Українські політики мають розглядати статус деокупованого Криму з огляду на універсальні демократичні цінності Європи, заявили представники кримськотатарського народу, виступаючи на конференції в Європарламенті.
Реклама
Після перемоги України у російсько-українській війні та відновлення її територіальної цілісності у межах міжнародно визнаних кордонів "утворення Автономна Республіка Крим і місто Севастополь підлягають трансформації у національну територіальну автономію, яка назавжди залишиться частиною незалежної України", і керуватиметься органами, визначеними українською конституцією. Про це заявив глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров під час онлайн-виступу на конференції "Кримські татари після лютого 2022 року", яка відбулася у вівторок, 23 травня, у Брюсселі за ініціативи польської євродепутатки від групи консерваторів Анни Фотиги.
За словами Чубарова, корінні народи України: кримські татари, караїми та кримчаки, які проживають на території Криму, мають отримати "не декоративні, а реальні політичні, правові й економічні гарантії щодо свого збереження та розвитку". На думку політика, важливо, щоб на етапі "останніх приготувань України до вступу в ЄС українські політики усвідомлювали універсальні цінності й принципи демократії, аби на їхній основі говорити "про статус звільненого Криму в складі Української держави".
Чубаров також закликав світове співтовариство затвердити комплекс заходів, "які виключали б гіпотетичну можливість реваншу Москви" після завершення війни в Україні. Головним таким заходом, на його думку, є притягнення до відповідальності "військових і цивільних посадових осіб Росії, пропагандистів, інших злочинців зі складу збройних сил і окупаційних адміністрацій, винних у скоєнні насильства і вбивств на території України".
Президент України Володимир Зеленський вже віддав розпорядження розробити перші кроки для реінтеграції Криму після його звільнення від російської окупації, розповіла постійна представниця президента України в Криму Таміла Ташева, яка також взяла участь у конференції дистанційно. "Ми хочемо створити команду Криму, яка буде відновлювати територію півострова, буде тими кадрами, котрі працюватимуть у судових органах та органах адміністрації", - пояснила Ташева.
Щодо питання покарання за колабораційну діяльність жителів Криму на користь російської окупаційної влади, представниця українського президента наголосила, що відповідальність понесуть лише "ті, хто винен у скоєнні найтяжчих злочинів проти України та українських громадян, ті, хто займали управлінські посади в окупаційних адміністраціях, хто зрадили присягу, працювали у правоохоронних чи судових органах". "Частина людей підпаде під люстрацію на території півострова, іншим - немає чого переживати", - заявила Ташева.
Питання порушень прав кримських татар і ситуація з політичними в'язнями в Криму, як і ситуація з правами людини на всіх тимчасово окупованих Росією українських територіях, перебувають у постійному фокусі уваги ЄС, запевнив учасників конференції спецпредставник ЄС з прав людини Еймон Гілмор.
"Кримські татари стали першими жертвами російського варварства проти України, зазнавши жорстоких переслідувань від 20 лютого 2014 року. У лютому 2022 машина з переслідування кримських татар набрала ще більших обертів. Незаконні арешти, тортури, насильницькі зникнення політиків, активістів, журналістів, правозахисників і звичайних громадян, - це репресії, які здійснюють росіяни в Криму", - сказав Гілмор. При цьому він висловив переконання, що настане день, "коли представники кримських татари сидітимуть у цій будівлі як українські члени Єворопарламенту, займаючи своє місце у багатонаціональній родині народів Європи".
Анексований Крим: життя кримських татар очима німецького фотографа
Німецький фотограф Моріц Кюстнер (Moritz Küstner) уперше побував в Криму в 2015 році. Відвідавши анексований РФ півострів ще чотири рази, він видав фотоальбом "Silence is the Sound of Fear".
Фото: Moritz Küstner
Традиції, які не заборонити
Німецький фотограф Моріц Кюстнер відвідував Крим кілька разів. Відразу після анексії півострова у 2014 році було заборонено традиційне відзначення Дня пам'яті жертв депортації 1944-го. Але кримських татар це не зупинило. Вони піднялися на гору Чатир-Даг, щоб вшанувати пам'ять жертв. Близько 5000 молодих кримських татар вирушили у важку подорож, започаткувавши нову традицію.
