1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Закон і правоНімеччина

П'ять років з біженцями: чи впоралася ФРН з кризою 2015 року

31 серпня 2020 р.

2015 року сотні тисяч біженців прибули до Німеччини. Канцлерка Анґела Меркель запевняла тоді: "Ми це подужаємо". Які підсумки можна підбити нині?

Біженець із портретом Меркель на вокзалі у Мюнхені, осінь 2015-го
Біженець із портретом Меркель на вокзалі у Мюнхені, осінь 2015-гоФото: picture-alliance/dpa/S. Hoppe

Мабуть, жодні інші слова за тривалі роки канцлерства Анґели Меркель (Angela Merkel) не закарбувалися у пам'яті німців так, як слова, сказані 31 серпня 2015 року з огляду на так звану кризу біженців у Європі: "Ми це подужаємо". Протягом лише кількох тижнів до Німеччини тоді прибули десятки тисяч осіб, переважно скориставшись так званим "балканським маршрутом" і спершу застрягши в Угорщині. Більшість - із Сирії, інші - з країн Північної Африки, Іраку, Афганістану. 

Меркель розпорядилася впустити їх в країну навіть попри те, що за Дублінським регламентом ЄС вони мали б подати заявку на отримання статусу біженця у першій країні прибуття. Замість цього Німеччина дозволила їм спочатку перетнути кордон. Чи мали вони право на притулок у країні, мало з'ясуватися пізніше. У 2015-му у Німеччині було подано понад пів мільйона заявок на отримання притулку. Наступного року надійшло ще 750 тисяч запитів. Тодішній міністр внутрішніх справ ФРН і партійний колега Меркель по Християнсько-демократичному союзу (ХДС) Томас де Мезьєр (Thomas de Maizière) днями в інтерв'ю німецьким ЗМІ зізнався, що "були моменти, коли все виходило з під контролю". Його наступник на посаді, тодішній баварський прем'єр Горст Зеегофер (Horst Seehofer) називав ситуацію, що виникла 2015 року, "верховенством беззаконня".

"Cелфі" Меркель зі сирійським біженцем у Берліні Фото: Getty Images/S. Gallup

Примітно, що на захист тодішнього рішення Меркель нині стають передусім її політичні опоненти. За словами представниці Зелених Ірене Міхаліч (Irene Mihalic), "рішення не закривати кордони було правильним на той момент. Альтернативою було б виникнення хаосу у серці Європи з непередбачуваним конфліктним потенціалом".

На думку ж депутата від Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН), яка як зараз, так і нині входить до правлячої коаліції, Ларса Кастелуччі (Lars Castellucci), Берлін мав тоді тісніше консультуватися з іншими європейськими партнерами під час ухвалення рішень. "Досі це спричиняє чимало труднощів", - каже він. Водночас депутат від правопопулістської "Альтернативи для Німеччини" (АдН) Ґоттфрід Куріо (Gottfried Curio) не приховує свого скепсису. "Правильним рішенням було б дотримуватися закону. Якби людей завертали, інші б теж не вирушали в путь у таких кількостях і менше людей потонуло б у Середземному морі", - наголошує він.

Неоднозначні оцінки

Відома фраза Меркель "Ми це подужаємо" забезпечила їй чималу підтримку. Принаймні, за кордоном її політику вітали. Газета The New York Times писала 5 вересня 2015 року, що Німеччина "простягла руку допомоги". Катарський телеканал Al-Jazeera повідомляв, що "Німеччина відкрила свої двері та кордони для всіх, хто шукає притулку та безпеки". 

Читайте також: Біженці в Німеччині та рівень злочинності: факти і міфи

Та від самого початку були й ті, хто попереджав, що Німеччина бере на себе більше, ніж зможе подужати. Інші ж запитували, як Німеччина зможе взяти на себе відповідальність за таку кількість людей, що прибула із країн із зовсім іншою культурою та ментальністю. Рішення Меркель розділило суспільство. За словами Кастелуччі, чия партія як учасниця коаліції Меркель несе співвідповідальність за це рішення, сказав у розмові з DW, що канцлерка мала б представити конкретніший план дій. "Цим можна було б запобігти суперечкам між прихильниками та опонентами цього рішення, чим для своєї вигоди скористалися популісти", - вважає він.

