1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
ПолітикаШвеція

Швеція планує посилити боротьбу з тероризмом

2 лютого 2023 р.

На тлі погроз Анкари щодо блокування вступу до НАТО, уряд Швеції планує посилити антитерористичне законодавство. Туреччина звинувачує Стокгольм у недостатній боротьбі з тероризмом.

Прапори Швеції та НАТО
Швеція відмовилася від традиційного нейтралітету на тлі війни Росії проти УкраїниФото: Dado Ruvic/Illustration/REUTERS

Уряд Швеції напрацював зміни до законодавства щодо заборони діяльності, яка пов’язана з терористичними групами. Про це заявив у четвер, 2 лютого, міністр юстиції Швеції Гуннар Стрьоммер, повідомляє AFP.

"Це більш широка криміналізація, спрямована проти низки видів діяльності в терористичній організації, які не обов'язково мають бути конкретно пов'язаними з конкретним терористичним злочином", - цитує агенція Стрьоммера. За його словами, йдеться про таку діяльність, як організація таборів або місць для зустрічей, приготування їжі або забезпечення транспорту в інтересах певних терористичних організацій. Нове законодавство "значно розширює сферу застосування порівняно з чинним", додав Стрьоммер.

Уряд має намір винести законопроєкт на голосування в парламент у березні, у разі схвалення він набуде чинності в червні. Шлях для розгляду нового законопроєкту був відкритий після того, як у листопаді Швеція внесла зміни до конституції

Претензії Туреччини до Швеції

Туреччини неодноразово заявляла, що Швеція робить недостатньо для боротьби з тероризмом. Також Туреччина вимагає екстрадиції членів Робітничої партії Курдистану (РПК) та підозрюваних у причетності до спроби держперевороту 2016 року, а також деяких послідовників ісламського проповідника Фетхуллаха Гюлена, звинуваченого у спробі цього держперевороту. Анкара надала список зі 120 осіб, екстрадиції яких вона вимагає від Стокгольма. У грудні Верховний суд Швеції заявив, що країна не може видати Бюлента Кенеса - колишнього головного редактора газети, пов’язаної з Гюленом. Водночас 2 грудня Швеція екстрадувала в Туреччину члена РПК Махмута Тата.

 Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган пригрозив заблокувати заявку Швеції на вступ у НАТО 23 січня після того, як біля посольства Туреччини в Стокгольмі лідер датської ультраправої політичної партії "Жорстка лінія" Расмус Палудан спалив Коран. Ця подія обурила Анкару, оскільки шведська влада санкціонувала проведення цього мітингу.

Читайте також: Фінляндія натякнула на причетність Росії до спалення Корану в Швеції

Вступ Швеції та Фінляндії в НАТО

Незважаючи на призупинення тристоронніх переговорів про ратифікацію заявок північних країн, міністр закордонних справ Фінляндії Пекка Гаавісто сподівається, що все-таки Туреччина дасть зелене світло на вступ обом країнам, але й не виключив вступ до НАТО без Швеції. "Процес затримується, зважаючи на все, до виборів у Туреччині, тобто до середини травня. Як після цього розвиватимуться події, сказати складно", - зазначив він 24 січня.

Швеція та Фінляндія у травні 2022 року відмовилися від традиційного нейтралітету на тлі війни Росії проти України та подали заявки на вступ до НАТО. На сьогодні серед усіх членів Альянсу лише Угорщина та Туреччина не погодили їхні заявки. Втім угорський прем'єр-міністр Віктор Орбан пообіцяв "незабаром" позитивне рішення парламенту щодо цього питання.

Угорщина - троянський кінь Росії всередині ЄС і НАТО?

15:22

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW