Північна Корея в неділю, 14 січня, повідомила, що провела успішне випробування балістичної ракети середньої дальності (БРСД) з гіперзвуковою боєголовкою. Деякі аналітики стверджують, що дії й риторика Пхеньяну нині виходять за рамки рутинних порожніх погроз і вихваляння, і попереджають про безпрецедентно високу небезпеку війни на Корейському півострові.

Розширення ядерного арсеналу, випробування балістичних ракет та нові супутники

Лідер КНДР Кім Чен Ин завершив 2023 рік полум'яною програмною промовою перед учасниками пленуму ЦК Трудової партії Кореї, відмовившись у ній від можливості мирного возз'єднання з Південною Кореєю та охарактеризувавши відносини Пхеньяну й Сеула як відносини "між двома ворожими країнами і двома воюючими сторонами", повідомило державне інформагентство KCNA.

Кім також закликав до "експоненціального" розширення ядерного арсеналу Північної Кореї, активізації випробувань балістичних ракет, а також пообіцяв запустити три нові розвідувальні супутники.

У своєму виступі він звинуватив Південну Корею й США у "нерозважливих кроках" із приготування до "вторгнення" на Північ і попередив, що "війна на Корейському півострові може вибухнути в будь-який момент". У 2023 році КНДР запустила рекордну кількість ракет, зокрема, як вона заявила у грудні, міжконтинентальну балістичну ракету (МБР) із ядерною боєголовкою, здатну досягти будь-якої точки на континентальній території США.

Наприкінці минулого року Пхеньян також із третьої спроби запустив ракету, що вивела на орбіту супутник, який займатиметься зйомкою військових об'єктів із космосу. А 6 січня Південна Корея повідомила, що КНДР запустила щонайменше 60 артилерійських снарядів, які впали поблизу острова Йонпхьондо біля морського кордону на західному узбережжі півострова.

Крім того, американські супутники зафіксували проведення робіт із модернізації та розширення хімічного комплексу Манпхо Унха, пов'язаного з виробництвом компонентів для ракетного палива та ядерної зброї. У грудні Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) оголосило, що в Йонбені працює другий атомний реактор, який Пхеньян може використовувати для виробництва ядерного палива збройової якості.

Читайте також: Україна має "перші докази" використання Росією ракет із КНДР

Ситуація на Корейському півострові - найнебезпечніша за останні десятиліття

Стаття, опублікована 13 січня на сайті 38 North, присвяченому моніторингу ситуації в Північній Кореї, який належить вашингтонському аналітичному Центру Стімсона, попереджає про те, що останні дії й висловлювання Кім Чен Ина можуть вийти за рамки звичних для Пхеньяна порожніх погроз і вихваляння.

Автори публікації Роберт Карлін, ексглава відділу Північно-Східної Азії Держдепу США, і Зіґфрід Гекер, професор Монтеррейського інституту міжнародних досліджень, колишній директор Лос-Аламоської національної лабораторії, попереджають, що нинішня ситуація на Корейському півострові "небезпечніша, ніж будь-коли від початку червня 1950 року", коли почалася Корейська війна.

"Це може прозвучати надто драматично, але ми вважаємо, що, як і його дід у 1950 році, Кім Чен Ин ухвалив стратегічне рішення вступити у війну, - зазначається у статті. - Ми не знаємо, коли і як Кім планує натиснути на курок, але небезпека вже далеко за межами рутинних попереджень Вашингтона, Сеула й Токіо з приводу "провокацій" Пхеньяна. Ми не вважаємо, що тема підготовки до війни, яка з'явилася у північнокорейських ЗМІ з початку минулого року, є типовим проявом порожніх погроз".

Що ж змінилося на Корейському півострові?

За словами аналітиків, їхнє попередження ґрунтується на тому, що північнокорейська влада дійшла висновку про неможливість досягти своєї давньої мети - "нормалізації" відносин зі Сполученими Штатами. Карлін і Гекер стверджують, що аналітики й політики недооцінюють важливості для КНДР цієї мети, яка була основою для стратегічного мислення Кіма.

Дуже важливо зрозуміти, "наскільки центральне місце посідала ідея поліпшення відносин зі США для всіх трьох Кімів, які очолювали Північну Корею", наголошується в публікації. Її автори підкреслюють, що зараз Пхеньян "повністю відмовився від цієї мети, що глибоко змінило стратегічний ландшафт у Кореї та довкола неї".

За їхніми словами, провал саміту в Ханої 2019 року між Кім Чен Ином і тодішнім президентом США Дональдом Трампом став для Кіма "травматичною втратою обличчя". Основною темою тих переговорів, які зрештою не принесли результату, була можливість зняття санкцій із КНДР в обмін на її обіцянку згорнути свою ракетно-ядерну програму.

Читайте також: ЗМІ: У Північній Кореї стратили п'ятьох дипломатів після провалу саміту з Трампом

П'ять років по тому Північна Корея вважає, що "настав час кинути виклик статус-кво", вважають Карлін і Гекер. І вказують на те, що Пхеньян розвиває зв'язки з Росією, підтримуючи її війну з Україною поставками артилерійських снарядів. Водночас, на думку цих експертів, КНДР вважає, що США перебувають у стадії "глобального відступу".

Чи є дії Північної Кореї раціональними?

Інші аналітики скептично ставляться до застережень щодо того, що Північна Корея нібито готується розпочати війну. "Заклики озброюватися для ведення війни не є чимось незвичним для Пхеньяна, - нагадав в інтерв'ю DW Гаррен Маллой, професор міжнародних відносин в Університеті Дайто Бунка в Токіо. - Нам не варто тішити себе ілюзіями, що вони не мають значення, але так само ми не повинні думати, що це означає війну".

За словами Маллоя, занепокоєння викликає те, що "будь-яка ознака слабкості Заходу" на Близькому Сході, в Україні або будь-де здатна створити в Кім Чен Ина враження, "що це може бути унікальною можливістю (почати війну. - Ред.), надто гарною, аби проґавити її".

Рьо Хіната-Ямагучі, доцент кафедри міжнародних відносин Токійського університету, згоден з тим, що часові рамки для військової авантюри нині не виглядають сприятливими для Північної Кореї. "Північ домоглася прогресу в залученні Китаю й Росії як союзників, і я не бачу причин, через які вони хотіли б у даний момент воювати", - повідомив експерт в інтерв'ю DW. - І хоча Пхеньян може розраховувати на підтримку Москви й Пекіна, він не довіряє їм настільки, аби бути впевненими в тому, що КНР і РФ прийдуть йому на допомогу в разі війни".

"Мені здається, що північнокорейське керівництво не дурне і що Кім і його сестра (Кім Йо Чжон. - Ред.) використовують слова як стратегічний важіль для здійснення впливу, розробляють дії, які віщують війну, не заходячи так далеко, - вважає Хіната-Ямагучі. - Однак мене турбує не стільки спланована атака на Південну Корею або Японію, скільки брязкання зброєю, що призводить до непорозумінь і ненавмисного конфлікту".

Кім Чен Ин - " гравець, що мислить раціонально "

Тим часом Карлін і Гекер наполягають на тому, що світ має серйозно розглянути ймовірність реалізації найгіршого сценарію розвитку подій і що Північ "може планувати дії, які повністю суперечать нашим розрахункам".

Останні містять "аргумент, який уже став рутинним, що Кім Чен Ин не наважиться" почати атаку на Південну Корею або військові об'єкти США, тому що він "знає", що Вашингтон і Сеул "знищать його режим, якщо він це зробить".

Проте, за словами Маллоя, версія відмови від взаємодії зі США, що не залишає Північній Кореї іншої опції поведінки, крім війни, залишає "безліч прогалин" у логіці й мотивації Пхеньяну. "Кім - не божевільний, він значною мірою раціонально мислячий гравець", - запевняє Маллой. Він додає, що зараз північнокорейському лідеру вигідний тісний союз з Росією, а його режим не демонструє жодних ознак внутрішньополітичного інакодумства чи краху.