Протягом двох днів, 14 і 15 грудня, Берлін був центром дипломатичних зусиль щодо припинення війни в Україні. Можливо, як підкреслив за підсумками переговорів канцлер Німеччини Фрідріх Мерц (Friedrich Merz), зараз - вперше з початку війни в лютому 2022 року - з'явився найбільший шанс на реальний мирний процес.
Мерц переслідує три цілі в ці останні тижні цього року: утримати Євросоюз у грі, коли йдеться про рішення про війну і мир в Україні, запобігти остаточному розриву між США і ЄС і знову в переговорах чинити тиск на Росію.
На думку канцлера, переговори в німецькій столиці були успішними. Те, що навіть президент США Дональд Трамп бачить закінчення війни ближчим, ніж будь-коли раніше, ймовірно, повинно підтвердити думку Мерца. Ще кілька днів тому Трамп не хотів відправляти своїх представників до Берліну. Однак потім його переговірники, спецпосланець Стівен Віткофф і зять Джаред Кушнер, залишилися там довше, ніж планувалося. А сам Трамп у понеділок, 15 грудня, підключався по телефону до переговорів.
Дипломатичний успіх з обмеженою досяжністю
Проте спільної підсумкової заяви не було. Це викликає подив. Добре, Віткофф і Кушнер спочатку хочуть довести результати до відома Москви, щоб там їх не стали поспішно обговорювати й спотворювати. "Тепер тільки від Росії залежить, чи вдасться досягти перемир'я до Різдва", - заявив Фрідріх Мерц, демонструючи великий оптимізм, але і значну частку тиску. Нібито залишилося тільки поставити крапку над "і".
Однак невідомо, як довго триватиме ця ейфорія. Успіх Німеччини полягає в тому, що ЄС, США і Україна змогли синхронізувати свої точки зору. Не менше, але й не більше.
Європа змогла перешкодити Трампу й Путіну, ігноруючи всіх інших, домовитися про нав'язану мирну угоду, що передбачає територіальні поступки з боку Києва. Україна змогла домогтися надійних гарантій безпеки - принаймні, на папері. А Трамп разом з Віткоффом і Кушнером може продовжувати мріяти про великі економічні угоди з Росією в Арктиці або навіть про спільні польоти на Марс.
Але хіба цього достатньо? Зрештою важливо - і в цьому Фрідріх Мерц має рацію, - щоб Москва приєдналася до зусиль для досягнення перемир'я.
Переговори щодо України: все залишається так, як і було
Якщо придивитися до деталей, що стали відомими, то підсумок берлінських переговорів виглядає набагато більш прозаїчно. Йдеться не тільки про територіальні поступки України, яких, як і раніше, вимагає Росія. Вони несправедливі та порушують міжнародне право. Американцям, схоже, тепер байдуже і те, і інше.
Мова йде також про багатонаціональні миротворчі сили, за допомогою яких ЄС хоче забезпечити перемир'я в Україні. Ця ідея вже обговорювалася після саміту президентів США і Росії на Алясці, ще до того, як Володимир Путін відкинув присутність на території України солдатів з країн НАТО, що є для Москви її "червоною лінією".
Показово, що США після берлінських переговорів не підписали спільну заяву. Чи хотіли вони тим самим чітко дати зрозуміти, що європейці повинні взяти це на себе, чи розраховували, що Кремль і цього разу відмовиться прийняти такі гарантії? І хіба Путін не називав активність НАТО в Україні як обґрунтування для свого вторгнення?
Ще одним предметом суперечки є заморожені Заходом російські активи. Канцлер Мерц повідомив, що 18 грудня Євросоюз повинен виділити ці кошти Україні - незважаючи на заперечення Бельгії і, останнім часом, Італії. Однак немає жодних гарантій, що Мерцу вдасться домогтися консенсусу в ЄС з цього питання. При цьому він не повинен розраховувати на прихильність американців. Адже ті роблять ставку скоріше на економічні стимули, ніж на тиск, щоб спонукати Москву погодитися на перемир'я.
Різні підходи Трампа, з одного боку, і ЄС - з іншого, таким чином, зовсім раптово не зникли. Всього тиждень тому США оприлюднили свою нову Стратегію національної безпеки, в якій Європа представлена скоріше як противник, ніж як союзник.
Все залишається так, як і було. Вирішальним фактором для досягнення перемир'я є зовсім не те, що США, ЄС і Україна діють спільно. Вирішальний фактор - те, як Москва тепер відреагує на все це. Можливо, Стів Віткофф і Джаред Кушнер, які нещодавно провели п'ять годин, спілкуючись з Путіним у Кремлі, все ж врахували інтереси Росії в ході переговорів у Берліні. Хто ж знає це напевно.
Спецпредставник президента Путіна Кирило Дмитрієв, який стоїть за 28-пунктним мирним планом, після завершення переговорів у Берліні написав у X: "Зробимо горілку знову великою". І запостив фото пляшки горілки з профілем Дональда Трампа на тлі Червоної площі. Це скоріше сигнал чи загадка? 19 грудня відбудеться щорічна велика пресконференція Володимира Путіна. І ось тоді стане зрозумілою його справжня позиція щодо того, чи реалістичні перспективи перемир'я в Україні цього року.
Автор: Дірк Еммеріх (Dirk Emmerich), кореспондент німецьких телеканалів n-tv & RTL, багато років жив і працював у Москві, а також у Вашингтоні, був кореспондентом n-tv у Сирії, Лівії, Афганістані та інших країнах, охоплених військовими конфліктами.