Під виття сирен: як Київ відзначив День незалежності
Олександр Савицький
24 серпня 2022 р.
Попри небезпеку атак та численні повітряні тривоги, в столиці України на День незалежності у небо підняли державний прапор та бойові знамена військових частин, а президент привітав на Майдані високого іноземного гостя.
Реклама
День незалежності України цьогоріч припав на 182-й день широкомасштабної фази російської агресії. Цього дня частіше, ніж зазвичай, у столиці України звучали сирени повітряної тривоги. За підрахунками столичної влади станом на вечір 24 серпня, загалом під час воєнного стану Київ пережив 514 повітряних тривог, загальний час яких становив понад 537 годин. "Ви стали сильнішими на ще одну тривогу і ближчими до перемоги", - сповістив столичний додаток "Київ цифровий".
Реклама
Велелюдний Хрещатик
Влада Києва попереджала про підвищену небезпеку у святкові дні, але, незважаючи на це та численні повітряні тривоги, центральна вулиця Києва Хрещатик була переповнена святково вбраними людьми, також і малими дітьми. Вони оглядали виставлену на центральній вулиці знищену російську військову техніку, спілкувалися і фотографувалися на її тлі. На запитання про відчуття від цієї виставки юнак Сергій, який утік з Лисичанська, сказав, що відчуває страх. "Це нагадує те, що я бачив на власні очі вдома. Зараз я живу у Києві, постійно вбираю оцю майку з побажанням російському кораблеві і почуваюся комфортно та у безпеці, попри всі ці тривоги", - сказав Сергій.
Жінка середнього віку з цікавістю розглядала понівечені російські танки і бронемашини. Але близько до них не підходила. "Вони якісь мерзенні. Хоча такими й мають бути рештки тієї країни, де не знають, що таке родина і родинне тепло. Скоріше б уже їх наші хлопці викинули геть", - зітхнула вона. Натомість вбраний у святкову білу вишиванку киянин Євген заявив, що відчуває задоволення і радість: "Росіяни хотіли параду на Хрещатику - ось вони його мають. Наша перемога вже значно ближче, ніж хтось зараз може собі уявити", - впевнено додав Євген.
Передчуття перемоги
У перемозі над російським агресором впевнені понад 90 відсотків українців, свідчать результати опитування фонду "Демократичні ініціативи" та соціологічної служби Центру Разумкова, проведеного з 5 по 12 серпня. Окрім віри в перемогу, українську націю зараз об’єднав і небувалий злет відчуття гідності через належність до української нації, стверджують соціологи. Вперше за 31 рік незалежної України надію щодо майбутнього держави відчувають понад 65 відсотків опитаних, а 40 відсотків "дивляться вперед із оптимізмом".
Утім, щонайменше шість повітряних тривог, озброєні протидтиверсійні патрулі та посилені наряди поліції на вулицях нагадували про тривожні відчуття в столиці. Майдан незалежності пожвавився, коли там зовсім несподівано з'явивсябританський прем'єр-міністр Борис Джонсон. Під час раптового візиту до Києва він оголосив про надання Україні нового пакета військової допомоги на понад 54 мільйони фунтів стерлінгів. А президент України Володимир Зеленський нагородив британського гостя Орденом свободи, який "повністю відображає те, що Борис Джонсон робить для України і для всієї Європи".
Дрон-шоу з прапорами
Тим часом біля монумента Батьківщині-матері у межах урядового проєкту "Армія дронів" тривали приготування до підняття в повітря прапора України та знамен військових частин, які найбільше себе проявили в обороні країни від російський окупантів. Попри тривалу затримку на час повітряної тривоги, коли здіймати в небо літальні апарати заборонено, оператори з числа навчальних центрів "Дронаріум" та інших таки підняли усі бойові знамена і державний прапор на цьому символічному місці.
Голова Держспецзв'язку Юрій Щиголь повідомив, що цей проєкт уже зібрав мільярд гривень і за ним укладено контракти на закупівлю "очей нашої армії" на суму 750 мільйонів гривень. "400 дронів вже передані ЗСУ. Крім того, ми отримали близько 100 дронів як подарунки і пожертви від людей з усього світу, з таких країн, як Німеччина, США, Великобританія, Японія, Австралія", - сказав Щиголь.
