Уже майже тиждень в Україні лютують морози. У Києві добова температура коливається від -8 до -17 °С. Через значні руйнування енергетичної інфраструктури після останніх масованих російських атак у Києві та передмісті ситуація близька до критичної: застосовуються жорсткі графіки відключень електроенергії, у 400 будинках столиці немає опалення та подекуди води.

Уряд вживає антикризових заходів та дорікає місцевій владі

 "У нас графіки три-чотири години зі світлом і дев'ять-десять годин без світла - це в основному лівий берег Києва: Дніпровський, Дарницький, Деснянський, частково Шевченківський район і по правому берегу - Оболонський. П'ять годин зі світлом і п'ять без світла по правому берегу: Шевченківський, Подільський, частково Солом'янський, Голосіївський, Печерський райони", - повідомила з трибуни Верховної Ради прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко, яку запросили у парламент пояснити ситуацію з енергозабезпеченням в Києві. Вона обіцяє покращення ситуації за кілька днів, якщо не буде повторних обстрілів.

В уряді критикують, що українська столиця погано підготувалася до викликів проходження опалювального сезону в умовах війни. "Харків готувався, є мобільні котельні, є генерація. Київ був набагато гірше підготовлений, я б сказав, непідготовлений зовсім, тому зараз доведеться вживати антикризових заходів. Це у фокусі президента України і прем'єра зараз", - сказав Денис Шмигаль під час виступу у Верховній Раді напередодні голосування за його призначення на посаду міністра енергетики. 

Читайте також: Зеленський: В енергетиці України запровадять режим надзвичайної ситуації

Мер закликав виїхати з Києва, але кияни лишаються

Після російської атаки в ніч з 8 на 9 січня мер Києва Віталій Кличко закликав мешканців української столиці за можливості тимчасово виїхати з міста через ситуацію з електро-, тепло- та водопостачанням після нічної російської атаки. "Звертаюся до мешканців столиці, в кого є можливість тимчасово виїхати за місто, де є альтернативні джерела живлення та тепла, зробити це", - написав він у Telegram відразу після обстрілу. 

Дехто з містян справді виїхав, у кого була така можливість. Але більшість залишилась, оскільки у передмісті ситуація ще важча. "В моєму садовому товаристві люди п'яту добу сидять без електрики при умові, що все на електриці, газу немає зовсім. Вода на електриці, опалення будинку на електриці, їжа на електриці. Єдиний плюс - якщо у когось піч чи камін, чи твердотоп… Можна установити генератор, але ніякого бензину/дизеля/газу і рук не вистачить то все тягати й заправляти, і головне - дорого. Я обрала місто, розуміючи всі ризики, для мене в селі далеко не найкращий вихід", - пише користувачка Facebook Юлія Дєткова.

"Я працюю в школі, діти ходять туди, бо це наш маленький пункт незламності - у нас там газове опалення, генератор, тож я не могла поїхати з Києва, хоча у мене є будинок у селі. Вдома ми підготувалися теж - у нас потужна зарядна станція, яка освітлює всю квартиру й можна підключити чайник чи мультиварку. Тепер у нас все значно краще, аніж у 2022-му під час блекауту", - розповіла DW Світлана, вчителька однієї з київських шкіл.

Кияни гріються одягом, грілками та біокамінами

У середу, 14 січня, Віталій Кличко повідомив, що ситуація в Києві із забезпеченням електроенергією та теплом залишається дуже складною - вперше за чотири роки війни вона набула подібного масштабу. За його словами, комісія техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Києва обговорює подальші кроки для стабілізації.

Незважаючи на це, кияни стійко тримаються та охоче діляться у соцмережах своїми "рецептами виживання" в мороз за відсутності світла й тепла. Хтось показує фото, як кутається у шари одягу, хтось обкладається грілками. 

"П'ятий день поспіль температура в квартирі - 13-14 градусів. Два стани: вдень - капуста, вночі - личинка/кокон. А як у вас? Як переживаєте ці наслідки російських атак?" - написала у Facebook правозахисниця, голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик. Під її дописом люди діляться своїм досвідом та лайфаками. "Опалення нам вже дали, світла майже не було три дні, заряджалася в пункті обігріву й по сусідах, але вночі теж вже дали. Погано, що бойлер не ввімкнеш, бо він півтора кіловата і може все рухнути, але так поки все не так страшно", - прокоментувала допис правозахисниці користувачка Ганна Гриценко. "Супертепла піжама + пухова ковдра. Наступного тижня привезу свій камін на біопаливі, він хоч і маленький, а гріє", - описує свої способи обігріву користувачка Вікторія Бабій.

У відомої київської блогерки Анни Неплях свій спосіб зігрітися. "Сиджу в Києві без світла й тепла. В квартирі 10 градусів, стараюсь максимально заповнювати робочий день зустрічами й перебуванням поза домом. Сплю в одязі, й накриваючись ковдрою з головою", - написала блогерка у Instagram.

Люди діляться, що встановлюють намети прямо посеред квартири і там ночують, аби зігрітися.

Мобільні пункти незламності

Державна служба з надзвичайних ситуацій (ДСНС) розгорнула у столиці 47 мобільних наметів, які функціонують у режимі 24/7. Там є тепло та світло від генераторів, є можливість підзарядити гаджети, зігрітися чаєм, підключитися до мережі для дистанційного навчання або роботи. Як повідомляється на сайті ДСНС, наразі вже понад 9 тисяч киян скористалися мобільними пунктами незламності. "На вихідних дуже багато людей приходило саме з дітьми, діти з санчатами. Тобто така дуже цікава була атмосфера в цих пунктах, не дивлячись на ту ситуацію, в якій ми зараз знаходимося", - розповів DW речник ДСНС Павло Петров.

У великих супермаркетах Києва діють свої пункти незламності, де можна безкоштовно зарядити телефон чи поїсти, щоправда, вже за гроші. Безкоштовно їжу для людей у скрутних обставинах роздають на центральному залізничному та приміському вокзалах.