"Чому нам потрібен такий закон? Тому що він піде на користь нашій країні", - заявила 30 листопада, відкриваючи парламентські дебати щодо урядового законопроєкту, міністерка внутрішніх справ Німеччини Ненсі Фезер (Nancy Faeser).

Вона мала на увазі гострий дефіцит кваліфікованих кадрів на німецькому ринку праці: "Ми зможемо привабити їх, тільки запропонувавши їм цілковито стати частиною нашого суспільства, як це роблять і інші відкриті для іммігрантів країни - такі як Канада або США".

При цьому консервативна опозиція критично поставилася до урядового законопроєкту.

Читайте також: Послаблені вимоги для громадянства Німеччині: довгоочікуваний крок із запізненням

У чому суть законопроєкту уряду?

У разі ухвалення нового закону громадянство Німеччини можна буде отримати істотно швидше та простіше.

По-перше, для цього не потрібно буде виходити з попереднього громадянства. По-друге, для того, аби мати право претендувати на німецький паспорт, потрібно буде проживати у країні не вісім років, а лише п'ять. Або навіть лише три - за умови досягнення особливих успіхів в інтеграції у німецьке суспільство.

Читайте також: Дефіцит на німецькому ринку праці: кого і де бракує?

Діти іноземців автоматично отримуватимуть німецьке громадянство, якщо хоч один із їхніх батьків щонайменше п'ять років проживає в Німеччині. І після досягнення повноліття їм не доведеться, як нині, обирати між німецьким громадянством і громадянством, успадкованим від батьків.

Відмовлятимуть у німецькому паспорті, згідно із законопроєктом, тим, хто вчиняє "антисемітські, расистські або інші дії з мотивів, що зневажають людську гідність". Ще однією перешкодою на шляху до громадянства ФРН має стати поведінка, що демонструє невизнання рівноправності чоловіків і жінок, а також багатоженство. Бундесрат пропонує доповнити цей пункт також нетерпимістю до різних форм сексуальної орієнтації чи гендерної ідентичності.

Крім того, кандидати в німці мають бути в змозі самі заробляти на життя собі та своїм утриманцям. Винятки можуть зробити для тих осіб, які тільки нещодавно втратили роботу, а упродовж попередніх двох років працювали щонайменше 20 місяців на повну ставку. Додаткові пільги надаються заробітчанам і робітникам за контрактом, які приїхали в рамках міждержавних домовленостей до ФРН до 1974 року або до НДР до 1990-го. Від них не вимагатимуть і проходження спеціального тесту на громадянство - треба буде тільки підтвердити хоча б усне знання німецької мови.

Читайте також: Хто найбільше виграє від спрощеного надання громадянства Німеччини

Чого чекають від Німеччини закордонні фахівці?

Александер Тром (Alexander Throm) із фракції консервативного блоку ХДС/ХСС каменя на камені не лишив від аргументації міністерки внутрішніх справ. Він навів, зокрема, результати дослідження Організації економічного співробітництва та розвитку, проведеного минулого року на замовлення німецького міністерства праці, яке, як і МВС, очолює представник Соціал-демократичної партії Німеччини, що входить до правлячої коаліції.

З'ясувалося, що закордонні висококваліфіковані фахівці, які розмірковують про переїзд до Німеччини з метою працевлаштування, потребують насамперед швидкого отримання віз і посвідки на проживання, можливості одразу привезти з собою родину, а також допомоги в пошуках житла. "Тема отримання громадянства у списку пріоритетних бажань взагалі не згадується", - зазначив Тром. До того ж, як вважає депутат, "за п'ять, а тим паче за три роки неможливо вкоренитися у чужій країні".

Що ж стосується Франції та Нідерландів, які дозволяють друге громадянство, - а саме ці дві країни навели як приклад представники правлячих партій, - то Тром зазначив, що "якраз ці країни вже точно не можуть слугувати для Німеччини зразком успішної інтеграції". Урядовий законопроєкт, вважає Тром, "знецінює" німецьке громадянство і "вносить розкол у німецьке суспільство".

Читайте також: Подвійне громадянство: як це регулюєтся у Європі

Як перекрити антисемітам шлях до німецького паспорта?

Німецький уряд передав свій законопроєкт до Бундестагу ще до нападу терористів ХАМАСу на Ізраїль і дій у відповідь ізраїльської армії в Секторі Гази. Після 7 жовтня Німеччиною прокотилася хвиля пропалестинських і антиізраїльських демонстрацій під антисемітськими гаслами. Багато хто з учасників цих акцій були мігрантами з арабських країн, які раніше отримали німецьке громадянство. Через цю обставину і загальнополітична дискусія у ФРН, і дебати в Бундестазі набули особливої гостроти.

З точки зору консерваторів, прискорення процесу натуралізації та допуск подвійного громадянства тільки полегшать антисемітам серед мігрантів отримання німецького паспорта і тим самим посилять проблему антисемітизму в Німеччині.

"Ви сприяєте натуралізації не тих, кого треба, замість того щоб позбавляти громадянства тих, кого треба", - звернувся до Ненсі Фезер консерватор Філіпп Амтор (Philipp Amthor). "На тлі імпортованого антисемітизму, що поширюється вулицями німецьких міст, - продовжував він, - має діяти правило: антисеміт не може ставати громадянином Німеччини".

Представники правлячих партій натомість запевняли, що новий законопроєкт унеможливить отримання німецького громадянства антисемітами. "Той, хто діє з антисемітських мотивів, не може стати німцем, - заявила Ненсі Фезер. - Це правило діє і щодо тих, хто заперечує право Ізраїлю на існування, оскільки це теж є антисемітизмом".

Законопроєкт відправили на доопрацювання

Міністр юстиції ФРН Марко Бушманн (Marco Buschmann), який представляє ліберальну Вільну демократичну партію, також вважає прояви радості у зв'язку з нападом ХАМАСу на Ізраїль або демонстрації із закликами встановити у ФРН халіфат несумісними з конституційним ладом Німеччини. "Жахливо, що такі люди в минулому отримали німецьке громадянство, але це вада чинного права", - наголосив Бушманн і звернув увагу на посилення політичних критеріїв натуралізації в урядовому законопроєкті.

Водночас Ненсі Фезер та інші представники правлячих партій не виключили, що під час парламентської процедури до законопроєкту уряду внесуть зміни, які перекриють антисемітам та іншим екстремістам будь-які лазівки на шляху до німецького громадянства. Після обговорення текст документа передали на доопрацювання до профільних комітетів Бундестагу.