Підписано заяву про припинення війни у Нагірному Карабаху
Олександр Голубов
10 листопада 2020 р.
Прем'єр Вірменії та президенти Азербайджану і РФ підписали заяву про повне припинення воєнних дій в Нагірному Карабаху. З РФ до регіону відбули миротворці з технікою. В Єревані - протести.
Реклама
Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян і президенти Азербайджану та Росії Ільхам Алієв та Володимир Путін підписали заяву про припинення вогню і воєнних дій у Нагірному Карабаху з опівночі вівторка, 10 листопада.
Текст заяви "дуже болючий особисто для мене і для нашого народу, - написав Пашинян у Facebook. - Я ухвалив це рішення внаслідок глибокого аналізу воєнного стану і оцінки людей, які найкращим чином володіють ситуацією".
За словами Пашиняна, "даний крок ґрунтується на переконанні, що це найкраще можливе рішення в ситуації, що склалася". "Це - не перемога, а поразки не буде, поки ви не визнаєте себе переможеним. Ми ніколи не визнаємо себе переможеними, і це повинно стати початком нашої ери національного єднання і відродження", - зазначив глава вірменьского кабміну.
Тим часом президент Азербайджану Алієв у телезверненні заявив, що в багаторічному конфлікті "ставиться крапка" і відзначив особливу роль Росії в розв'язанні кризи і подякував президенту РФ Путіну за особисту участь у врегулюванні.
Миротворці з РФ
Азербайджанський лідер також заявив, що в регіоні буде реалізована "спільна миротворча місія Росії та Туреччини". Проте офіційного подтверження про участь турецьких військових в місії поки не надійшло ні від Москви, ні від Єревана, ні від Анкари.
Москва, між тим, виходить із того, що досягнуті домовленості створять необхідні умови "для довгострокового і повноформатного врегулювання кризи". Путін у відеозаяві, розміщеній на сайті Кремля, повідомив також, що в Карабаху будуть розміщені російські миротворці уздовж коридору, що поєднує регіон з Вірменією, і уздовж лінії зіткнення.
Вранці 10 листопада шість літаків Іл-76, що здійснюють перекидання миротворців, вилетіли з Росії до Карабаху. На борту, за даними міністерства оборони Росії, особовий склад, автомобільна техніка, броньовані машини. Загалом у Карабах перекинуть 1960 військовослужбовців, 90 бронетранспортерів, 380 одиниць автомобільної та спеціальної техніки.
Реклама
Протести в Єревані
Між тим, як передає "Інтерфакс", у ніч на 10 листопада в Єревані сотні людей, незадоволені рішенням прем'єр-міністра Пашиняна, увірвалися в будівлю уряду. "Ми не згодні з рішенням ... Нікол, ти ворог народу, зрадник", - заявив один з учасників акції протесту. Протестуючі виламали двері в кабінети, трощили меблі і техніку, розбили двері і вікна, в тому числі в кабінеті Пашиняна.
Нагадаємо, активні бойові дії у Карабаху відновились 27 вересня. Сторони використовують авіацію, безпілотники, важку бронетехніку і реактивні системи залпового вогню та несуть втрати у живій силі та техніці. ООН застергіає від воєнних злочинів у Карабаху. З того часу сторони вже тричі домовлялися про "гуманітарне перемир'я" у зоні конфлікту, але щоразу воно не тривало менше доби.
Нагірний Карабах в односторонньому порядку проголосив незалежність від Азербайджану після розпаду СРСР. Незалежність самопроголошеної НКР не визнає жодна країна. Переговорний процес, спрямований на пошук мирного вирішення конфлікту, ведеться під егідою Мінської групи ОБСЄ, створеної у 1992 році.
Нагірний Карабах: життя на лінії фронту
Воєнний конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через Нагірний Карабах спалахнув з новою силою наприкінці вересня 2020 року. Відтоді його жертвами стали десятки мирних жителів.
Фото: Julia Hahn/DW
Суцільні квартали лежать у руїнах
Вірменія та Азербайджан звинувачують одне одного в навмисному нападі на цивільні об'єкти - такі як знаменитий Собор Святого Христа Всеспасителя, зведений у місті Шуші у XIX столітті. На початку жовтня храм був зруйнований бомбардуваннями. Єреван поклав відповідальність за подію на Баку. Натомість Азербайджан заявив, що не веде вогонь "по історичних і культурних спорудах".