Незважаючи на багатократне виття сирен, кияни, які не були на Хрещатику чи біля Батьківщини-матері, вдома також не сиділи. У місті були заповнені вуличні кафе, у парках і скверах прогулювалися люди, на пляжах обабіч Дніпра засмагали відпочивальники. Стомлені спекою цього сонячного дня поспішали до супермаркетів, де організували виставки-продажі своєї продукції фермери довколишніх сіл.
Пів року війни Росії проти України у фотографіях
Упродовж шести місяців українці дають відсіч російській агресії. Пів року повномасштабної війни РФ проти України - у фотодобірці DW.
Фото: Sergei Supinsky/AFP/Getty Images
Бомбардування на світанку
24 лютого 2022 року. Вранці, ще до світанку, Росія почала повномасштабну війну проти України - у різних містах країни українці прокинулися від звуків потужних вибухів. На фото - Київ, ранок 24 лютого.
Фото: Mary Ostrovska/AP Photo/picture alliance
Київ під прицілом
Вогнеборці гасять пожежу в пошкодженому будинку в українській столиці після ракетного обстрілу 25 лютого, на другий день воєнного вторгнення Росії в Україну. Відтоді уже пів року російські ракети влучають у житлові будинки та об'єкти інфраструктури по всій Україні. За оцінками фахівців, мінімальні потреби у відновленні зруйнованої інфраструктури наближаються до 200 млрд доларів.
Фото: Ukrainian Ministry of Emergencies/REUTERS
Коктейлі Молотова
Одразу ж після початку повномасштабного вторгнення російських військ у великих містах і маленьких містечках та селах України люди почали збиратися і виготовляти коктейлі Молотова для зустрічі окупантів. На фото - Ужгород, 27 лютого
Президент України Володимир Зеленський, попри наступ військ РФ і пропозиції евакуації з Заходу, не залишив Київ, що неодноразово підтверджував у своїх відеозверненнях до народу. На задньому тлі ідеозаписів було видно Офіс президента або розташовані біля нього будівлі урядового кварталу. На фото - будинок з химерами у центрі Києва, споруджений архітектором Владиславом Городецьким.
Перший та єдиний летючий екземпляр найбільшого у світі вантажопідйомного літака Ан-225 "Мрія" було знищено наприкінці лютого 2022 року внаслідок боїв між російським десантом і українськими військами в аеропорту "Гостомель" під Києвом.
Фото: Celestino Arce/NurPhoto/picture alliance
Зруйнована Бородянка
1 та 2 березня авіація РФ завдала ударів по житлових кварталах у Бородянці, зафіксовано у доповіді Amnesty International. Як зазначається у документі, внаслідок цих "неспівмірних та невибіркових нальотів" загинули цивільні. Навесні, під час російської окупації частини Київської області, жителі зазнавали тортур, позасудових страт та інших видів жорстокого поводження, зафіксували правозахисники.
Фото: Kostiantyn Honcharov/DW
Кохання і війна
Війна - не завада укладанню шлюбу. Добровольці тероборони Леся та Валерій одружилися, не відходячи від блокпосту поблизу Києва 6-го березня - через два тижні після початку повномасштабного вторгнення в Україну російських військ.
Фото: Genya Savilov/AFP/Getty Images
Розбомблений пологовий у Маріуполі 9 березня
Фото зруйнованої лікарні у Маріуполі облетіли весь світ. "Ми були поряд, почули звук літака і одразу пролунав вибух... Ми побачили, як спускають вагітних жінок і переміщують їх на ношах. Там були дуже сильні кадри", - розповів DW автор цього фото Євген Малолєтка. Йому і його колезі Мстиславу Чернову вручено цьогорічну премію DW "За свободу слова" (Freedom of Speech Award) за висвітлення війни.
