Оголошення одного з найпалкіше очікуваних політичних рішень року - відкриття переговорів про вступ України до Євросоюзу - опинилося під загрозою. Ще кілька тижнів тому європейські політики й експерти не висловлювали сумнівів з приводу того, що під час саміту Європейської Ради 14-15 грудня лідери ЄС дадуть "старт" переговорам з Україною. Проте протягом останніх днів ця впевненість похитнулася, а в брюссельських коридорах почала вчуватися певна тривога.

Причина цьому - останні різкі висловлювання прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Він відкрито заявив, що членство України в ЄС - не в інтересах угорських громадян і закинув Єврокомісії, що її висновки щодо прогресу українських реформ, на підставах яких була ухвалена рекомендація про відкриття переговорів про вступ, - "необґрунтовані та погано підготовлені".

За повідомленнями ЗМІ, Орбан написав уже два листи очільнику Європейської Ради Шарлю Мішелю, закликавши його не виносити на порядок денний саміту ЄС питання про початок переговорів із Україною про вступ до Євросоюзу та перегляд середньострокового бюджету ЄС з передбаченими у ньому 50 мільярдами євро для підтримки Києва. Натомість в одному зі своїх інтерв'ю угорський прем'єр запропонував ЄС підписати з Україною угоду про стратегічне партнерство терміном на десять років.

У Європейські Раді листи Орбана не коментують. А речниця Єврокомісії Ана Пізонеро категорично заперечила слова угорського прем'єра щодо необґрунтованості рекомендації Єврокомісії та ще раз наголосила, що "Україна здійснила вражаючу роботу" у проведенні необхідних євроінтенграційних реформ. 

Читайте також: Знижок на війну не буде? Німецькі експерти про шлях України до ЄС

Українське питання для Орбана як "засіб тиску" на Брюссель

Але чи вдасться ще до саміту домогтися зміни позиції Будапешту? Річ у тім, що для Орбана погроза заблокувати відносини Україна-ЄС є не метою, а передусім політичним інструментом, вважає Андраш Рац, угорський експерт, який нині обіймає посаду старшого наукового співробітника у Німецькому товаристві зовнішньої політики (DGAP).

"Орбан намагається використати питання переговорів про вступ України для тиску на Брюссель, щоб отримати кошти ЄС, призначені для Угорщини, виділення яких було призупинено через проблеми, пов'язані з верховенством права у країн", - пояснив Рац у розмові з DW. Проблеми Угорщини у сфері правовладдя та свободи слова тривають останні кілька років і призвели до того, що Брюссель призупинив виділення їй близько 27 мільярдів євро.

Останні заяви Орбана є не інакше, як частиною "максималістської переговорної позиції Угорщини, мета якої створити багатошаровий тиск на Брюссель напередодні саміту Європейської Ради", переконаний і науковий співробітник аналітичного центру GLOBSEC Роджер Гілтон. Таким чином, вважає аналітик, Орбан сподівається "посіяти паніку і сумніви щодо успішних результатів саміту". "Чим більш безладним зараз здається порядок денний засідання Європейської Ради, тим більше можливостей він (Орбан. - Ред.) має для переговорів, щоб досягнути своїх справжніх цілей", - пояснює Гілтон, відповідаючи на запитання DW. 

Від Орбана можна відкупитися?

Напередодні саміту ЄС Єврокомісія вже заявила, що угорська влада зробила деякий прогрес у судовій реформі й тому може очікувати виплати 10 мільярдів євро. Отже, розрахунок Орбана виправдав себе? Принаймні на це вказує німецький євродепутат від Зелених Даніель Фройнд (Daniel Freund). Він закликав ЄС не йти на такий крок. "Що стосується ситуації з правовою державою, то в Угорщині нічого не покращилось, - цитує Фройнда німецьке інформаційне агентство dpa. - Зараз вивільняти таку суму грошей було б абсолютно неправильним сигналом".

З іншого боку, розблокування "заморожених" коштів певною мірою вгамує антиукраїнську риторику Орбана, вважає Роджер Гілтон з аналітичного центру GLOBSEC. "ЄС не може дозволити собі виглядати так, ніби повністю піддався шантажу і виконав всі його вимоги. Тож можна в чомусь поступитися Орбану, щоб не було ні переможця, ні переможеного, лише спільний успіх", - каже експерт.

