Напад Росії на Україну 24 лютого став першим випадком повномасштабної воєнної агресії в Європі після Другої світової війни. Наслідки війни, яку багато хто не міг собі навіть уявити, нині відчутні по всьому світі. Ми наводимо лише кілька прикладів змін, яких зазнав світ за останні більш ніж три місяці.

Потік біженців

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну близько 6,8 мільйона осіб залишили країну, ще 7,7 мільйона стали внутрішніми переселенцями. Щонайменше три мільйони людей, за даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН). Серед західних країни найбільше українців знайшли тимчасовий прихисток у Польщі (1,43 мільйона), Німеччині (780 тисяч) та Чехії (361,5 тисячі). Близько двох мільйонів українських біженців повернулися до охопленої війною країни, утім, в УВКБ ООН зазначають, що до цього числа можуть входити й ті, хто повернувся лише тимчасово й після цього залишив територію країни.

Велика кількість українських втікачів від війни викликала сильну хвилю підтримки в Євросоюзі, але водночас вивела деякі країни на межі своїх можливостей. Адже прибувши до нової країни, біженці часто на початку повністю залежать від соціальної допомоги, принаймні протягом деякого часу.

Читайте також: Як війна в Україні впливає на економіку Польщі

Продовольча криза

Україна - важливий постачальник харчових продуктів у світі. Приміром, до війни в країні виробляли близько половини світових обсягів соняшникової олії. За даними міністерства сільського господарства США, на Україну припадає також 15 відсотків світових поставок кукурудзи, а також 10 відсотків пшениці. Через війну експорт зерна з України став неможливим, адже Росія надалі блокує порти країни, де застрягла величезна кількість товару.

Це особливо відбилося на ситуації в країнах, залежних від імпорту зерна та олії з України, таких як Єгипет та Індія відповідно. Але не лише вони постраждали від наслідків війни. Багато експертів застерігає від глобальної продовольчої кризи внаслідок кількох факторів одночасно - екстремальних погодних умов через зміну клімату, економічний шок через пандемію коронавірусної хвороби, а також війну в Україні.

У травні Рада Безпеки ООН попередила про "новий пік" дефіциту продовольства по всьому світу на тлі війни в Україні. Там попередили, що десяткам мільйонів людей може загрожувати довгостроковий голод. Станом на травень у щонайменше 23 країнах світу діяла заборона на експорт продовольства, що свідчить про зниження продовольчої безпеки.

Читайте також: Голод - нова зброя у війні РФ проти України?

Енергетична безпека

Росія є найбільшим у світі експортером природного газу, другим за величиною постачальником сирої нафти та третім - вугілля. До початку війни три чверті російського газу та майже половина нафти постачалися до Європи. У 2020 році російські нафта, газ та вугілля покривали чверть споживання енергії у ЄС.

Після вторгнення Росії в Україну Євросоюз намагається покласти край залежності від російських енергоресурсів. "Ми просто не можемо покладатися на постачальника, який відверто нам погрожує", - сказала в березні президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen). Тоді ж Єврокомісія заявила про наміри ЄС повністю відмовитися від російських викопних енергоресурсів до 2030 року, а також на дві третини зменшити використання російського газу до кінця поточного року.

Цей план передбачає, зокрема, максимальне заповнення газосховищ, а також імпорт скрапленого природного газу (СПГ), приміром, з США. Тим часом деякі експерти прогнозують дефіцит газу та запровадження обмежень на його використання.

Багато хто бачить у ситуації, що склалася на тлі війни в Україні, не лише нагоди позбутися залежності від російських енергоресурсів, але й виконати закріплені цілі захисту клімату, розбудовуючи відновлювану енергетику та підвищуючи енергоефективність. Але для досягнення цих цілей потрібен час.

Водночас на тлі зростання попиту на енергоресурси неросійського походження світові ціни на них почали бити всі рекорди.

Інфляція

Дефіцит водночас продовольства і енергоносіїв призвів до суттєвих змін у повсякденному житті людей у різних куточках світу - ціни суттєво зросли. Якщо якийсь товар стає дефіцитним, його вартість суттєво зростає, а якщо цим товаром є продукти харчування та енергоносії, то дорожчає все решта.

За даними Сільськогосподарської та продовольчої організації ООН (ФАО), індекс продовольчих цін, який відображає місячні коливання цін на кошик із п'яти продовольчих сировинних товарних груп, у березні цього року сягнув рекордного показника за всю історію (з 1961 року).

Світовий рівень інфляції за рік, починаючи з березня 2021 року, збільшився у понад двічі. У Єврозоні інфляція у травні сягнула 8,1 відсотка - це рекордний показник в історії. Більше того - експерти прогнозують, що ціни можуть залишатися на високому рівні протягом найближчих років.

Читайте також: Ердоган, НАТО і вето: чому Туреччина погрожує загальмувати розширення альянсу?

Нове дихання НАТО

Російське вторгнення в Україну суттєво змінило і світову геополітику. Деякі експерти очікують нового розподілу світу на східний та західний геополітичний та економічний блоки, ключову роль в одному з яких відіграватимуть Росія та Китай, а в іншому - ЄС та США.

НАТО - організація, що після Другої світової війни 1949 року об'єднала США, Канаду та 10 європейських країн. Будучи дітищем "холодної війни", вона стала певного роду захисною парасолькою для демократії та вільної торгівлі в Європі, під яку ставали дедалі більше країн. Особливо велике розширення НАТО на схід відбулося 2004 року.

Ключовим в Північноатлантичному договорі, на якому засновано НАТО, є стаття 5. У ній закріплено принцип колективної оборони: якщо на одного члена організації здійснюють напад, це сприйматиметься як напад на всіх і зобов'язує кожну країну-члена до військової відповіді.

Якщо останніми роками значення НАТО послабилося до того, що президент Франції Еммануель Макрон 2019 року назвав її організацією "з мертвим мозком", то від початку війни Росії в Україні найпотужніший військовий альянс світу знову опинився в центрі уваги, зазначають деякі оглядачі.

Передусім через побоювання імперіалістичних цілей Путіна нещодавно про намір приєднатися до НАТО заявили Фінляндія та Швеція, поклавши край 70-річній історії нейтрального статусу.

Натомість Володимир Путін вбачає в НАТО загрозу для Росії та неодноразово погрожував наслідками, якщо Альянс дозволить членство Україні, чого поки що так і не сталося. Критики НАТО вбачають в розширенні НАТО на схід провокацію для Москви.

Від початку війни країни НАТО надають Україні зброю та іншу військову техніку, втім, вони так і не погодилися задовольнити прохання президента Володимира Зеленського про запровадження в Україні безпольотної зони. На даний момент НАТО намагається, з одного боку, зберегти свою міць і стійкість, але водночас не робити різких кроків, щоб не спровокувати Третю світову війну.