Кризи, катастрофи, війна - всі ці теми вже давно стоять на порядку денному в німецьких школах. Але наскільки добре учні підготовлені до реальних надзвичайних ситуацій? Чи знають вони, що робити в разі війни або кризи? Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт (Alexander Dobrindt) сумнівається в цьому. Він хоче, щоб подібні сценарії як слід відпрацьовувалися в школах. Поки ж цього не відбувається.

В інтерв'ю виданню Handelsblatt Добріндт заявив: "Я пропоную проводити протягом навчального року один спарений урок з учнями старших класів, на якому обговорювати можливі сценарії загроз і способи підготовки до них". На його думку, те, як діяти в умовах війни і криз, має стати частиною шкільної програми.

Мерц: Ми не живемо в мирі

Висловлювання міністра внутрішніх справ відображають думку як багатьох фахівців, так і канцлера Німеччини Фрідріха Мерца (Friedrich Merz). Не так давно він зазначив: "Ми не перебуваємо у стані війни, але і в мирі вже не живемо". Канцлер мав на увазі гібридну загрозу, яка походить - у тому числі і в Німеччині - з боку Росії. Багато експертів вважають, що РФ на чолі з Володимиром Путіним може до кінця десятиліття атакувати територію НАТО. В умовах цих загроз, а також російської агресії проти України Німеччина хоче вжити запобіжних заходів, наростивши озброєння і поліпшивши цивільну оборону.

У Німецькій спілці вчителів позитивно сприйняли пропозицію міністра. "Якщо говорити чесно, війна вже давно прийшла в класні кімнати, - пояснив президент спілки Штефан Дюлль (Stefan Düll) в інтерв'ю DW. - Міністр Добріндт лише вказує на те, що теми криз і воєн повинні обговорюватися в школах, тому що молоді люди мають право на відкриту і чесну розмову про речі, які можуть їх торкнутися".

Відпрацювання дій у надзвичайних ситуаціях може мати практичну користь. До цього належить використання вогнегасника, надання першої допомоги однокласникам при травмах або реанімаційні дії. "На таких заняттях ми вчимося ухвалювати рішення, набуваємо навичок і компетенції. Це формує життєстійкість, адже ми стикаємося з речами, які не є хорошими, але можуть статися", - каже Дюлль.

У школі 18-річного Квентіна Ґертнера (Quentin Gärtner), який нині є генеральним секретарем Федеральної учнівської ради, теж не було підготовку на випадок війни або кризи. "Єдине, що я знаю, - це звичайна пожежна тривога, - розповідає він DW. - Але було б розумно готуватися до сценаріїв катастроф". На думку юнака, це має створити відчуття безпеки і сприяти формуванню стресостійкого суспільства. Особливо важливо "зберігати спокій у кризових ситуаціях і знижувати рівень стресу", вважає Ґертнер. Водночас він наголошує, що такі заняття обов'язково повинні супроводжуватися шкільними психологами та соціальними працівниками, адже не всі учні психологічно готові до подібних тем.

Ультраліві та ультраправі в Бундестазі проти

Пропозиція Александера Добріндта викликала неоднозначну реакцію серед опозиційних партій у Бундестазі. "Це явна спроба нагнати страх, - заявила агентству AFP заступниця голови фракції Лівої партії в Бундестазі Ніколь Ґольке (Nicole Gohlke). - Я вважаю неприпустимим таке нагнітання паніки, особливо серед дітей і підлітків". Ультраправа партія "Альтернатива для Німеччини" (АдН) відреагувала ще різкіше й оцінила такі пропозиції як прагнення до встановлення "воєнізованого контролю вже й над дитячими ліжками". За словами депутата АдН, що спеціалізується на внутрішніх справах, Ґотфріда Куріо (Gottfried Curio), глава МВС Німеччини хоче зробити "тему майбутньої війни чимсь саме собою зрозумілим і навіть неминучим.

Серед опозиційних партій підтримку ініціативі Добріндта висловили лише Зелені. "Ні, це не паніка", - заявив в інтерв'ю телеканалу RTL співголова партії Фелікс Банашак (Felix Banaszak). Однак він сумнівається, що одного спареного уроку на рік достатньо для повноцінної підготовки. Крім того, федеральний уряд Німеччини може лише рекомендувати зміст шкільних програм - рішення з цього приводу ухвалюють міністерства освіти окремих федеральних земель, адже це їхня компетенція.

Уряд Німеччини має намір різко збільшити витрати на цивільну оборону й захист від катастроф. До 2029 року в рамках "Пакту про цивільний захист" передбачається виділити загалом 10 мільярдів євро - зокрема, на модернізацію укриттів, системи оповіщення та спецтехніки для екстрених служб.

Міністр внутрішніх справ Александер Добріндт прямо закликає людей створювати запаси необхідного. "Шкоди це не принесе. Не потрібно бути препером, щоб зрозуміти: запаси на кілька днів, ліхтарик, батарейки або динамо-радіоприймач - це цілком розумний запобіжний захід. Той, у кого це є, не сіє паніку, а готується про всяк випадок", - сказав Добріндт в інтерв'ю Handelsblatt.

Можливі приклади - Японія або Польща

В Японії підготовка до криз давно є центральною частиною освітньої системи. Країна постійно страждає від землетрусів, тайфунів та інших природних катастроф. Але постійні військові загрози з боку північнокорейського диктатора Кім Чен Ина також вносять невпевненість у життя японців. Тому навчання поведінки під час катастроф починається в Японії вже в дитячому садку. У початкових і середніх школах відповідне навчання сьогодні вже рутина. Усі школи оснащені аварійними запасами і матеріалами для надання першої допомоги.

У Польщі інший підхід. Особливо гостро відчуваючи загрозу з боку Росії, яка розв'язала війну проти України, польська влада нещодавно запровадила обов'язкове навчання поводженню зі зброєю для 14-15-річних школярів. Бойовими патронами вони, звичайно, не стріляють, але на практиці вчаться збирати, заряджати і розряджати зброю, а також стріляти лазерами або холостими патронами.

"На мою думку, це хороша ідея, адже ми живемо в такі неспокійні часи", - каже DW Марта Столинська зі школи імені Миколи Коперника в Скаршеві, що неподалік від Гданська. А от школяр Алан Ярон бачить у стрільбі просто "розвагу". "Круте відчуття, коли у тебе в руках зброя і ти з неї стріляєш", - зізнається він. Батьки і вчителі підтримують обов'язкові заняття з поводження зі зброєю.

"Шкільний двір - не військовий плац"

У більш пацифістській Німеччині такий підхід сприймається скептично. "Німецькі шкільні двори - це не казармові плаци", - каже Штефан Дюлль з Німецького союзу вчителів в інтерв'ю DW. На його переконання, навчання стрільби в жодному разі не входить до завдань шкіл - цим має займатися Бундесвер, збройні сили Німеччини.

Для представника учнів Квентіна Ґертнера польський шлях також є неприйнятним: "Уроки стрільби точно не входять до хорошої підготовки до кризових ситуацій".