Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський своєю заявою після двох актів диверсії щодо польської залізничної мережі продемонстрував, наскільки серйозно на ситуацію дивляться у Варшаві. "Це був не акт саботажу, як раніше, а державний тероризм, оскільки його чіткою метою були людські жертви", - заявив Сікорський 19 листопада у польському парламенті. 

"Іноземна держава відправила добре підготовлених диверсантів, які лише дивом не досягли своєї мети", - додав польський міністр і звинуватив російську військову розвідку ГУР в тому, що вона найняла людей для "брудної роботи". Дещо пізніше польський уряд вручив російській стороні ноту про закриття російського консульства в Гданську - останнього російського консульського представництва, що залишилося в Польщі.

Тим часом міністерство внутрішніх справ Польщі повідомило, що кількох осіб, які можуть бути причетні до диверсії, затримали і допитують.   

Читайте також: Росія створила кримінальну мережу для диверсій на території ЄС - доповідь

Туск: "Найгірший інцидент з часу нападу РФ на Україну"

Ще напередодні глава польського уряду Дональд Туск назвав цей інцидент, "імовірно, найбільшим ударом по безпеці держави від початку війни в Україні". Він наголосив, що таким чином було "перетнуто межу".

З опівночі 19 листопада на всіх залізничних лініях Польщі діє другий за серйозністю рівень безпеки - "Чарлі". Ідеться про цілодобову охорону важливих залізничних об'єктів, а також озброєння охоронців бойовими патронами. Підвищені заходи безпеки діятимуть до кінця лютого 2026 року. 

Як повідомлялось, вранці неділі, 16 листопада, машиніст потягу на ділянці Варшава-Люблін біля селища Міка зупинив його через сильне пошкодження колії та повідомив про це керівництво Польської держзалізниці PKP. Незабаром неподалік на цій самій стратегічно важливій залізничній ділянці, що веде від столиці Польщі до кордону з Україною, було виявлено ще одне пошкодження - біля Пулав.

Росія завербувала двох українців

Через 70 годин польські органи безпеки ідентифікували двох підозрюваних у скоєнні обох актів диверсії. Ними виявилися двоє громадян України, які, за інформацією польських органів, тривалий час співпрацювали з російськими спецслужбами. Їхні особи відомі українській і польській владі. Один з них у травні був засуджений судом у Львові за диверсію, інший є вихідцем з Донбасу. Обидва, як повідомляється, восени разом в'їхали до Польщі з Білорусі. Після теракту підозрювані залишили Польщу через прикордонний перехід Тересполь у напрямку Білорусі, пояснив Туск.

Як повідомила польська газета Rzeczpospolita у вівторок, 18 листопада, слідчі зняли на місці злочину відбитки пальців одного з диверсантів, а також знайшли його мобільний телефон із SIM-картою та павербанком. На мобільний телефон, пише видання, зловмисники мали зафільмувати вибух. За повідомленням, допомогу в розслідуванні надали також спецслужби союзних держав.

Як повідомляли правоохоронці, поблизу селища Міка, що за сто кілометрів на південний схід від Варшави, було закладено три вибухові пристрої, з яких в суботу ввечері вибухнули лише два. Підривом керували за допомогою 300-метрового кабелю. Вибухова сила виявилася занадто слабкою, щоб знищити вантажний поїзд. Машиніст поїзда навіть не помітив вибуху, проїжджаючи повз. Однак з кожним наступним проїздом потяга стан цієї ділянки погіршувався, аж поки в неділю пошкодження не стали небезпечними для поїздів.

А на другій ділянці - біля міста Пулави - було встановлено сталевий затискач, який мав зіштовхнути поїзд з рейок. Однак план не спрацював. Пасажирський потяг мусив загальмувати на цьому місці, але ніхто не постраждав. 

Читайте також: Диверсії на об'єктах інфраструктури в Німеччині: хто за цим стоїть?

Польща як мішень для терористів

Від повномасштабного нападу Росії на Україну в лютому 2022 року Польща неодноразово ставала мішенню для диверсій. Польський уряд від початку підтримав Україну, надавав Києву зброю та гуманітарну допомогу. Понад мільйон українців знайшли захист у Польщі.

У парламенті прем'єр-міністр Туск нагадав, що ще в січні 2024 року у Вроцлаві було підпалено завод з виробництва фарби. У Варшаві підпалили торговий центр. Загалом за підозрою у підпалі було затримано 55 осіб, 23 з яких перебувають під слідством. Останнім часом також було затримано восьмеро осіб за підозрою у шпигунстві за стратегічними об'єктами.

Кампанія з дискредитації України

Після оприлюднення інформації про диверсії у соціальних мережах розгорнулася кампанія з дискредитації України. Віцеспікер парламенту Пйотр Згоржельський вважає це так само справою рук Росії. "Це підступна гра російських спецслужб, які керують цими кампаніями", - заявив Згоржельський телеканалу TVN.

Туск також застеріг від російської дезінформації. Російському керівництву йдеться не тільки про безпосередні наслідки таких дій, а й про соціальні та політичні наслідки, пояснив він. "Це означає: дезорганізація, хаос, паніка, спекуляції, невпевненість", - наголосив польський прем'єр.

Вербування українців для диверсійних актів також має на меті розпалювання антиукраїнських настроїв у Польщі. Опитування показують, що рівень підтримки України в Польщі останнім часом знижується.

Сікорський оголосив, що Польща вимагатиме екстрадиції підозрюваних з Білорусі, хоча й шанси на успіх невеликі. Водночас він зазначив, що Польща не планує розривати дипломатичні відносини з Росією, однак російські дипломати повинні отримувати дозвіл польських урядових органів на поїздки за межі Варшави. Крім того, він порадить союзникам Польщі заборонити російським дипломатам вільно подорожувати Шенгенською зоною.

Кремль відкидає усі звинувачення. "Росію звинувачують у всіх проявах гібридної та прямої війни", - обурився речник Кремля Дмитро Пєсков в ефірі російського державного телебачення. І мовляв, було б дивно, якби цього разу Росію не звинуватили. Пєсков закинув Польщі, що у звинуваченнях проти Росії вона завжди посідає одне з перших місць. "У цьому плані русофобія там процвітає у всій красі", - зазначив речник Путіна.