У німецькій біотехнологічній компанії CureVac, яку контролює холдинг німецького мільярдера і засновника IT-гіганта SAP Дітмара Гоппа (Dietmar Hopp), днями заявили, що вакцина від коронавірусу може бути доступна вже восени. DW попросила докладніше розповісти про це Фрідріха фон Болена (Friedrich von Bohlen) - біохіміка і члена наглядової ради CureVac.

DW: У світі біотехнологічні компанії зараз змагаються між собою за те, хто першим розробить вакцину проти нового коронавірусу. Наскільки сильно ви просунулися останнім часом?

Фрідріх фон Болен: по-перше, важливо розуміти, що відбувається в даний момент. Вакцини - це єдиний спосіб захистити людей від інфекцій. Але для тих, хто вже заражений, можна розробити ліки, і в цьому напрямі також йдуть дослідження. На даний момент ми вже знаємо, що агресивна форма хвороби COVID-19 може викликати важку пневмонію. Для пацієнтів, які з цим зіткнулися, медики намагаються розробити ліки, які можуть ефективно боротися з таким запаленням легенів.

Безсумнівно, найкращий варіант - це знайти вакцину. Є кілька компаній, які працюють над її розробкою, використовуючи різні підходи. Що стосується нас, то ми сподіваємося розробити вакцину, використовуючи мРНК (матрична рибонуклеїнова кислота) як джерело інформації. Незабаром ми зможемо розпочати клінічні випробування.

Ви кажете "незабаром". Не могли б ви докладніше на цьому зупинитися? Як відомо, багато людей у ​​Німеччині запитують, як довго їм доведеться дотримуватися правил соціального дистанціювання. Про які часові рамки йдеться, з Вашої точки зору?

Я не ясновидець. Це залежить від багатьох факторів, що лежать поза моїми можливостями. На мою думку, на появу ефективних ліків доведеться чекати ще кілька місяців. Те саме можна сказати і про вакцину. Але якщо говорити про вакцину, яка буде повністю готова для використання, ми, радше за все, говоримо про рік або близько того.

Скільки такої вакцини зможе виробити ваша компанія, коли вона буде доступна?

Великою невідомою величиною на даний момент є те, що ніхто не знає, який рівень захисту імунітету потребуватиме людство, щоби запобігти зараженню інфекцією. Цього передбачити просто не можна, так само як і не можна цього перевірити на людях за неконтрольованих умов. Саме тут у процес включаються регуляторні органи, намагаючись контролюють цей процес покроково. Це критично важливо, адже потрібно також захистити осіб, на яких відбуваються випробування. Через це для отримання необхідних знань нам потрібен певний час, і прискорити цей процес можна лише незначною мірою. Що стосується перспектив доступності вакцини, щодо чого лунають занепокоєння, то тут вакцина на базі мРНК має велику перевагу. Стверджувати це нам дозволяє вакцина, розроблена CureVac проти сказу. У випадку з нею достатньо лише одного мікрограма, аби в людини виробився повний захист від інфекції. Тобто для вакцинації 1 мільйона людей вистачає одного грама мРНК. Для порівняння, у випадку звичайних вакцин часто потрібно 500 міліграмів діючої речовини, аби досягти захисту. Тому я кажу: мРНК дуже потужна, для забезпечення захисту потрібні набагато менші обсяги вакцини, і саму речовину можна виробити вельми швидко. На мою думку, у другій половині року в нас буде вже достатня кількість необхідного матеріалу, але я не знаю, чи вдасться до того часу отримати дозвіл на застосування вакцини.

У Німеччині біотехнології зазвичай не є темою, яка дуже цікавить громадськість. Чи вважаєте ви, що нинішня криза надасть нового імпульсу розвитку біотехнологічних досліджень і їхньому просуванню в країні?

У Німеччині чудова підтримка фундаментальних досліджень. Але для того, щоби результати досліджень впроваджувалися у життя, потрібно бути сміливішими. Цьому заважає багато що, зокрема, недостатні обсяги венчурного капіталу. Сучасна медицина багато в чому відрізняється від традиційної медицини. На сьогодні ми є свідками процесу трансформації. Результати молекулярно-біологічних досліджень про різні захворювання почали використовувати в діагностиці та терапії, і це дуже інноваційний процес, в якому Німеччина повинна багато що надолужити. Ми повинні зробити Німеччину привабливим місцем для компаній, що створюють як нові технології, так і робочі місця. Я вважаю, ця криза може стати певним поштовхом до змін, оскільки багато хто зрозумів, що чимало таких компаній і технологій розташовані десь за кордоном і що було б краще мати такі фірми і їхній досвід тут, тим більше що ми говоримо про такі важливі речі як здоров'я людей.