Фото: Moritz Küstner
Коли перевернувся весь світ...
Кемалю Аґа Куку 82 роки. Він досі пам'ятає ніч депортації у 1944 році та погляд зеленувато-жовтих очей російського солдата, який приставив йому до рота пістолет і змусив родину залишити батьківщину. Попри це, у 2014-му Кемаль покладав надії на окупаційну владу РФ і був одним з небагатьох, хто виступив за "референдум". Думки змінилися, коли згодом ФСБ намагалася викрасти його старшого сина.
Фото: Moritz Küstner
Молитва під забороною?
З поверненням кримських татар у Криму будувалися нові мечеті та ремонтували старі, адже за СРСР кримські мечеті як правило слугували музеями, кінотеатрами і складами. Із початком анексії Криму повернулось і підозріле ставлення російської "влади" в Криму до мечетей.
Фото: Moritz Küstner
Культура (не) поза політикою
12-річна кримськотатарська дівчинка виступає зі своїм гуртом народного танцю на фестивалі весни. Після того, як контроль за багатьма культурними організаціями в Криму перехопили проросійські сили, традиційні святкування бойкотували більшість кримських татар.
Фото: Moritz Küstner
Життя з душевною травмою
Вдова Заріна Аметова з трьома дітьми. Її чоловіка Решата Аметова викрали та вбили проросійські сили самооборони. Його труп зі слідами тортур виявили лише за три тижні. Хоча є відео, на якому показано викрадення чоловіка, розслідування закрили через "брак доказів". Втрата батька також відбилася на трьох дітях. Зарина особливо стурбована станом трирічної доньки Хатіге. Їй важко подолати травму.
Фото: Moritz Küstner
Чоловіки на молитві
Ранок мусульманського свята жертвоприношень Курбан-байрам. Чоловіки залишають свої килимки перед новозбудованою мечеттю в Бахчисараї.
Фото: Moritz Küstner
Свідок депортації 1944
Решат Сабредінов пробивався зі Сталінграда до Берліна зі своєю зенітною батареєю. Здобув 45 медалей, навіть не всі з них помістилися на його грудях. Про депортацію свого народу дізнався лише через пів року. У 1945 році йому дали лише добу, щоб зібрати речі в Криму і депортували в Узбекистан. Попри це, каже, що любить Сталіна, а наказ про депортацію видали "інші люди" в Кремлі.
Фото: Moritz Küstner
Прописка по-кримськи
Коли наприкінці 1980-их років до Криму з Центральної Азії почали повертатися кримські татари, їхні будинки і майно вже давно належали іншим. Тож вони розробили принцип окупації землі, будуючи маленькі будиночки з дахом, дверима та вікном. Таким чином були створені цілі кримськотатарські квартали, в яких згодом, з невеликих хиж, виросли цілі житлові будинки.
Фото: Moritz Küstner
Молитва з надією
Кримська татарка молиться біля могили тітки в долині, де розташоване її рідне село.
Фото: Moritz Küstner
Чай з пелюстками троянди
На цьому фото видно, як пелюстки троянд висушують на спальному ліжку, щоби потім заварювати з них запашний чай.
Фото: Moritz Küstner
Журналістика під забороною
Телевізійна студія ATR порожня з 1 квітня 2015 року. Російська "влада" відкликала ліцензію на мовлення у єдиного кримськотатарського телеканалу ATR. Раніше команда телеканалу зазнавала величезного тиску і намагань втручатися у роботу.
Фото: Moritz Küstner
Проблиски надії
Відтоді, як кримськотатарські активісти на материковій частині України підірвали одну з найважливіших ліній електропередач до Криму, кримські родини використовують автомобільні акумулятори та світлодіоди для освітлення будинків та осель.
Фото: Moritz Küstner
12 фото1 | 12
Джамала про "Євробачення", Крим і російську пропаганду