Два дні на початку травня перетворили столицю Вірменії на головний дипломатичний центр Європи. Після масштабного саміту Європейської політичної спільноти, який 4 травня зібрав у Єревані десятки європейських лідерів, включаючи президента України Володимира Зеленського, відбулася ще одна значуща подія. У вівторок, 5 травня, пройшов перший в історії двосторонній саміт Вірменія-ЄС. Його головним підсумком стало проголошення партнерства, заснованого на взаємних зв'язках (Connectivity Partnership). Текст відповідного документа вже опубліковано Європейською Комісією.

Ключові сфери - транспорт, енергетика та цифрові мережі

Вірменія та ЄС ухвалили спільну декларацію, яка визначає взаємні зв'язки як ключовий стратегічний пріоритет ЄС у регіоні. Брюссель та Єреван мають намір розвивати транспортні, енергетичні та цифрові мережі в рамках глобальної європейської ініціативи Global Gateway.

Партнерство, яке повністю співзвучне з вірменською урядовою ініціативою "Перехрестя миру", спрямованою на розблокування всіх комунікацій у регіоні, ґрунтується на трьох основах. Це інтеграція Вірменії в регіональні транспортні мережі, зменшення енергетичної залежності та розвиток технологій із акцентом на штучний інтелект та інженерію.

Важливим практичним кроком стане підтримка з боку ЄС відновлення трьох ключових контрольно-пропускних пунктів на кордонах Вірменії: Ахурік і Маргара (на кордоні з Туреччиною), а також Ерасх (на кордоні з Азербайджаном). Очікується, що саме на ці вузли ляже основне навантаження після відкриття кордонів. Для координації інвестицій та гармонізації законодавства започатковано Діалог високого рівня ЄС-Вірменія.

Складний шлях до миру між Єреваном і Баку

Інфраструктурні плани Брюсселя розгортаються на тлі складного процесу мирного врегулювання в регіоні. Після десятиліть ворожнечі через Нагірний Карабах, двох воєн і тривалої блокади регіону Азербайджаном, конфлікт завершився у 2023 році повним переходом Карабаху під контроль Баку в результаті бойових дій із масовим відтоком звідти місцевого населення.

Сьогодні Єреван і Баку намагаються налагодити мир: у жовтні 2025 року у Вашингтоні було підписано мирну декларацію та парафовано текст мирної угоди. Паралельно Вірменія домовилася про нормалізацію відносин із сусідньою Туреччиною. Однак процес гальмується. Досягнуту кілька років тому домовленість про відкриття вірмено-турецького кордону для громадян третіх країн та осіб з дипломатичними паспортами досі не реалізовано. Анкара, виступаючи найближчим союзником Баку, прямо пов'язує цей крок з остаточним вірмено-азербайджанським врегулюванням, що викликає невдоволення в Єревані.

Хоча на даний момент ЄС не може відігравати роль посередника, оскільки Єреван і так напряму веде переговори з Анкарою та Баку, Брюссель, за словами вірменського аналітика Бориса Навасардяна, здатний надати важливу допомогу в модернізації прикордонної інфраструктури. "Оскільки протягом багатьох років зовнішні для СНД кордони Вірменії охороняли російські прикордонники, сьогодні для Вірменії цей досвід дуже важливий. І саме тут, якщо ми говоримо про кордони, може бути велика роль Євросоюзу", - зазначив Навасардян у розмові з DW. Експерт наголошує: ефективно обладнані та керовані кордони сприяють загальній стабілізації ситуації на Південному Кавказі.

Мільярдні інвестиції та європейський вектор

Євросоюз готовий підкріпити свої геополітичні плани в регіоні значними фінансовими ресурсами. У зв'язку з цим голова Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) нагадала про узгоджений ще у 2024 році План стабільності та зростання для Вірменії обсягом 270 мільйонів євро, який, за її оцінкою, дозволить мобілізувати до 2,5 мільярда євро інвестицій. Кошти будуть спрямовані на підтримку вірменського бізнесу та його вихід на нові ринки, а також на вирішення соціальних проблем вимушених переселенців з Нагірного Карабаху.

На сьогодні головною перешкодою для глибокої економічної інтеграції з Європою, на думку Бориса Навасардяна, залишається "торговельна залежність Вірменії від Росії, яка суттєво зросла в останні роки". Тим не менш аналітик бачить потенціал для подолання цього бар'єру. "Зміцнюються відносини Вірменії з безпосередніми сусідами, зокрема, з Азербайджаном. Використання азербайджанської території як транзитної відкриває перспективи і для взаємодії з Центральною Азією. Все це створює перспективи для того, щоб такої залежності від Росії у сфері економіки, як сьогодні, не було", - пояснив експерт.

