При розмові про війну Росії проти України голос 39-річного архітектора з Харкова Дмитра Жуйкова тремтить. Чоловік згадує своє дитинство у Харкові, сміх друзів та однокласників, місця, де вони проводили час підлітками та перший поцілунок на лавці в одному з парків. До повномасштабного вторгнення РФ у цьому східноукраїнському місті, розташованому приблизно за 40 кілометрів від російського кордону, проживало близько 1,5 мільйона людей.

Ставши однією з перших цілей Росії 24 лютого, за час війни Харків зазнав масштабних руйнувань. Під час нещодавного візиту в місто міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок (Annalena Baerbock) назвала Харків "символом абсолютного божевілля російської агресивної війни і страждань народу", а також символом української мужності перед обличчям російської агресії.

Російським військам не вдалося захопити обласний центр, але розміщена в окупованих частинах регіону армія РФ місяцями обстрілювала його. Сотні цивільних загинули. Звільнення Харківщини Збройними силами України восени 2022 року стало великою поразкою для РФ, зазначив у розмові з DW Жуйков. Відтоді російська артилерія більше не обстрілює Харків, але загроза обстрілів зі стратегічних бомбардувальників та ракет середньої дальності залишається.

Вибиті вікна, зруйновані дахи, спалені будинки

Багато місцевих жителів були вимушені виїжджати. За місяці війни Харків перетворився на місто в руїнах, особливо його північно-східні околиці, де росіяни намагалися наступати, каже Жуйков. "Цілі передмістя були повністю обстріляні", - розповідає архітектор. Центр Харкова, зокрема будівля обласної адміністрації, мерія та університет, також зазнали серйозних руйнувань. За даними мера міста Ігоря Терехова станом на липень, у місті було близько 3,5 тисячі пошкоджених житлових будинків, близько пів тисячі з яких не підлягають відновленню.

"Щонайменше 150 тисяч людей втратили дах над головою", - зазначає Дмитро Жуйков.

Від російських обстрілів постраждали, зокрема, знакові будівлі в стилі модерн, новий торговий центр, басейн, велика електростанція, університетський спортивний комплекс і стадіон, на якому Жуйков у дитинстві грав у футбол.

Переживання за близьких та друзів

Народившись у родині харківської архітекторки у 1983 році, Дмитро Жуйков теж обрав професію матері. Він вивчав будівництво та архітектуру в Національному технічному університеті і працював за фахом. Згодом познайомився зі своєю дружиною, теж архітекторкою з Маріуполя. У 2012 році подружжя переїхало до німецького Дессау, де здобуло ступінь магістра.

Наразі родина виховує двох дітей і живе в ФРН. Жуйков працює в мюнхенській архітектурній фірмі, але й досі відчуває близькість до рідної України. "Хоча моя сім'я тут у безпеці, багато моїх знайомих, друзів і родичів залишилися на сході України, - каже він. "Я страждаю разом з ними".

Читайте також: Чи візьметься зірковий архітектор Норман Фостер за відбудову Харкова?

Плани відбудови 

У грудні британський архітектор Норман Фостер привернув увагу світу до Харкова, презентувавши меру Терехову план реконструкції міста, який розробив з командою українських архітекторів.

Він базується на п'яти пілотних проєктах. Серед них - "Проєкт культурної спадщини", що передбачає створення нової архітектурної пам'ятки в центрі міста, а також "Річковий проєкт" з перетворення шестикілометрової смуги між річками Харків і Немишля на екологічний простір для пішоходів і велосипедистів.

У межах "Індустріального проєкту" Фостер планує зробити з вугільної електростанції центр чистої енергії та харчування. Пілотний "Науковий проєкт" покликаний залучити до східноукраїнського міста технологічні компанії, дослідницькі фірми та стартапи. Водночас "Проєкт будівництва житла" має на меті зробити існуючі будівлі безпечними, сучасними та енергоефективними.

У середовищі німецьких архітекторів триває обговорення ідей щодо відбудови Харкова. Про плани відомого архітектора Нормана Фостера заговорили минулого року, коли британець заявив, що пропонує свої послуги для реконструкції Харкова.  Генеральний директор Палати архітекторів землі Північний Рейн-Вестфалія Маркус Лерманн (Markus Lehrmann) вже повідомляв, що у німецьких архітектурних колах розглядають пропозиції щодо реконструкції в Україні, він також заявляв про "двосторонні контакти окремих архітекторів". 

Жуйков, який теж хотів би долучитися до відбудови Харкова, бачить у реконструкції міста також можливість розробити нову концепцію енергозбереження. Він хотів би долучитися до планування та здійсненні робіт з відбудови. Архітектор зазначає, що багато будівель до війни були майже не ізольовані попри те, що в Харкові деколи буває дуже холодно. Тому це важливо врахувати у планах відбудови. 

Під час війни багато людей стали більш тісно пов'язані між собою, навчилися допомагати один одному, стали більш активними та відданими своїм проблемам, зазначає архітектор. За його словами, це велика перевага для міста, адже "участь громадян важлива для відновлення". Втім, спочатку необхідно відновити мир.

Наразі у Харкові тривають аварійні ремонтні роботи будівель та відновлення теплових, водопровідних та електромереж. "Ми, українці, вміємо імпровізувати", - зауважує Жуйков та додає, що обіцяна міністеркою закордонних справ ФРН допомога є виправданою.

"Для України війна - це трагедія, але з великими можливостями. Я сподіваюся, що ними скористаються", - зазначає архітектор. 

Читайте також: Шпаківні. Як живе Північна Салтівка