Фото: Hayk Baghdasaryan/Photolure/Reuters
Зруйновані будинки
Рагіба Гулієва на руїнах свого колишнього життя. Її будинок був знищений під час ракетного обстрілу другого за величиною міста Азербайджану Гянджі 17 жовтня 2020 року. Внаслідок цього нападу загинуло кілька мирних жителів. Азербайджан покладає провину на вірменську сторону.
Фото: Julia Hahn/DW
Загиблі діти
Одна з жертв бомбардування Гянджі - онук Рагіби Гулієвої Артур. Йому було 13 років. Шкільні вчителі та однокласники прощаються з хлопчиком під час відспівування в церкві. За офіційними даними, з дня відновлення бойових дій загальна кількість жертв серед мирного населення Азербайджану й Вірменії становить вже як мінімум 130 осіб.
Фото: Julia Hahn/DW
Добровольці прагнуть на фронт
Від початку боїв наприкінці вересня 2020 року в Нагірному Карабаху загинуло близько 1200 солдатів, повідомляють у самопроголошеній республіці. Азербайджан поки що приховує дані про свої втрати. За словами президента Росії Володимира Путіна, кількість загиблих з обох сторін сягнула 5000 осіб. Незважаючи на це, багато чоловіків хочуть відправитися на фронт добровольцями, як тут, у Степанакерті.
Фото: Aris Messinis/AFP
Давній конфлікт
Конфлікт навколо Нагірного Карабаху триває вже кілька десятиліть. Згідно з міжнародним правом, цей регіон належить до Азербайджану, однак де-факто перебуває під контролем вірменських сепаратистів. З 1994 року тут підтримувалося крихке перемир'я. На фото - портрет одного з полеглих під час карабаського конфлікту, виставлений у школі азербайджанського міста Барда.
Фото: Julia Hahn/DW
Зовнішнє втручання
В авторитарному Азербайджані панують пропаганда й воєнна риторика. Підтримку у вигляді поставок зброї і демонстрації солідарності уряд в Баку отримує від "братської держави" - Туреччини. Натомість Росію вважають заступницею вірменського уряду в Єревані. Спостерігачі побоюються, що Туреччина й Росія можуть спробувати активно втрутитися в конфлікт.
Фото: Julia Hahn/DW
Порятунок у підвалах
За даними місцевої влади, в Нагірному Карабасі десятки тисяч людей змушені були залишити свої будинки, рятуючись від бойових дій. За деякими підрахунками, число таких біженців може сягати половини населення регіону, тобто 75 000 осіб. Деякі місцеві жителі ховаються від бомбардування в бункерах і підвалах, як літній чоловік на цьому фото.
Фото: Stanislav Krasilnikov/ITAR-TASS/imago images
Бомби й коронавірус
Життя в бункері для багатьох мешканців Степанакерта перетворилось на буденну справу. Там тісно й мало свіжого повітря. Бункери захищають людей від бомбардувань, але служать прекрасним місцем для поширення коронавірусу, попереджають лікарі. При цьому точне число заражень залишається невідомим. Повідомляється, що більшість людей, що залишилися в місті, були інфіковані SARS-CoV-2.
Фото: Vahram Baghdasaryan/Photolure/Reuters
Тимчасовий притулок замість шкільних класів
Багатьом жителям Азербайджану також довелося шукати порятунок від війни. Деякі жителі міста Тертер, що поруч з лінією фронту, знайшли притулок у сусідньому місті Барда, яке розташоване приблизно за 20 кілометрів від Нагірного Карабаху. Багато шкіл там з кінця вересня використовують як тимчасовий притулок. Однак про те, що їхні мешканці перебувають у безпеці, годі й казати.
Фото: Julia Hahn/DW
Лінія фронту стає дедалі ближчою
Під час бомбардування азербайджанського міста Барда було зруйновано кілька будівель. Деякі автомобілі повністю згоріли. Влада Азербайджану повідомила тоді про 21 загиблого й десятки поранених. Своєю чергою, уряд Вірменії заявив, що не причетний до нападу. У відповідь президент Азербайджану Ільхам Алієв пообіцяв "відплату на полі бою" й "помсту".
Фото: Julia Hahn/DW
Марна надія на мир
Бої в Нагірному Карабасі тривають. Азербайджан вимагає від Вірменії повного виведення військ з регіону. Своєю чергою, прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян офіційно звернувся за допомогою до Москви. У відповідь МЗС РФ заявило, що "Росія надасть Єревану всю необхідну допомогу, якщо бойові зіткнення будуть перенесені безпосередньо на територію Вірменії".