Іншим важливим напрямком є енергетика. Для забезпечення енергетичної безпеки Вірменії ЄС виділить 25 мільйонів євро. Кошти підуть на будівництво електромереж та систем накопичення енергії, що важливо для розвитку сонячної енергетики у Вірменії. Сфера енергетики є критичною для Вірменії, оскільки, особливо в галузі енергоносіїв, країна практично повністю залежить від російської сировини: газу, а також урану для своєї АЕС.

Говорячи про безпеку, фон дер Ляєн підтвердила готовність підтримувати вірменську армію через Європейський фонд миру та допомагати в боротьбі з гібридними загрозами, які, на думку Брюсселя, виходять з Москви. Водночас Єреван, хоч і визнає їхню наявність, утримується від таких категоричних оцінок. "Одне абсолютно ясно: єдиним легітимним джерелом влади в цій країні є воля вірменського народу", - резюмувала голова Єврокомісії.

Своєю чергою, голова Європейської Ради Антоніу Кошта підкреслив, що стабільний Південний Кавказ - це запорука майбутнього Вірменії. Він зазначив, що країна вже стала вузлом між Європою та Азією. А нова дворічна програма партнерства ЄС, яку нещодавно затвердив Брюссель, допоможе Єревану зміцнити здатність реагувати на кризи та протистояти гібридним загрозам, сказав Кошта.

Від "прокляття географії" до євростандартів

Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян у своїй промові зробив акцент на ментальному та стратегічному зрушенні. За його словами, історично склалося так, що Вірменію сприймають як країну, яка має "жахливе географічне розташування", і цим пояснювалися всі проблеми держави.

"Сьогодні було надзвичайно символічно почути від партнерів з ЄС, що Вірменія має чудове географічне розташування, перебуваючи на найкоротшому шляху між Сходом і Заходом", - зазначив Пашинян. Він також вказав на потенціал країни у сфері сонячної енергетики (понад 300 сонячних днів на рік), який за наявності європейських технологій та розвитку виробництва "зеленого" водню може зробити країну, за оцінкою Пашиняна, енергетично самодостатньою.

Особливу увагу Пашинян приділив ціннісному фундаменту співпраці. Він нагадав, що минулого року з ініціативи громадянського суспільства було ухвалено закон про початок процесу вступу Вірменії до ЄС, що стало ще одним приводом для нових суперечок між Єреваном і Москвою.

Зближення Єревана із Заходом супроводжується недвозначними сигналами з Кремля. На нещодавній зустрічі з Ніколом Пашиняном російський президент Володимир Путін прямо попередив: поєднати участь у митних структурах ЄС та Євразійського економічного союзу (ЄАЕС) юридично й практично неможливо. На сьогодні Вірменія формально залишається учасницею ключових інтеграційних об'єднань під егідою Москви - ЄАЕС, СНД та Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ). Однак своє членство у військовому блоці Єреван фактично заморозив, заявивши про проходження "точки неповернення" у цьому питанні та ухваливши декларативний закон про початок шляху до вступу в Євросоюз.

На тлі цього геополітичного розвороту Москва відкрито нагадує про критичну залежність вірменської економіки від російських енергоносіїв та ринків збуту. Рада Безпеки РФ вже озвучила можливу ціну зміни курсу - обвал економіки Вірменії на 23 відсотки. Першим практичним симптомом такого сценарію стала недавня заборона Росспоживнагляду на продаж популярної вірменської мінеральної води "Джермук". Подібні санітарні претензії до імпорту, як зазначають експерти, нерідко виникають у періоди різкого охолодження політичних відносин.

Чи приймуть Вірменію до Євросоюзу?

Тим часом вірменський лідер прагматично оцінює перспективи європейської інтеграції. За його словами, першочергове завдання Єревана - досягти повної відповідності європейським стандартам, спираючись на допомогу Брюсселя у реформуванні судової системи та боротьбі з корупцією.

"Чи приймуть нас у підсумку до Євросоюзу - це політичне рішення. Але навіть якщо цього не станеться, ми залишимося у виграші, оскільки Вірменія стане країною, що відповідає європейським стандартам", - підсумував Пашинян, назвавши пройдений за останні роки шлях у відносинах з ЄС "неймовірним".