Російські окупанти хизуються спорудженням підземних тунелів для прихованого проникнення через лінію оборони Збройних сил України (ЗСУ), і завдання удару з тилу. Ця тактика застосовувалася у багатьох минулих війнах. Наскільки українські воїни готові до таких дій ворога та як цьому можна протидіяти - в матеріалі DW.

Підкопи поблизу Торецька та Авдіївки

Наприкінці червня міноборони РФ заявило, що в Донецькій області російські окупанти захопили "великий опорний пункт українських Збройних сил" біля села Північне, що на околиці Торецька. Нібито це зробили штурмовики так званого загону "Ветерани", використовуючи підземний тунель, "протяжністю понад три кілометри уздовж каналу Сіверський Донець". За даними російського відомства, цим тунелем було налагоджено постачання штурмовиків боєприпасами, озброєнням та продуктами харчування. "Використовуючи фактор раптовості, військовослужбовці підрозділу розвинули успіх і повністю оволоділи опорним пунктом, змусивши противника здатися чи кинути позиції та відступити", - переконує міноборони РФ.

Кадри цього підземного проходу показали російські "воєнкори". За їхніми даними, під бетонними бункерами та мінними полями було викопано вручну хід шириною 90 сантиметрів та висотою півтора метри.

Україна офіційно не коментувала ці російські заяви. Однак, за даними українського воєнного журналіста Андрія Цаплієнка, "тунель, спрацювавши один раз, втратив своє значення". Він також зауважує, що російські війська натомість втратили під Торецьком цілі підрозділи 132-ої бригади "Беркут", 101-го полку, 109-го полку, та групи ПВК "Ветеран".

Підземні проходи росіяни використовують не вперше. Восени минулого року під час боїв за Авдіївку штурмовики загону "Ветерани" під землею пробралися в один з районів Авдіївки, який відомий як "Царське полювання". Однак у тому випадку вони не рили тунель, а використовували довгу ділянку занедбаного підземного трубопроводу. Як стверджує російська пропаганда, окупанти близько місяця чистили знайдену трубу, обладнали подачу кисню, вирізали проходи, а звуки робіт начебто маскували під активним артилерійським і мінометним вогнем. У цій операції буцімто було задіяно 150 російських військових, які подолали близько двох кілометрів по трубі і вийшли в тил до українських захисників. При цьому ця вилазка вдалась з третьої спроби, до цього окупанти стикалася з затопленням та нестачею повітря. Нині, за твердженням російських ЗМІ, цей прохід закопали.

Йдеться про трубу, яка мала з'єднувати чи то Донецьку фільтрувальну станцію, чи то водойму з Авдіївським коксохімічним заводом, зауважує OSINT-проєкт  DeepState, що є близьким до міноборони України. DeepState підтверджує, що окупантам тоді вдалося досягти успіху і зайти в тил оборонцям "Царського полювання". "Остання таким чином була повністю оточена ворогом - частина оборонців загинула, а інша потрапила у полон", - кажуть дослідники.

Обмежені можливості для риття підкопу

Іван Сєкач, начальник пресслужби 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка, яка в той момент боронила Авдіївку в районі "Царського полювання", в розмові з DW не підтвердив інформацію DeepState про оточення та загибель українських військових. Однак, за його словами, росіяни змогли скористатися тунелем і вийти до позицій ЗСУ. "Але не це стало критичним для захоплення Авдіївки. Якби у нас було достатньо боєприпасів і особового складу, то вони б не захопили позиції в тому районі. Росіяни захопили Авдіївку не завдяки підкопам, а коли відрізали шляхи постачання", - наголошує він.

В Авдіївці 110-та бригада зіткнулася і з іншими випадками підкопів. "Одного разу я приїхав на командний спостережний пункт батальйону, і якраз в той день росіяни завдяки підкопу заклали вибухівку і підірвали нашу позицію. Там утворилася дірка, через яку вони почали вилазити. Кілька окупантів проскочило, а інших знищили. Ми навели туди міномети, і як тільки там "пташка" (дрон - Ред.) бачила, що хтось вилазив, одразу туди "навалювали". Потім ту дірки засипали", - розповідає Сєкач.

