Щорічна поїздка до Китаю - один із небагатьох візитів президента Володимира Путіна за кордон за майже 5 років від початку повномасштабної війни Росії проти України. Цього разу він взяв із собою особливо велику делегацію, а увага світової преси була прикута до його зустрічі з китайським лідером Сі Цзіньпіном ще й тому, що за кілька днів до цього Пекін відвідав президент США Дональд Трамп. Які головні підсумки цього візиту?

Чому Путін і Сі не домовилися про "Силу Сибіру - 2"

"Хоча Володимир Путін і Сі Цзіньпін підтвердили на саміті своє стратегічне партнерство, дружбу без кордонів і підписали понад 20 угод, зокрема щодо штучного інтелекту (ШІ) та відкритих кордонів, головна надія Росії - угода про будівництво газопроводу "Сила Сибіру - 2" - знову не виправдалася", - каже Серен Урбански (Sören Urbansky), німецький історик, сходознавець і професор Рурського університету в Бохумі. Він зазначив, що Росія дуже давно веде переговори щодо цього проєкту, а КНР - жорсткий переговірник. Російські представники за підсумками візиту заявили, що сторони близькі до домовленості, але деталі ще не узгоджені. 

"Сила Сибіру - 2" передбачає постачання до 50 млн кубометрів газу на рік трубопроводом довжиною 2600 кілометрів із Західного Сибіру через Монголію до Китаю. Проєктну потужність можна порівняти з газопроводом "Північний потік" по дну Балтійського моря з Росії до Німеччини, постачання по якому зупинила сама РФ перед вторгненням в Україну, а восени 2022 року він був підірваний у результаті ймовірної диверсії.  Проєкт "Сила Сибіру" було запущено у 2019 році. За ним газ надходить зі Східного Сибіру, зокрема до Китаю.

"Спірним моментом залишаються ціни та умови контракту, - каже Урбански про "Силу Сибіру - 2". - У Китаю тут однозначно сильніша переговорна позиція". Він зазначив, що перекриття поставок енергоносіїв через Ормузьку протоку внаслідок війни США та Ізраїлю проти Ірану істотно не змінило розклад сил.

З ним згоден і Джеймс Браун, доцент американського Temple University в Токіо. Браун вважає, що ситуація в Ормузькій протоці є тимчасовою, а новий газопровід може запрацювати лише до кінця десятиліття. "Було б нерозумно з боку Китаю підписувати угоду на тлі поточної ситуації та прив'язувати себе до поставок з Росії на довгі роки", - вважає експерт. Цей приклад вказує на те, що попри декларовану близькість Москви та Пекіна, "коли йдеться про дуже важливі елементи, такі як угода з енергетики, вирішальним фактором стають жорсткі національні інтереси, і китайці не хочуть робити подарунків росіянам", - вважає Браун.

Серед інших підсумків зустрічі він відзначив жорстку риторику обох лідерів на адресуСША. З огляду на те, що перед Путіним у Пекіні побував Трамп, можна було припустити, що тон китайської сторони буде м'якішим, але сталося навпаки, зазначає Браун. Хоча критика США у спільній декларації звучить не зовсім прямо, але її "багато", вважає експерт. Браун згадав слова із заяви Путіна та Сі про протистояння "односторонній гегемонії" та те, як президент РФ цитував Мао Цзедуна про "американський імперіалізм".

Наслідки візиту Путіна до Сі для України 

Одне з питань, яке обговорюють у Європі за підсумками зустрічі Путіна та Сі, - які наслідки вона може мати для війни Росії проти України. Позицію КНР у західних експертних колах називають "проросійським нейтралітетом" - формально Китай поза конфліктом, але, купуючи російські енергоносії та постачаючи товари подвійного призначення, тобто цивільного та військового, фактично надає підтримку Москві. Експерти не бачать тут змін.

"З одного боку, Китай продовжуватиме опосередковано підтримувати позицію Росії на міжнародній арені, хоча він позиціонує себе як нейтральна сторона, - каже Серен Урбански. - Фактично Китай наповнює військову касу Росії, імпортуючи сировину та експортуючи напівпровідники й інші товари подвійного призначення". З іншого боку, експерт поділяє аргумент Китаю, що, якби він дійсно підтримував Росію, вона б давно виграла війну.

"Підтримка не максимальна, але Китай міг би її зупинити, і тоді становище Росії (у війні проти України. - Ред.) було б набагато гіршим", - вважає експерт. За його словами, швидкого досягнення миру очікувати не доводиться. Джеймс Браун зазначає, що КНР "задоволена" ситуацією, коли Росія "не виграє і не програє". У разі ж погіршення ситуації для РФ Китай може перейти до більш відкритої підтримки Москви, прогнозує політолог із Токіо.

Українська експертка: Дії РФ покажуть результат переговорів

А що думають про підсумки візиту в Києві? Залежність Росії від Китаю зростає, вважає українська сходознавиця Наталія Плаксієнко-Бутирська. Вона зазначає, що вирішальними були переговори без преси. Про їхні результати можна буде судити за діями Росії найближчим часом: "Ескалація означатиме, що Путін продовжуватиме війну проти України, я більш ніж впевнена, що так і буде".

Плаксієнко-Бутирська не вірить, що Китай чинитиме тиск на Росію з метою закінчення війни. Її прогноз: коли Москва сама, зокрема під тиском українських ударів по її території, буде до цього готова, "тоді Китай активніше долучиться до дипломатії, щоб допомогти Росії в ході переговорного процесу".