1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Підрив дамби біля Костянтинівки. Які це мало наслідки

2 березня 2026 р.

Наприкінці лютого військові РФ підірвали дамбу біля Костянтинівки на Донеччині. Які це мало наслідки для військових і цивільних?

Пошкоджена дамба біля села Осикове, Донецька область, 23 лютого 2026 року. Скриншот з відео з розвідувального дрона
Пошкоджена дамба біля села Осикове, Донецька область, 23 лютого 2026 року. Скриншот з відео з розвідувального дронаФото: Armed Forces of Ukraine/93rd Separate Mechanized Brigade

25 лютого стало відомо про пошкодження дамби біля села Осикове, що на північ від Костянтинівки Донецької області. За даними аналітичного проєкту DeepState, військові РФ скинули на дамбу тритонну керовану авіаційну бомбу.

Армія РФ мала на меті обрізати логістику до Костянтинівки, у коментарі DW пояснив військовослужбовець із позивним "Омар", командир взводу ударних дронів 93-ї окремої механізованої бригади "Холодний Яр". За його інформацією, війська РФ атакувати дамбу 23 лютого.

"Уже не секрет, що вони дійшли до Костянтинівки і на підступах до міста ведуться бої. Це новий форпост", - додав військовий.

Наслідки підриву дамби для військових

За словами "Омара" з 93-ї бригади, пошкодження дамби збіглося із сезонною повінню на Донеччині. "Спочатку не було снігу і ґрунт промерз. А коли сніг випав і потім почав танути, він не всотувався в землю, а стікав у всі долинки. Тож наша позиція була підтоплена ще до підриву дамби", - розповів військовий.

Унаслідок сезонної повені піднявся рівень води у сховищі біля села Осикове, що розташоване на автошляху між Олексієво-Дружківкою і Костянтинівкою. "Росіяни помітили це і вирішили цим скористатись", - зауважив "Омар".

Затоплена дорога між Олексієво-Дружківкою та Костянтинівкою. Скриншот з відео з розвідувального дронаФото: Armed Forces of Ukraine/93rd Separate Mechanized Brigade

Пошкодження дамби призвело до підтоплення дороги та сіл між Олексієво-Дружківкою і Костянтинівкою. Втім, за спостереженнями "Омара", для військових наслідки були тимчасовими. "Ми втратили декілька автомобілів, бо вони загрузли. І НРК не могли там пройти, - розповів військовий. - Вода трималась десь тиждень. Але є й альтернативна дорога, куди вода не дійшла".

У результаті військові змінили маршрути й перейшли на пішу і повітряну доставку боєкомплекту й провізії на позиції. "Наразі ця дорога доступна лише для пішої логістики, - додав "Омар". - Спочатку вони зруйнували міст поруч із дамбою, і ми змінили свій маршрут. Потім пошкодили й саму дамбу. Вони намагаються зробити хоч щось, аби перерізати логістику".

Читайте також: Доставка на поле бою. Як працює нічний дрон у Часовому Яру

Наслідки підриву дамби для цивільних

Військовий 93-ї бригади переконаний, що найбільше від підриву дамби постраждали цивільні, мешканці передмість Олексієво-Дружківки і Костянтинівки. Адже, коли військові пересувались на автівках, вони привозили місцевим їжу і воду.

Крім того, цивільні більше не можуть використовувати як укриття свої погреби - адже ті затоплені, додав військовий.

Підтоплення ускладнило евакуацію місцевих мешканців, які й до того могли вийти з Костянтинівки і передмість лише пішки, у коментарі DW зауважив Богдан Зуяков, волонтер громадської організації "Краматорське обʼєднання волонтерів".

Поліцейський з евакуаційної групи "Білий янгол" супроводжує незрячого дідуся до автівки, Костянтинівка, Донецька область, червень 2025 рокуФото: Hanna Sokolova-Stekh/DW

"Якийсь час після підриву дамби люди не могли виходити з сіл. Тепер вони йдуть або по багнюці, або іншою дорогою, довшою, що більш небезпечно, - додав волонтер. - Вода - найменша з бід, які там сталися. Найбільша загроза - це дрони, які постійно б'ють і по цивільних".

Читайте також: "А воно все гірше й гірше": евакуація з Костянтинівки

Попередні подібні атаки

Раніше, у грудні минулого року, російські війська завдали удару по греблі Печенізького водосховища на Харківщині. Втім, тоді у ЗСУ заявили, що це не матиме критичного впливу на бойові дії на цій ділянці фронту.

А восени того ж року українські військові атакували греблю Бєлгородського водосховища на річці Сіверський Донець. Тоді, за даними командувача Силами безпілотних систем ЗСУ Роберта "Мадяра" Бровді, на Вовчанському напрямку чотири бригади РФ були відрізані від постачання та переправ Сіверським Дінцем, що вийшов з берегів.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Більше публікацій
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW