Україна удруге взяла участь у міжнародному дослідженні якості освіти PISA (Programme for International Student Assessment). Вперше його в Україні проводили у 2018 році. Тоді у фокусі дослідження була читацька грамотність, нині ж - математична. І результати виявилися невтішними - за чотири роки в українських школярів значно погіршилися навички читання та знання з природничо-наукових дисциплін, а 42 відсотків учнів не досягли навіть базового рівня грамотності з математики.

Читайте також: Лісовий: Результати PISA-2022 невтішні, але очікувані

Міжнародне дослідження в умовах війни

Україна стала першою країною, де в умовах повномасштабної війни та активних обстрілів проводили це дослідження, що охоплює понад 80 країн Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). У ньому взяли участь 3876 учнів віком 15 років зі 164 закладів освіти у 18 регіонах країни - це удвічі менше закладів, аніж планувалося охопити дослідженням.

"Повномасштабне вторгнення Росії завадило реалізувати наміри відповідно до попередньо визначених параметрів, оскільки частина відібраних закладів опинилася на час проведення тестування на непідконтрольній уряду території або в зоні бойових дій, а частину було пошкоджено або й повністю зруйновано", - йдеться у національному звіті дослідження. Діти у відібраних українських  школах під звуки сирен проходили двогодинне тестування року з математики, читання, природничо-наукових дисциплін і креативного мислення. Результати дослідження математики, читання та природничих наук оприлюднили нині, а з креативного мислення опублікують у 2024 році.

Читайте також: Нові виклики української школи: як подолати освітні втрати й підтримати дітей

"Молоді було важко в Україні. Дехто не міг постійно вчитися через війну, багато хто зазнав травми, когось було переміщено. Незважаючи на це, дослідження PISA-2022 в Україні все ж таки відбулося. І це говорить про стійкість і міць українців і вашої системи освіти", - сказав під час презентації національного звіту дослідження у Києві 5 грудня директор директорату освіти і навичок ОЕСР Андреас Шляйхер (Andreas Schleicher).

Через невміння читати діти не можуть розібратися з математичними задачами

Повномасштабне вторгнення Росії та пандемія COVID-19 значно вплинули на результати знань та компетенцій українських школярів, зазначається у національному звіті дослідження. Через це в Україні велика кількість учнів не досягла базового рівня грамотності з математики, читання та природничо-наукових дисциплін. Натомість лише незначна кількість підлітків змогла досягти найвищого рівня грамотності принаймні в одній з галузей PISA. Найгірші результати у читацькій грамотності - у читанні українські учні показали результат на 38 балів нижчий, ніж 2018 року. 59 відсотків учнів досягли базового рівня в читанні. У середньому українські учні відстають у читанні від учнів країн ОЕСР приблизно на два з половиною роки навчання за стандартами PISA, говориться в досліджені. Відповідну тенденцію зафіксовано і по інших дисциплінах. Лише 58 відсотків українських учнів досягли базового рівня математичної грамотності та 66 відсотків - базового рівня природничо-наукової грамотності.

Читайте також: "Математична катастрофа": чому українські школярі розучились логічно мислити?

Старша наукова співробітниця Інституту математики НАН України Ірина Єгорченко вважає, що до цього призвела хибна комунікація з суспільством про важливість освіти та ґрунтовних знань. "Читання - це те, що йде з сім'ї і культивується в суспільстві. А низькі компетентності з математики та природничих дисциплін - це вже наслідок нечитання вдома та у школі. Більшість проблем з математики обумовлена цією функціональною неграмотністю і тим, що діти навіть не можуть прочитати умову задачі, означення та зрозуміти, що від них хочуть. Звідки у дітей може виникнути критичне мислення!?" - прокоментувала DW Єгорченко.

На її думку, ця проблема виникла ще до пандемії й війни та обумовлена соціально-економічними проблемами України протягом останніх років. "Проблема не нова. Це наслідок соціально-економічних негараздів. Багато батьків вимушені багато працювати, аби утримувати сім'ю, тому їм не до читання книжок. Дали дитині гаджет у руки - йди. Плюс українська система освіти базується на тому, що понад усе має бути виконана програма. Діти приходять у п'ятий клас і не знають таблиці множення. Замість того, щоб повернутися і все надолужити, ми женемо програму далі, бо такі вимоги", - наголошує Ірина Єгорченко.

