Міністерство фінансів України оприлюднило законопроєкт, про який говорять з листопада 2025 року. Україна та Міжнародний валютний фонд (МВФ) узгодили тоді параметри нової чотирирічної програми розширеного фінансування обсягом 8,1 мільярда доларів. Програма передбачає виконання до двох десятків "структурних маяків". Податкова реформа - один з них.

Перший транш нової програми обсягом 1,5 мільярда доларів вже надійшов до держбюджету України. Для отримання другого траншу близько 0,69 мільярда доларів Україна має до кінця березня ухвалити пакет податкових змін. Місія МВФ навіть приїхала в Україну, аби пришвидшити процес запуску податкової реформи.

Друга спроба провести податкову реформу

У рамка реформи ще в грудні 2025 року уряд розробив та виніс на громадське обговорення законопроєкт про обов'язкову сплату податку на додану вартість (ПДВ) фізичними особами-підприємцями (ФОП) з річним доходом понад мільйон гривень. Але після шквалу критики мінфіну довелося відступити.

На початку 2026 року урядовців пропонували депутатам проголосувати в першому читанні за законопроєкт про оподаткування цифрових платформ, а до другого читання до нього мали внести правки про скасування пільги на міжнародні посилки та "вічний" військовий збір. Втім, депутати провалили це голосування.

І от міністерство фінансів підготувало та оприлюднило на своєму сайті другу оновлену версію документу, куди увійшло все, що не вдалося ухвалити з першої спроби.

У законопроєкті, зокрема, пропонується, аби з 1 січня 2027-го на спрощеній системі оподаткування податок на додану вартість сплачували ті фізичні особи-підприємці, чиї доходи перевищують чотири мільйони гривень на рік. Дію норм щодо застосування обов'язку сплати військового збору уряд хоче продовжити до завершення реформи Збройних Сил України, рішення про завершення такої реформи має додатково ухвалити Верховна Рада. Нині ж передбачено, що стягування військового збору припиняється разом із завершенням воєнного стану. Окрім цього, хочуть запровадити оподаткування цифрових платформ, де самозайняті отримують виплати через посередника. Пропонується також скасувати пільги на безмитне ввезення посилок вартістю до 150 євро. 

"Значна частина міжнародної фінансової підтримки передбачає виконання погоджених спільно з партнерами умов та реформ. Саме тому міністерство фінансів наголошує на важливості послідовного виконання взятих зобов'язань. Це є необхідною передумовою для залучення повного передбаченого обсягу фінансування та забезпечення стабільного функціонування системи державних фінансів", - цитує міністра фінансів України Сергія Марченка інформаційне агентству "Інтерфакс-Україна".

Читайте також: Ковальчук: Більшість у "Слузі народу" готова до зміни влади

Аналітики: в урядовому законопроєкті не все так погано

На момент публікації матеріалу уряд ще не зареєстрував у Верховній Раді свій оновлений законопроєкт. Однак законодавчу ініціативу кабміну аналітики вже критикують, хоча вказують і на позитивні речі. Координатор Економічної експертної платформи Олег Гетман у розмові з DW характеризує законодавчий пакет мінфіну як суміш корисних, нейтральних і відверто шкідливих норм. "Мінфін максимально змішав в одному пакеті корисні, некорисні й ризикові речі. По суті, все разом - мухи, котлети, коні, люди", - каже він.

За словами Гетмана, серед безумовно позитивного - два пункти, які аналітичні центри пропонували запровадити ще п'ять років тому. Перший - оподаткування цифрових платформ, або спецрежим для самозайнятих. Гетман уточнює, що ця норма часто неправильно подається в медіа: вона не стосується рекламних дошок на кшталт OLX, оскільки ті не беруть комісії за продаж. Натомість вона поширюється на Uber, Uklon, Bolt, Kabanchik та інші платформи, де самозайняті отримують виплати через посередника. 

Замість чинного оподаткування у 18% ПДФО плюс 5% військового збору таким самозайнятим особам пропонується податкова ставка 5% та 5% військового збору. "Регулювання реально корисне і позитивне, воно підтримується всіма найбільшими бізнес-асоціаціями", - каже експерт. 