З дедалі більшим занепокоєнням у бік Будапешта дивляться й у Києві. "Угорщина - дуже складний партнер для України. На сьогодні ні офіційний Київ, ні опозиційні українські політики не мають жодних ефективних каналів спілкування з адміністрацією Орбана", - наголосив у розмові з DW старший науковий співробітник української аналітичної групи Geostrategy Володимир Денисюк. На його думку, переконати Орбана можуть лише його європейської колеги. 

Тож, як сказав Андраш Рац, зараз "практично весь ЄС працює над тим", щоб умовити угорського прем'єра не блокувати переговори з Україною. Спробувати переконати Орбана та поговорити з ним про можливі компроміси щодо України вже зголосився французький президент Еммануель Макрон. Він запросив угорського політика на робочу вечерю в Єлисейський палаці. Ця зустріч відбулася в четвер, 7 грудня.  

Читайте також:"Підводне каміння" на шляху України до Європейського союзу 

"Антиукраїнський клуб" Орбана може розширитися

Ситуацію ще більше підігріває і той факт, що у Брюсселі й Києві поспішають ухвалити принципове рішення щодо переговорів з Україною ще цього року. "З січня 2024 року держави ЄС зайдуть в електоральний цикл. Після виборів буде сформований новий склад Європарламенту та Європейської Комісії. Тому зараз надзвичайно важливо не змарнувати поточний політичний момент і використати його на користь України", - вважає Денисюк.

Експерт також не виключає, що наступного року на самітах Європейської Ради Нідерланди, котрі протягом останніх двох років демонстрували підтримку України в ЄС на всіх рівнях, вірогідно, представлятиме правий популіст Герт Вільдерс. Якщо, звичайно, йому вдасться сформувати й очолити уряд. Його партія перемогла на останніх парламентських виборах у цій країні. "У 2016 року Вільдерс був ініціатором проведення консультативного референдуму в Нідерландах щодо підписання угоди про асоціацію України з ЄС, результати якого були не на користь України", - нагадав Денисюк, відзначивши високу ймовірність того, що "наступного року Вільдерс поповнить лави антиукраїнського клубу Орбана, який вже радо підхопив ідею з народними опитування щодо України".

У листопаді угорський уряд розпочав так звані "Національні консультації" - опитування, в якому чотири з 11 питань стосуються України: щодо незгоди з початком переговорів про її членство в ЄС, припинення військової та фінансової допомоги, а також імпорту сільськогосподарської продукції. Як прокоментував угорський експерт Андраш Рац, це, по суті, кампанія, яка являє собою "дивну суміш фальшивого референдуму та упередженого опитування, повністю контрольована урядом". Він звернув увагу на те, що питання, винесені на ці "консультації",  "упереджені, незалежного моніторингу ні за процесом, ні за підрахунком голосів немає". 

З усього цього Рац робить висновок, що загроза (угорського вето. - Ред.) серйозніша, ніж будь-коли. "Угорський уряд справді взявся за це з ентузіазмом", - зауважив аналітик. 

Читайте також: Партія Орбана внесла резолюцію проти вступу України в ЄС

"Для Києва існує лише план А"

Поки що ніхто не може сказати напевно, чи заблокує Орбан остаточно рішення щодо України. Проте, можна собі уявити, що в Євросоюзі, який не є новачком у врегулюванні криз та суперечок між країнами-членами, готуються й до найгіршого сценарію і швидше за все вже мають у кишені план Б. "Я впевнений, що європейські лідери підготували різні плани для грудневого саміту. Поки що вони не хочуть завчасно демонструвати свої козирі угорському уряду, щоб потім з огляду на розвиток ситуації показати той план, який пасуватиме найкраще", - прогнозує Гілтон.

Секрет брюссельської дипломатії полягає в тому, щоб у спірних питаннях жодна зі сторін не отримала бажане в повному обсязі. "Тому є ризик того, що саміт вирішить відкрити переговори про вступ України до ЄС з певними застереженнями", - каже український експерт Денисюк. При цьому він наголошує, що це не відповідає меті Києва, який "хоче отримати чіткий сигнал від Брюсселя, котрий підтвердив би рекомендацію Єврокомісії, тому план Б у Києві не розглядають". "Для України існує лише план А. Про це свідчить те, що, за інформацією нашої аналітичної групи, в Києві вже триває активна підготовка візиту президента Володимира Зеленського до Брюсселя на саміт ЄС", - сказав експерт.