Використання підкопів та тунелів в генеральному штабі ЗСУ фіксували лише в деяких районах населених пунктів на Сході України - в зоні відповідальності оперативно-стратегічного угруповання військ "Хортиця". Саме там "існувало багато промислових обʼєктів із розгалуженою мережею комунікацій, в тому числі і підземних, і противник активно їх використовує  під час ведення бойових дій". "Відомі випадки, коли ворог, з метою забезпечення прихованого переміщення в тактичній глибині, облаштовував нові підземні ходи сполучення", - пояснили DW у генштабі.

Водночас на кордоні Чернігівської та Сумської областей наявність суцільних лісових масивів, болотяної місцевості, дрібних річок, водойм та ґрунтових вод, за даними гештабу, не дають можливості підрозділам РФ здійснювати подібні дії. "Облаштування підземного ходу сполучення - складна інженерна задача, виконанню якої має сприяти низка чинників, зокрема, рівень ґрунтових вод та стан ґрунту, що обмежує можливості ворога у виборі районів проведення земляних робіт", - наголосили у ЗСУ.

Підкопи - не нова тактика у війні

Росіяни мають доволі сильні інженерні війська, переконаний полковник запасу ЗСУ Сергій Грабський. "У них відпрацьовані алгоритми того, як виносити витягнутий ґрунт, розсіювати його для того, щоб створювати маскування. Бо, витягнувши ґрунт назовні, через різницю температур може утворюватися пар, який буде помітно. Тому цю землю треба вантажити в автомобілі і вивозити", - каже він у розмові з DW. Безпосередньо риття тунелів відбувається руками, адже використати шахтний комбайн в зоні бойових дій неможливо через його гучність.

Тактика підкопів не є винаходом росіян, її застосовують вже не одну сотню років. Зокрема, під час Першої світової, американці стикалися з підкопами під час в'єтнамської війни. Випадки підкопів у російсько-українській війні були навіть до повномасштабного вторгнення. Ще у 2016 році українські військові розповідали, що у селище Широкине диверсійні групи і снайпери проникають через підкопи. Також під час оборони Донецького аеропорту у 2014-1015 роках обидві сторони активно використовували підземні комунікації.

Втім, у нинішній ситуації українська армія не застосовує підкопи, зауважує Сєкач. "Росіяни копають, бо їм треба наступати, і несуть великі втрати. Якби в нас була схожа ситуація, коли людей багато, але просуватися не можуть через міцні лінії оборони, я думаю, що ми також би застосовували цю тактику", - пояснює він. На думку військового, ефективність підкопу сумнівна, тому що ця воєнна хитрість не вирішить хід війни чи ситуацію на фронті. "Це може покращити ситуацію на ділянці фронту 300 метрів, максимум до кілометра. Вилізли біля однієї посадки, пробігли ще кілометр, а потім смерть. Адже там починається наступна лінія оборони", - каже Сєкач.

Протидія використанню підземних комунікацій

Виявити кожен тунель і замінувати підходи неможливо, зауважує Грабський. "Не треба створювати спеціальні тунельні батальйони. Ми маємо буквально кілька епізодів, коли росіяни роблять тунелі. Це нестандартні методи, а за своїм визначенням вони є дуже обмеженими. Обов'язок командира і особового складу - вивчати свою місцевість. Знати, де ти працюєш, що там є і що тобі може загрожувати", - наголосив він.

У генштабі ЗСУ відмовилися розповідати про методи боротьби з тунельною тактикою РФ, але запевнили, що "впроваджується весь комплекс заходів для завчасного виявлення та нейтралізації спроб облаштування  підземних комунікацій російськими окупаційними військами". "З огляду на перспективу домінування ударних дронів, найближчим часом на полі бою створяться об'єктивні умови, які максимально обмежать відкрите переміщення піхоти на лінії бойового зіткнення", - прогнозують у ЗСУ.