"Зупинити ісламізацію" - агітплакат АдН у Кельні перед виборами 2017-гоФото: picture-alliance/Geisler-Fotopress

Політика "культури гостинності", яку відстоювала Меркель на початку, здулася після подій новорічної ночі 2015-2016 року, коли мігранти влаштували масові напади на жінок поблизу вокзалу у Кельні. Цьому передували ксенофобські напади на притулки для біженців, у деяких регіонах країни ситуація була напруженою. Від незлагоди и суспільстві виграли популісти з АдН. Рівень їхньої підтримки зростав у кількох землях, а за результатами виборів 2017 року АдН утворила найбільшу опозиційну фракцію у Бундестазі.

Меркель завжди відстоювала правильність свого рішення. Проте під час партійної конференції у грудні 2016-го заявила, що ситуація, подібна тій, що сталася улітку 2015-го, "не повинна повторитися". Відтоді німецький уряд запровадив жорсткіші правила надання притулку, а починаючи з 2016-го року кількість прохань почала знижуватися, передусім завдяки перекриттю так званого "балканського маршруту".

Інтеграція як найбільший виклик

І наскільки добре новоприбулі інтегрувалися за ці п'ять років? За статистикою, безробітних серед мігрантів і надалі більше, ніж у середньому в Німеччині. Згідно з актуальними даними Інституту досліджень професійної зайнятості (IAB), лише половина прибулих після 2013-го забезпечена оплачуваною роботою. До цього тепер додалася і пандемія коронавірусної хвороби COVID-19, йдеться у дослідженні.

Труднощі із працевлаштуванням неодмінно впливають на криміногенну ситуацію в країні. Частка мігрантів, замішаних у вбивствах, нападах та ґвалтуваннях непропорційно висока. Але таку статистику можна пояснити тим, що серед мігрантів превалюють молоді чоловіки. А їх, за статистикою, серед злочинців цього штибу загалом більше, незалежно від того, чи серед мігрантів, чи ні.

За словами експерта із внутрішніх справ, партійного колеги канцлерки Меркель із ХДС Патріка Зенсбурґа (Patrick Sensburg), слід розрізняти між прохачами притулку і трудовими мігрантами. "У моєму розумінні, біженець це той, хто потребує тимчасової допомоги. Ті ж, хто хочуть потрапити до ФРН для роботи і на постійне місце проживання, мають користатися зовсім іншими шляхами і за умови, що вони мають необхідну кваліфікацію та поділяють наші цінності", - наголошує він.

Читайте також: Експерт: Без мігрантів рівень безробіття в Німеччині був би вищим

Схоже, розкол у суспільстві щодо теми міграції, досі не подолали. За деякими опитуваннями, 60 відсотків німців вважають, що країна "подужає це", а 40 відсотків упевнені у протилежному. Політолог Герфрід Мюнклер (Herfried Münkler) вважає, що події 2015-го року оголили цей розкол у суспільстві та сприяли радикалізації німецької політики. "Так скінчилася тенденція тяжіння до політичного центризму", - підсумовує він.

Тож, чи "подужала це" Німеччина за ці п'ять років? Ексміністр де Мезьєр вважає, що за цей час досягнуто суттєвого прогресу. Його однопартієць Зенсбурґ теж вважає, що Німеччина із кризою впоралася непогано. Ірене Міхаліч, натомість, закликає не розслаблятися. "Інтеграція не відбувається за добу. Над нею треба ще працювати на усіх рівнях. Та впевнена, що міграція - чудова можливість для Німеччини, особливо з огляду на ринок праці та демографічну ситуацію", - каже вона.

Німецький Інститут економічних досліджень (DIW) теж поділяє цей підхід. Прогнози там оптимістичні, однак дослідники вважають, що і новоприбулі, і влада мають докладати більше зусиль задля успішної інтеграції. 

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW