Демонстранти вимагають відставки нової глави держави Діни Болуарте і проведення виборів. Протестувальники також закликають звільнити затриманого експрезидента Перу Педро Кастільо.
У Перу другий день проходять протести проти нової президентки Діни БолуартеФото: Alessandro Cinque/REUTERS
Реклама
У Перу другий день тривають протести проти нової президентки Діни Болуарте. У неділю, 11 грудня, демонстранти паралізували роботу аеропорту Андауайлас у південній частині країни і підпалили сховище палива. За останніми офіційними даними, внаслідок цього загинув неповнолітній учасник протестів, ще п'ятеро людей постраждали.
Як повідомила компанія Corpac, що управляє аеропортами в кількох департаментах Перу, 50 осіб, серед яких - працівники організації та поліцейські, були взяті в заручники. У поліції поінформували, що на місце направили елітний підрозділ.
Як повідомляє агентство dpa, протестувальники також заблокували магістральні дороги в інших частинах країни. Між демонстрантами і поліцією сталися сутички. Днем раніше під час заворушень у місті Андауайлас було поранено 16 цивільних осіб і чотирьох поліцейських.
Дострокові вибори
Через протести нещодавно приведена до присяги президентка Перу Діна Болуарте оголосила в неділю, що представить Конгресу законопроєкт про проведення виборів на два роки раніше запланованого строку, в квітні 2024 року. "Інтерпретуючи волю громадян... я вирішила виступити з ініціативою досягти домовленості з Конгресом Республіки про перенесення загальних виборів на квітень 2024 року", - сказала Болуарте в телевізійному зверненні.
Експрезидент Перу попросив притулку в Мексиці
Протести в Перу розпочалися після усунення з посади президента Педро Кастільо. Парламент 7 грудня оголосив йому імпічмент за "моральну неспроможність". За кілька годин після того Кастільо затримала поліція, за рішенням суду його помістили в слідчий ізолятор на сім днів. Кастільо обвинувачують у замаху на конституційний порядок і спробі путчу. Після затримання він попросив політичного притулку в Мексиці.
Після відсторонення від влади Педро Кастільо обов'язки президента стала виконувати його заступниця Діна Болуарте. Демонстранти вимагають її відставки, звільнення Кастільо і проведення дострокових виборів. Вони також закликали до загальнонаціонального страйку.
Казахстан: від мирних протестів до збройного протистояння
Після хвилі протестів ситуація в Казахстані залишається вкрай напруженою. Надходять повідомлення про багатьох загиблих і поранених. У фотогалереї DW - світлини з місць подій.
Фото: Valery Sharifulin/TASS/dpa/picture alliance
Від невдоволення до масових протестів
Невдоволення різким стрибком цін на зріджений газ, яким заправляють авто, за лічені дні перетворились у Казахстані на масові антиурядові протести, які переросли в збройні сутички з правоохоронцями. На фото: будівля мерії в Алмати після штурму мітингарями 5 січня 2022 року.
Фото: Valery Sharifulin/TASS/dpa/picture alliance
Остання крапля
1 січня ціни на автомобільний газ у Казахстані підскочили відразу на 100 відсотків. Першими на вулиці вийшли жителі міст Актау (фото) та Жанаозен, що на заході Казахстану, де 90 відсотків усіх авто працюють на зрідженому газі. На мітингах протестувальники вимагали повернути колишні ціни на автогаз до 50 тенге (10 євроцентів) за літр.
Фото: Zhanbyrbaevkz/TASS/dpa/picture alliancev
Під тиском вулиці
Після того, як акції протесту почали охоплювати й інші міста, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв (архівне фото) опублікував твіт з вимогою негайно розібратись у ситуації. Уряд відразу заявив про відновлення старої ціни на зріджений газ. Згодом президент відправив кабмін у відставку. Але протести не вщухали.
Фото: Alexei Nikolsky/Kremlin/REUTERS
Ситуація виходить з-під контролю
Вкрай тривожні новини надійшли з Алмати, де тисячі людей у середу, 5 січня, спробували взяти штурмом мерію й інші адміністративні будівлі. На фото: підпалене демонстрантами в Алмати поліцейське авто.
Фото: Pavel Mikheyev/REUTERS
Запах горілого
Після перестрілки казахські військові взяли під контроль головну площу Алмати - площу Республіки, повідомляють ЗМІ. За словами очевидців, у місті відчувається сильний запах горілого, багато закладів і магазинів розграбовані, зокрема й крамниці зброї. На фото: 6 січня у центрі Алмати після сутичок мітингувальників з правоохоронцями.
Фото: AFP /Getty Images
Жертви з обох сторін
За офіційними даними, внаслідок сутичок загинули 18 правоохоронців. Крім того, "десятки нападників ліквідовано", повідомила поліція в Алмати. Отже, серед цивільного населення є, очевидно, чимало жертв. Більше двох тисяч людей було затримано.
Фото: Pavel Mikheyev/REUTERS
Більше тисячі постраждалих
За словами першого заступника міністра охорони здоров'я Казахстану Ажара Гініята, внаслідок протестів постраждало більше тисячі осіб, 400 осіб госпіталізовано, 62 людини перебувають в реанімації. На фото: спалена пожежна машина перед однією з адміністративних будівель в Алмати.
Фото: AFP /Getty Images
Досі небачені за масштабами протести
Протести в Казахстані з його авторитарним режимом досі були рідкісним явищем. Останні події є найбільшою кризою для президента Токаєва, котрий у 2019 році змінив на президентській посаді багаторічного державного лідера Нурсултана Назарбаєва. 81-річний Назарбаєв й надалі має статус єлбаси (глави народу), хоча з посади голови Ради безпеки Токаєв його усунув.
Фото: Mariya Gordeyeva/REUTERS
Військові в центрі Алмати
Президент Токаєв запровадив режим надзвичайного стану на всій території країни до 19 січня з комендантською годиною з 23-ї до 7-ї години. Протестувальників він назвав "терористами" і звернувся по допомогу до Організації Договору з колективної безпеки (ОДКБ), до складу якої входять, крім Казахстану, також Росія, Білорусь, Вірменія, Таджикистан та Киргизстан.
Фото: STR/REUTERS
Росія відправляє війська
Росія вже відрядила до Казахстану своїх десантників (на фото, 6 січня) як частину контингенту ОДКБ. Як повідомляється, завдання іноземних військових полягатиме в захисті важливих державних та військових об'єктів.
Фото: Russian Defence Ministry/AFP
Наказ стріляти на ураження
У п'ятницю, 7 січня, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв віддав правоохоронним органам та армії наказ відкривати вогонь на ураження без попередження по учасниках акцій протесту, яких він назвав "бандитами та терористами".