Вона вказує також на те, що вже багато років якісно не оновлюються підручники з математики, які морально застаріли, а видавництва не мають економічних стимулів видавати сучасну та креативну літературу в цьому напрямку. При цьому науковиця відзначає позитивний вплив внесення математики як обов'язкового предмета до Зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) чи Національного мультипредметного тесту (НМТ), після чого ставлення до вивчення математики у школі, на її думку, поступово почало змінюватися на краще.

Читайте також: ЮНІСЕФ: Українські школярі демонструють втрату знань

У програмі з літератури забагато текстів

Співзасновниця громадської організації "Смарт Освіта" Іванна Коберник переконана, що потрібно також змінити підхід до вивчення мови та літератури, аби покращити ситуацію з читанням, а відтак і з математикою та природничими дисциплінами. "Хороша новина - наявність результатів дає об'єктивні дані для реальних змін. Щодо читання вони очевидні, але, звісно, непрості в реалізації: зміна програм з мови та літератури. Українські школярі у більшості свої ніколи не бачили таких завдань, як у тесті PISA, на своїх уроках в українських школах. Бо їх немає в українській програмі і в підручниках. Взагалі", - зауважує Коберник.

На її думку, діти в Україні можуть виконати прості завдання, але не справляються зі складними комплексними текстами: не розуміють, про що вони, не можуть знайти необхідну інформацію, губляться, якщо текст переривається інфографікою чи іншим типом тексту. Тобто не можуть використати своє вміння читати з практичною метою, пояснює вона.

Артур Пройдаков, найкращий вчитель України 2021 року, який цьогоріч потрапив до десятки найкращих педагогів світу за версією премії Global Teacher Prize, наголошує на потребі радикальних змін у програмі з української мови та літератури. "У програмі з української літератури є багато текстів, і щоб виконати програму та виставити оцінку, ми оглядово бігаємо всіма цими творами, щоб діти мали хоч якесь розуміння. На виході, відповідно, ми і маємо "якесь" розуміння. Діти добре розуміють і можуть переказати фактаж, але де треба подумати, встановити логічну відповідність, там у нас вже проблеми. І діти бояться та уникають креативних завдань", - поділився спостереженнями Пройдаков під час презентації національного звіту дослідження.

Читайте також: Школа без всього російського? Як війна вплинула на шкільні програми

Розрив між знаннями учнів у селах та містах катастрофічний

Результати PISA засвідчили ще одну негативну тенденцію в Україні: успішність учнів значною мірою залежить від їхнього соціально-економічного статусу. "Учні з нижчим соціально-економічним статусом найчастіше навчаються в Україні у звичайних школах або професійно-технічних закладах освіти і проживають у невеликих містах, селищах або селах, а з вищим - навчаються в ліцеях, гімназіях і спеціалізованих школах і проживають у великих містах", - говориться в національному звіті. Найбільш помітним є розрив у результатах учнів, які мешкають у сільській місцевості та великих містах: різниця в балах з математики у цих категорій учнів становить 92 бали. Це означає, що дітям, які проживають у сільській місцевості, згідно з розрахунками PISA-2022, необхідно більш ніж 4,5 року навчання, аби досягти рівня знань учнів, які навчаються у міських школах.

"Не тільки в Україні, а й в усіх країнах спостерігалося безпрецедентне падіння успішності по всіх предметах. Пандемія вплинула на всіх, а в Україні додалася повномасштабна війна, і велика частина дітей виїхала за кордон. Здебільшого це діти з заможних родин і переважно з міст, які б могли показати кращий результат", - констатує експерт з питань освіти, засновник освітньої платформи Prometheus Іван Приймаченко. При цьому він вказує, що розрив між знаннями дітей у селах і містах дійсно катастрофічним. І для того, аби його подолати, потрібно вже зараз проводити радикальні реформи в системі освіти, вважає він.

Читайте також: Занедбані школи у Німеччині: більше дітей, менше грошей

На думку Приймаченка, вже зараз слід відмовитися від розгалуженої мережі шкіл у маленьких селах, де бракує вчителів та матеріальної бази, а натомість розпочати створення опорних шкіл, де будуть сучасні класи та підготовлені вчителі, які зможуть надавати якісну освіту дітям із сіл. "Іншого шляху дати дітям освіту в селах немає. Цю реформу довго відкладали через популізм, але дослідження PISA показало, що більше з цим тягнути не можна", - вважає експерт.