Фото: Evgeniy Maloletka/AP/picture alliance
Розслідування воєнних злочинів
Слідчі Міжнародного кримінального суду та експерти збирають докази вчинених російськими військовими воєнних злочинів у Бучі та в інших звільнених на початку квітня українською армією населених пунктах Київщини. Головний прокурор МКС Карім Хан під час візиту в Бучу назвав всю Україну "місцем злочину".
Фото: Carol Guzy/Zumapress/picture alliance
Анналена Бербок у Бучі
Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок (Annalena Baerbock) під час візиту в Україну 10 травня відвідала Бучу. Міністерка запевнила українську сторону в повній підтримці Берліном розслідування воєнних злочинів. На фото - Анналена Бербок у церкві в Бучі запалює свічку у память про загиблих.
Фото: Andreas Stein/dpa/picture alliance
Нічним потягом до Києва їдуть високі гості
На відміну від попередніх візитів до Києва лідерів західного світу, про які з міркувань безпки не повідомляли заздалегідь, про плани 16 червня прибути до охопленої війною України канцлера ФРН Олафа Шольца, президента Франції Еммануеля Макрона і голови ради міністрів Італії Маріо Драгі написали європейські ЗМІ. Політики приїхали до Києва разом одним нічним потягом "Укрзалізниці".
Фото: Michael Fischer/dpa/picture alliance
Діти і війна
За даними Офісу генпрокурора України, станом на 24 серпня 2022 року внаслідок збройної агресії Росії в Україні загинули 374 дитини. Ще понад 723 отримали поранення різного ступеню тяжкості. Найбільше постраждало дітей у Донецькій області - 388, Харківській - 202, Київській - 116, Чернігівській - 68, Миколаївській - 65, Луганській - 61, Херсонській - 55, Запорізькій - 41.
Фото: Sergei Supinsky/AFP/Getty Images
Мільйони біженців
Через війну, розв'язану Росією, майже третина з близько 44-мільйонного населення України була змушена покинути свої домівки. "Це - найбільший рух біженців з часу закінчення Другої світової війни", - заявили в Управлінні Верховного комісара ООН у справах біженців 22 серпня. На фото - українська дівчинка з польським прикордонником на вокзалі у Перемишлі у Польщі.
Фото: Kay Nietfeld/dpa/picture alliance
Акції за звільнення військовополонених
Після загибелі десятків українських військовополонених в Оленівці родичі уцілілих полонених захисників "Азовсталі" проводять акції за їхнє звільнення у різних містах України. На фото - акція у Києві 4 серпня, учасники якої засудили визнання російським судом полку Національної гвардії України "Азов" терористичною організацією та пообіцяли домагатися звільнення бійців.
Фото: Oleksandr Sawytsky/DW
Попри війну: участь і перемога в "Євробаченні"
Попри війну Україна вирішила взяти участь у "Євробаченні" і перемогла - перше місце у пісенному конкурсі здобув гурт Kalush Orchestra. Однак попри перемогу українського гурту, наступний конкурс відбудеться не в Україні, а у Великобританії, виконавець якої посів цьогоріч друге місце. Відповідне рішення з міркувань безпеки ухвалила Європейська мовна спілка.
Фото: MARCO BERTORELLO/AFP/Getty Images
Демонтаж монумента під аркою дружби народів
У квітні на тлі війни РФ проти України у Києві демонтували монумент під аркою дружби народів, що був встановлений 1982 року як символ "возз'єднання" України та Росії. Під час демонтажу, коли скульптуру підіймали з постаменту, голова фігури російського робітника відпала. З ініціативою демонтажу пам'ятника у час повномасштабної війни РФ проти України виступила влада Києва.
Фото: Gleb Garanich/REUTERS
"Русскій воєнний корабль, іді !"
Поштова марка "Русскій воєнний корабль, іді ... !", випущена "Укрпоштою" 12 квітня, стала колекційною. Особливий ажіотаж вона викликала після потоплення у Чорному морі флагмана Чорноморського флоту РФ ракетного крейсера "Москва" - саме того "російського воєнного корабля", до якого зверталися українські прикордонники з острова Зміїний з фразою, яка вже стала крилатою.