Кілька місяців на позиціях - нова норма для українського війська. Замінити піхоту не вдається через брак людей і російські дрони, що контролюють логістичні шляхи. Як це - застати зміну сезонів, сидячи у бліндажі під щільним вогнем? Де брати їжу й воду, коли дрон із провізією не може дістатися до позиції? І як підтримувати свій дух і дух побратимів?