Гуманітарна ситуація в Києві далека від катастрофічної, але рівень тривожності зріс на тлі новин про жахливі обстріли мирного населення в Харкові, Чернігові та Житомирі. Паніки серед киян немає. Місто готується до нових атак.

Після відносно спокійних двох останніх днів і ночі проти сьомого дня оборони Києва на столичних вулицях знову з'явилося чимало людей і приватних автівок. У крамницях зникли вуличні черги, що спостерігалися останніми днями, відновлюють роботу деякі приватні аптеки. Комунальне господарство працює стабільно. Так само, як і міський транспорт, який після вуличних боїв тижня, що минув, зазнав скорочень графіків руху і деяких маршрутів. Проте рівень тривожності серед киян зріс на тлі повідомлень про масштабні ракетні обстріли та бомбування російськими військами житлових кварталів Харкова, Чернігова, Житомира та інших міст.

Життєзабезпечення покращилося

Харчі, питна вода й ліки знову були першими проблемами, які доводилося вирішувати киянам на сьомий день оборони столиці України. Цього дня повідкривалися багато малих крамниць, а у великих супермаркетах основних торгівельних мереж почастішало підвезення харчів.

Позбавлені розкоші мати свіжу молочну продукцію та овочі й фрукти покупці змітали їх навіть не з полиць, а подекуди просто з пересувних стелажів. Але черг, що вишикувалися на вулиці, вже майже не було - як не було і хліба та інших борошняних виробів та круп.

За ліками черги були, але доволі невеликі. Крім аптек комунальної компанії "Фармація", цього дня в Києві запрацювали і деякі приватні аптечні системи, що відгукнулися на заклик гуманітарного штабу, що почав працювати в Києві. Цей штаб координує гуманітарну допомогу до районів і передмість, які найбільше потерпіли від важких вуличних боїв на півночі столиці та в Бучі і поблизу Гостомеля. Вийшло розпорядження про спосіб отримання паперових рецептів на інсулінові ліки в центрах первинної медико-санітарної допомоги або в консультативно-діагностичних центрах. Влада закликала киян подбати про самотніх та літніх людей, щоби забезпечити їх необхідними ліками.

Усюди можна помітити зворушливе ставлення до інших та взаємну допомогу мешканців, які залишилися в Києві. Кореспондента DW поблизу його житла в центрі міста зупинила абсолютна незнайома молода жінка й уважно розпитала про асортимент продуктів у найближчому супермаркеті. А почувши про обмежений вибір, тут же витягла з торби кілька готових продуктових наборів. "Я працюю на "швидкій", нас там безоплатно годують і ще дають із собою додому. Я це все сама з'їсти не можу, тож все одно роздаю сусідам", - сказала вона.

Читайте також: Генасамблея ООН підтримала резолюцію щодо війни Росії в Україні

Оптимізм і стійкість українців

Перше з часів початку повномасштабного збройного наступу Росії на Україну соціологічне опитування українців групою "Рейтинг" продемонструвало вражаючі результати. Згідно з ним, майже 90 відсотків опитаних вірять у спроможність їхньої держави відбити напад Росії. 98 відсотків опитаних підтримують діяльність Збройних сил України, ще 93 - підтримують діяльність президента України Володимира Зеленського, а 84 відсотки підтримують дії місцевих голів.

Приємна новина надійшла і до отримувачів соціальної допомоги. Незважаючи на тяжку воєнну ситуацію, Пенсійний фонд України провів нарахування пенсій за березень 2022 року та розпочав передачу відомостей уповноваженим на виплату пенсій банкам та "Укрпоштою" підвищених пенсій для більше ніж 10 мільйонів людей.

Міноборони повідомило про стабілізацію ситуації на головних напрямках наступу ворожих сил, а також перші успіхи українських військових з переходу в контратаки та звільнення Горлівки, що на підконтрольній проросійським сепаратистам впродовж останніх років території Донбасу.

Усе це додавало оптимізму і частині киян, які жваво обговорювали ці новини на станціях метро, де укривалися від ракетно-бомбових нападів. Хоча сирени в столиці вили вже не так часто, як минулими днями, місцева влада підрахувала, що в цих сховищах знайшли притулок майже 15 тисяч людей. На кількох центральних станціях метро, де не зупиняються потяги, люди розмістилися у вагонах, що не задіяні в русі і виставлені уздовж платформ. Графік руху по іншій колії становить близько одного потягу на 40 хвилин. Більшість користується метро, щоби дістатися ключових вузлових транспортних станцій, однією з яких став центральний київський залізничний вокзал.

Читайте також: ЄС відключив сім російських банків від SWIFT: як це працює

Вокзальний хаос

Атмосфера тут нагадує фрагменти з фільмів про вокзали під час Другої світової війни. Адже тут зосередилася велика кількість людей, що прагнуть сісти в потяги у західному напрямку. Серед них багато біженців з охоплених тяжкими боями областей півдня і сходу України. Чітка довоєнна ситуація з рухом та продажем квитків перетворилася на хаос. Люди сновигають між касами і стоять у довжелезній черзі до інформаційного віконця, але не можуть отримати всю необхідну їм інформацію. За графіком відходять тільки літерні потяги, а про додаткові часто не встигають повідомити пасажирів.

Але щойно якийсь потяг підходить до платформи, люди миттєво звідкись про це дізнаються і починають штурмувати входи до вагонів. Тиснява утворюється на всіх входах, і тут стривоженість і нервовість часто вихлюпується у дратівливість і роботу ліктями. В кожне купе чи відділення вагонів набивається по 8-10 пасажирів, багато з малими дітьми. Квитки ніхто не перевіряє і в багатьох є можливість проїхати безплатно.

В очікування загострення

Більшим став і рівень стривоженості серед киян на вулицях столиці України. Люди шоковані атаками окупантів на цивільне населення і масштабними ракетними та бомбовими ударами, яких завдала російська армія по житлових кварталах східних та північних міст України. В самому Києві теж очікують посилення бойових дій - мер столиці Віталій Кличко застеріг про наміри ворога оточити столицю.

На вулицях з'явилися барикади з мішків з піском, подекуди дороги перегороджені металевими "їжаками" чи купами піску, скинутими на асфальт з вантажівок.

Хто з цивільних може і хоче, збирає речі й намагається виїхати з Києва, сподіваючись уникнути небезпеки. Але чимало людей вимушено чи за своїм бажання залишаються. "Мій чоловік і невістка працюють на теплоелектроцентралях та в газовій службі. Син пішов у тероборону. Вони свідомо відмовилися виїжджати, та нам і нема куди, тож всі ми лишаємося і будемо сподіватися, що все минеться", - сказала DW жінка, що вигулювала на вулиці свого хатнього песика.