну частину за кластерами вже зараз, щоб після зняття угорської блокади переговори могли рухатися максимально швидко.

"Ми маємо справу з ad-hoc механізмом, з творчим підходом. Але тут нічого поганого немає. ЄС, звичайно, ґрунтується на принципах, правилах, цінностях, але також Європейський Союз у своїй історії демонстрував, що якщо є політична воля до чогось, то він здатен, як такий живий організм, винайти способи, як обійти перешкоди, якщо стоїть екзистенційна ціль", - пояснив DW директор центру "Нова Європа" Сергій Солодкий. За його словами, європейська сторона усвідомлює, що класичний шлях відкриття переговорів за кластерами через угорське блокування може затягнути вступний процес країни в ЄС, а через безпекові ризики Україна не має цього часу.

У Києві не приховують задоволення тим, що вдалося знайти механізм розблокування угорського вето. "Ми довели, що держава, інституції якої витримують виклики повномасштабної війни, здатна ефективно функціонувати як майбутній член ЄС. Ми готові рухатися вперед і відкривати переговорні кластери, щойно політичні умови це дозволять", - заявив віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка.

Пріоритетні пункти для України: боротьба з корупцією і судова реформа 

За результатами зустрічі європейських міністрів у Львові ЄС передав Україні узгоджений план дій з десяти пунктів, які Україна має виконати протягом наступного року, аби далі рухатися у переговорах про вступ. Він включає прийняття зміни до Кримінального процесуального кодексу та іншого законодавства для забезпечення швидкого й ефективного правосуддя.

Серед змін, яких очікують від України, приміром, скасування "правок Лозового", які передбачають автоматичне закриття кримінальних проваджень, якщо досудове розслідування не було завершене у визначені строки. Крім того, Україна має посилити незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП) і розширити їхню юрисдикцію на всі посади з високим корупційним ризиком. До другого кварталу 2026 року Україна має затвердити Антикорупційну стратегію та Державну антикорупційну програму.

Низка вимог пов'язано з реформуванням Державного бюро розслідувань (ДБР) та Офісу генерального прокурора, включно з процедурою призначення генпрокурора. Окрім цього європейська сторона хоче, аби офіційний Київ швидше просував судову реформу, зокрема, розширивши учать міжнародних експертів у конкурсних комісіях для Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), яка призначає суддів. А тих суддів Конституційного суду та членів Вищої ради правосуддя (ВРП), які пройшли міжнародну перевірку, від України вимагають призначити якнайшвидше і без зволікань.

Народний депутат із фракції "Голос" Ярослав Железняк, який є першим заступником голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики припустив, що виконання цих вимог може стати ключовим для фінансової підтримки України Європейським Союзом. "Це звичайно в рамках євроінтеграції, але дуже ймовірно, що щось з цього стане вже "маяками" під нових кредит від ЄС", - написав Железняк у Telegram.

Експерти: Для виконання вимог ЄС потрібна політична воля

На думку членкині правління Центру протидії корупції Олени Галушки, у переданому Україні списку немає надскладних завдань чи реформ, які неможливо реалізувати під час повномасштабного вторгнення. "Там радше реформи, реалізовувати які раніше не було політичної волі ", - пояснила Галушка. Серед прикладів експертка назвала призначення кандидатів до Конституційного суду та ВРП, які вже були відібрані комісією, але чомусь не досі не призначені. "Я доволі оптимістично налаштована, якщо ЄС буде далі наполягати, щоб з українського боку ці реформи реалізовувались, в нас є шанс отримати потужний поштовх для нашої демократизації", - додала вона.

Серед названих пріоритетів представниця Центру протидії корупції виділила два найбільш проблемні пункти: реформа офісу Генерального прокурора та відбір нового Генпрокурора на основі відкритого конкурсу. "Ми бачили роль Генерального прокурора в атаках на НАБУ і САП і розуміємо, що без справжньої реальної очистки Генпрокуратури не буде верховенства права і не буде незалежної правоохоронної системи", - пояснила експертка.

Другим складним пунктом, на її думку, є реформа Державного бюро розслідувань. За словами Олени Галушки, ця інституція створювалася без належних запобіжників, а люди туди переходили з інших правоохоронних органів без належного відбору. "Зараз нам потрібно цю установу перезапустити і очистити. Це може бути складним, але якщо є політична воля і розуміння, що Європейський Союз вимагає ці кроки і вони критично важливі для інтеграції України в європейську спільноту, це буде зроблено", - наголосила експертка.

Сергій Солодкий також стримано оптимістичний щодо виконання Україною пунктів планів від ЄС. "За наявності політичної волі все це реально зробити. Може знадобитися більше часу, але в мене немає сумнівів, що це буде виконано, бо список виписаний конкретно", - каже він. Водночас експерт наголосив, що затягувати цього разу неприпустимо. Якщо Україна має амбітну ціль бути готовою до членства до 2030 року, за словами Солодкого, часу на зволікання немає.