Російські війська захопили Запорізьку атомну електростанцію (ЗАЕС) ще 4 березня. Згодом туди приїхали співробітники російського державного холдингу "Росатом". Але весь цей час станція продовжує працювати в українській енергосистемі. 18 травня віцепрем'єр Росії Марат Хуснуллін під час поїздки на тимчасово окуповану росіянами частину півдня України заявив, що ЗАЕС почне працювати на Росію, якщо Україна не платитиме за вироблену на ній електроенергію. Що відбувається на ЗАЕС в умовах російської окупації - в матеріалі DW.

Окупація гіганта

Запорізька атомна електростанція є найбільшим енергетичним об'єктом не лише в Україні, а й у Європі. АЕС, що розташована в Енергодарі на березі Каховського водосховища, має шість енергоблоків, перший з яких був збудований у 1984 році. Разом вони можуть виробляти 6000 МВт електроенергії. "На ЗАЕС припадає майже половина атомної генерації. Загалом в Україні діє чотири АЕС, які виробляють понад 50 відсотків електроенергії в країні", - пояснює DW очільник державного підприємства "Енергоатом" Петро Котін.

Нині більшість енергоблоків ЗАЕС зупинені, але в енергосистему України надходить електрика в необхідних обсягах, наголошує він. "Процес роботи станції контролює наш персонал. Але на території ЗАЕС перебувають російські військові зі зброєю, незважаючи на те, що такі об'єкти не повинні зазнавати нападу відповідно до норм міжнародного права", - каже Котін.

Інтерес росіян до документації ЗАЕС

За даними керівника "Енергоатому", на ротаційній основі на ЗАЕС перебуває від 10 до 15 російських фахівців. Вони, як каже Котін, не втручаються в процеси, але цікавляться різними робочими документами. "На нашу думку, ці російські фахівці прислані на ЗАЕС для того, щоб російські військові не нашкодили ядерному об'єкту. Адже ми пам'ятаємо, як росіяни обстрілювали ЗАЕС на початку вторгнення", - каже Котін.

Читайте також: Зеленський: РФ створила найбільші загрози ядерній безпеці з 1986

Водночас в Антикризовому експертному ядерному центрі України (АЯЕЦУ) вбачають у зацікавленості фахівців "Росатому" до документів інші мотиви: росіян цікавлять технологічні рішення, якими вони не володіють. А саме - намагання отримати доступ до технологій американського ядерного палива Westinghouse, яке використовується на станції. "Американська технологія дозволяє збільшити вміст палива в реакторі на 15 відсотків, що забезпечує роботу реактора не 300 діб, а від 18 місяців до двох років. Усі спроби "Росатому" вийти на термін понад 400 діб завершилися пошкодженим паливом та розущільненим основним обладнанням", - йдеться у повідомленні АЯЕЦУ у Facebook.

Факт доступу до документації є порушенням законів про інтелектуальну власність, наголошують експерти. "Росіяни з "Росатому" потрапляють під дію закону, за яким передбачена кримінальна та фінансова відповідальність. Причому не лише ті, що перебували чи знаходяться наразі на ЗАЕС, але і все керівництво "Росатому", - наголошують в АЯЕЦУ.

Нині на ЗАЕС перебуває вже друга партія російських фахівців, повідомив Котін. "Щодо першої партії ми подали дані для запровадження проти них санкцій ЄС. Зокрема, обмеження в'їзду до Європи", - зазначив він. Також "Енергоатом", за словами Котіна, очікує, що Міжнародна організація з атомної енергетики (МАГАТЕ) хоча б схвалить резолюцію з вимогою вивести всі військові формування з території станції. "Цього досі не зроблено, очевидно через вплив на МАГАТЕ з боку Росії", - каже Котін. 

Погрози під'єднати ЗАЕС до російської мережі

Тим часом Росія грозиться під'єднати ЗАЕС до російської мережі. Наскільки це реально? Швидко перенаправити струм ЗАЕС на Росію або Крим не вдасться, вважає експерт Інституту стратегічних досліджень Геннадій Рябцев. "Нині енергосистема України працює синхронно з європейською. Тому приєднати ЗАЕС до енергосистеми Росії - складне технологічне завдання. Це не просто вставити в розетку. Наприклад, для приєднання української енергосистеми до європейської "Укренерго" витратив понад чотири роки", - говорить він у розмові з DW. Крім того, для переорієнтації ЗАЕС бракує ліній електропередач належної напруги. "Будівництво таких лінії потребує достатньо великого проміжку часу, мільярди євро та спеціалістів", - каже Рябцев.

Читайте також: "Перевиховання" та повернення у 1990-ті: що відбувається на окупованому Запоріжжі

Водночас експертка з питань ядерної енергетики Ольга Кошарна нагадує, що до 2014 року інфраструктура для подачі струму в Крим була. "Опори ліній електропередач підірвали в 2015 році, але дещо залишилося. Деякі потужності перебувають в руках окупантів. Зокрема, підстанція Каховська, яку Україна збудувала у 2020 році в Херсонській області. Також підстанції Мелітополь-Джанкой, Південнодонбаська, яка розташована за 25 кілометрів від Маріуполя", - говорить Кошарна в розмові з DW.

Найкоротший шлях відновити подачу струму в Крим, за словами Кошарної, відбудувати лінії електропередач від Каховської підстанції до Чонгару, що за різними оцінками може зайняти від кількох тижнів до півроку.

Значення ЗАЕС для української енергетичної галузі

Теоретично росіяни можуть спробувати відключити лінії електропередач, які йдуть від станції на підконтрольну українському уряду територію, і тоді вона просто працюватиме в холосту, зауважує Рябцев з Інституту стратегічних досліджень. "Але навряд чи вони підуть на це. Якщо це станеться, то зникне електрика і в тимчасово окупованих територіях", - впевнений він.

Загалом опитані DW експерти переконані, що відключення подачі струму на неокуповану територію не стане катастрофою для України. "Навіть у мирний час в Україні рідко працювало більше 10 атомних реакторів", - зазначив Рябцев. Це підтверджує й керівник "Енергоатому" Петро Котін. За його словами, після 24 лютого споживання електроенергії скоротилось майже вдвічі, оскільки великі промислові підприємства не працюють, менше споживає й населення. "У разі чого можна компенсувати потужність ЗАЕС за рахунок неокупованих атомних електростанцій. Нині ми маємо резерв 700 мегават", - каже Котін.

А втім, як радить Кошарна, вже зараз слід думати над збільшенням імпорту електроенергії з ЄС - планувати будівництво додаткових ліній електропередач із західними сусідами.