Другий позитивний пункт - скасування пільги для міжнародних посилок вартістю до 150 євро, яка зараз фактично звільняє їх від ПДВ. Через цю пільгу держава лише цього року, за інформацією Гетмана, втратить близько 26 мільярдів гривень. Але головна проблема навіть не у втраті надходжень. "Найбільше через ці посилки потрапляють одяг, взуття, косметика, аксесуари - все це масово виробляється в Україні. Наші українські товари отримують додаткове ПДВ 20% і стають неконкурентними, бо такі самі товари з Китаю приходять без податків. Ми субсидуємо китайську економіку. Незрозуміло навіщо", - пояснює Гетман. Відміну цієї пільги він називає "давно назрілим кроком". 

Запровадження ПДВ для ФОП - суперечливо й шкідливо?

Головна суперечлива норма, на яку вказують експерти, - це запровадження ПДВ для ФОП на спрощеній системі оподаткування з оборотом понад 4 мільйони гривень на рік. Директор Інституту соціально-економічної трансформації В'ячеслав Черкашин оцінює це рішення як погане навіть у пом'якшеній редакції з підвищеним порогом доходу ФОП.

Особливу стурбованість Черкашин висловлює щодо ФОПів другої групи, у яких річний ліміт доходу становить понад 5 мільйонів гривень. "Там айтівці, консультанти, інжинірингові компанії, де працює одна людина і заробляє кошти на сім'ю. Поганий вплив на економічну активність буде однозначно", - сказав В'ячеслав Черкашин у розмові з DW. Він переконаний, що на тлі того, що у І кварталі в Україні вже фіксується падіння ВВП на 1,5%, це загострює ризики для економіки.  

Експерт з питань економіки, фінансів і податків Мережі захисту національних інтересів "ANTS" Ілля Несходовський констатує, що сьогодні в Україні налічується близько 350 тисяч платників ПДВ. Мінфін хоче додати ще 270 тисяч. "Податкова не здатна їх адмініструвати", - стверджує він. Він зазначає, що з 60 мільярдів гривень, які мінфін хоче отримати додатково після проведення податкової реформи у такому вигляді, третину доведеться відрахувати на витрати, пов'язані з розширенням штату інспекторів, аби адмініструвати ПДВ для ФОПів.

Без компромісу з депутатами не буде нового траншу від МВФ?

Експерти однозначно впевнені в тому, що до кінця березня Верховна Рада не зможе ухвалити необхідні зміни, аби виконати вимоги Міжнародного валютного фонду. Тому є ризик, що Україна залишиться без грошей чергового траншу МВФ, до якого ще й прив'язаний кредит ЄС у 90 мільярдів євро.

"Не буде виконання "маяків МВФ" - не буде коштів. Тут все дуже чітко і пропорційно", - каже Олег Гетман. На його думку, проблема криється у кризі, яка назріває у Верховній Раді. За його словами, з 12 "маяків МВФ" на цей рік українська виконавча влада без участі парламенту може закрити лише три або чотири - зокрема призначення голови митниці та розробку стратегії реформування держбанків. Решта "маяків" потребують змін до законодавства. "Або парламент починає працювати в квітні, або більшість наших обіцянок міжнародним партнерам буде зірвано й серйозні кошти партнерів ми будемо недоотримувати", - підсумовує Гетман.

Натомість Ілля Несходовський корінь проблеми бачить у діях міністерства фінансів. Він вважає, що уряд погано комунікує з парламентарями. "Мінфін надає МВФ завищені очікування по голосуванню. На підтримку непопулярних рішень немає голосів, і замість того, щоб працювати з депутатами, шукати компроміс, мінфін повідомляє фонду, ніби проголосують, а потім скаржиться на депутатів, що ті не хочуть голосувати", - описує ситуацію експерт. Правильним підходом, на думку Несходовського, був би протилежний: спочатку розбити пакет на окремі законопроєкти, узгодити з депутатами те, де є реальна підтримка, отримати голоси - і лише тоді йти до МВФ з готовим результатом.