Після початку повномасштабного російського вторгнення багато людей в Україні свідомо почали переходити на спілкування виключно українською. Але з часом, схоже, початковий емоційний імпульс ослаб, і деякі російськомовні українці повернулася до звичної для себе мови спілкування. При цьому російською мовою продовжує спілкуватися значна частина молоді в школах, а інколи навіть вчителі. Чому так відбувається? DW поспілкувалась зі школярами, батьками, вчителями та експертами.

Столичні школярі менше говорять українською

Загалом по Україні використання української мови в школах стабілізувалося та продовжує демонструвати позитивну динаміку, наголошується в дослідженні, яке провела впродовж квітня-травня 2025 року Державна служба якості освіти за участі Офісу мовного омбудсмена. Опитування проводилося окремо серед учнів 8-11 класів, батьків та вчителів. Як продемонстрували відповіді школярів, загалом по Україні виключно українською між собою спілкується 48 відсотки опитаного учнівства, що на 7 відсоткових пунктів більше, ніж у минулому навчальному році.

Якщо ж подивитись на окремі регіони, то видно, що тенденція збільшення використання української мови серед школярів спостерігається не всюди. Найбільше тут вирізняється місто Київ. В українській столиці зафіксовано навіть негативну тенденцію. Кількість учнів, які постійно використовують українську мову в освітньому середовищі, зменшилась у київських школах на 10 відсоткових пунктів у порівнянні з минулим навчальним роком і становить нині лише 17 відсотків. 

Читайте також: Як Україні втримати молодь попри ризики війни

"Тільки дзвонить на перерву, переходять на російську"

Російська фактично залишається мовою спілкування дітей на перервах і у київській школі, де викладає Олена, яка попросила не називати свого справжнього ім'я. "На уроці діти говорять українською, а тільки дзвонить на перерву, переходять на російську між собою. Навіть є хлопчик, який на уроці хоче говорити російською мовою. Я так розумію, що у нього сім'я повністю російськомовна, і він погано розуміє українську", - каже Оксана. 

Водночас у столичній школі, де навчається Ірина, ситуація з українською на перервах, судячи з її слів, є кращою, але й у цій школі російська не є винятком. "Чула російську від вчителів, але з дітьми всі говорять українською", - каже дівчина в розмові з DW. Сама ж Ірина переконує, що в сім'ї та школі спілкується українською мовою. "Лише іноді буває говорю суржиком, вживаючи російські слова. Більшість дівчат у нашому класі розмовляють українською, а от майже всі хлопці - російською", - каже Ірина. 

На думку вчительки Оксани, така ситуація пов'язана з тим, що багато українських сімей вдома говорять російською. "От, наприклад, дівчинка  зі мною говорить українською, а коли приїхав за нею тато, то одразу перейшла з ним на російську", -  розповідає Оксана. За її словами, це родина внутрішніх переселенців зі сходу України.

Натомість мати учня сьомого класу ще однієї з київських шкіл Валентина вважає, що мова спілкування батьків не завжди має вирішальне значення для вибору мови спілкування між дітьми в школі. Принаймні таким є її особистий досвід. "Ми в родині говоримо українською, але в школі діти говорять між собою російською. На мою думку, це через засилля контенту російськомовного в ютуб-каналах, соцмережах. А також вони грають в онлайн-ігри, де спілкуються російською", - каже вона в розмові з DW.

Причини частішого використання російської в київських школах

Зменшення вживання української мови серед школярів Києва може бути пов'язано зі значною кількість переселенців, які приїхали до столиці зі східних регіонів, де частка російськомовних шкіл була найбільшою, зазначає уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська. "І, будемо відверті, київські школи, з-поміж яких значна частина навчальних закладів приватної форми власності, ще рефлексують у давній парадигмі: "російська - мова престижу, українська - для домашнього вжитку", - розмірковує омбудсманка. 

Те, що у столиці багато людей говорять російською не дивує керівника соціологічної групи "Рейтинг" Олексія Антиповича, оскільки Київ стабільно "показує вищі показники російської мови". "У Києві говорять близько 50 відсотків українською. Російською - майже 20 відсотків, а обома мовами - 30 відсотків. Фактично вдвічі більше людей в Києві визнають, що вони говорять російською, аніж в середньому по Україні", - каже Антипович у розмові з DW, посилаючись на соціологічні дослідження групи "Рейтинг". Водночас він зауважує, що люди, які під час опитувань заявляють про спілкування і українською, і російською мовами, - переважно російськомовні.

Співрозмовники DW констатують повернення до побутового використання російської мови. "З початком повномасштабного вторгнення була дуже велика мобілізація внутрішніх сил навколо наших національних символів. А вже з 2024 року в побуті, зокрема, в місті Києві, російська мова повернулася на ті ж самі вулиці, і нею стало не соромно говорити", - зазначає Антипович. Хоча, додає він, відсоток людей, які в побуті говорять українською, не знижується.

Створення українськомовного освітнього середовища

Нині потенціал самоукраїнізації вичерпався і потрібна системна роботи з формування стійкого україномовного середовища поза уроками, переконана мовна омбудсманка Івановська. "Патріотизму недостатньо. Потрібна державна воля та постійна, жорстка політика щодо мови вчителів і адміністрацій шкіл. У цьому контексті важливо, щоб народні депутати ухвалили законопроєкт під номером 12086 щодо забезпечення створення українськомовного освітнього середовища в закладах освіти", - зауважує Івановська. 

Уповноважена із захисту державної мови має на увазі законопроєкт, який був зареєстрований у Верховній Раді України ще в жовтні 2024 року. У ньому вводиться визначення такого поняття, як "україномовне освітнє середовище". Крім того, в законопроєкті уточнюється, що освітній процес охоплює не лише уроки, а й перерви, спілкування на території закладу, виховні заходи. У разі ухвалення законопроєкту влада буде зобов'язана розробити систему вимірювання мовленнєвих компетенцій дітей, але санкцій для учнів чи батьків за спілкування російською не передбачено.

"Також батькам, які вдома розмовляють російською мовою зі своїми дітьми потрібно пояснювати, що їхня дитина під час вступу на навчання до школи суттєво програє в порівнянні з іншими дітьми, в яких перша мова українська", - додає Івановська.

Брак високоякісного україномовного контенту для дітей

Однак лише нових законів недостатньо. Разом із правовими інструментами потрібен високоякісний україномовний контент, наголошує Івановська. На важливості впливу поп-культури на дітей наголошує й блогер та популяризатор української мови Андрій Шимановський.

"У нас нема дитячого блогера, який би робив класний контент - про досліди, пранки, челенджі", - каже він у розмові з DW. Шимановський переконаний, що якщо російський контент здаватиметься дітям крутішим, то вони його між собою поширюватимуть. "Якщо жартів не буде українською, ми будемо програвати. Крім того, нині діти грають у популярні шутери, в яких часто немає української. Тому нам треба дуже різноплановий контент робити. Не тільки академічний, серйозний", - зазначає блогер.