Володимир Путін рідко втрачає контроль над собою. Четвер, 23 жовтня, був таким днем. Спілкування президента Росії з журналістами під час відвідування з'їзду Російського географічного товариства було, мабуть, однією з найяскравіших за останні роки ілюстрацій того, що тиск Заходу працює. Говорячи про скасування зустрічі з американським колегою Дональдом Трампом у Будапешті та санкції США проти компаній "Роснефть" і "Лукойл", Путін помітно нервував і погано приховував злість. Вираз обличчя і вибір слів видавали його нервозність і невпевненість.
Удар по самолюбству Путіна і економіці Росії
Нервувати змусив насамперед Трамп. Після недавньої телефонної розмови Путін був упевнений, що ніяких сюрпризів від глави Білого дому не буде. Відмова Трампа передати Україні крилаті ракети "Томагавк" під час візиту президента України Володимира Зеленського 17 жовтня до Вашингтона в Кремлі розцінили як успіх. Тиск Трампа на Київ з метою піти на поступки Москві, про який писали ЗМІ, посилив це враження, причому не тільки в Москві, але і в західних столицях. І тут - скасування особистої зустрічі. Такого не дозволяв собі жоден світовий лідер.
Російські ЗМІ спочатку красномовно мовчали, потім спробували згладити враження, винісши в заголовки новину про те, що діалог триває. Пізніше сам Путін зробив вигляд, що нічого страшного не сталося, мовляв, зустріч не скасували, а перенесли. Але вийшло непереконливо. Скасування саміту в Будапешті - сильний удар по іміджу і самолюбству президента РФ, його ефект не варто недооцінювати.
Але на цьому справа не закінчилася. Майже одночасно Трамп завдав другого, набагато більш чутливого для Росії удару, ввівши санкції проти компаній "Роснефть" і "Лукойл". На ці дві компанії припадає майже половина експорту сирої нафти з РФ. Такої комбінації глава Кремля явно не очікував, хоча, можливо, і не виключав запровадження більш жорстких санкцій.
Більше того, того ж дня президент США дозволив собі іронію щодо російського лідера - улюблений прийом самого Путіна, яким Трамп досі щодо нього не користувався. У відповідь на ремарку журналіста про те, що глава Кремля не вражений його санкціями, Трамп сказав: "Я радий, що він так думає. Я розповім вам про це через шість місяців. Давайте подивимося, як все це спрацює".
Москва не впевнена, що Трамп не дасть Україні "томагавки"
Санкції проти нафтових гігантів, звичайно, не змусять Росію швидко зупинити війну проти України, як цього домагається Трамп, натхненний своїм успіхом на Близькому Сході. Але російська економіка, яка і так почала помітно буксувати, вже скоро відчує наслідки. Грошей на продовження війни, які Москва шукає, зокрема, підвищуючи з 2026 року ПДВ, буде ще менше. Чим частіше Путін каже, що Росія відчуває себе "впевнено", тим менше в це віриться.
Ефект від удару по економіці може виявитися сильнішим за рішення про постачання Україні ракет "Томагавк". А це рішення можуть іще ухвалити. І Путін, схоже, більше не впевнений, що цього не станеться. Саме тому він терміново змінив риторику - від стриманих заяв про посилення ППО для боротьби з "Томагавками" до погрози "приголомшливої" відповіді на удари України вглиб РФ американською зброєю. Мабуть, у Кремлі вважають, що і цих погроз недостатньо. Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков у п'ятницю, 24 жовтня, сказав, що президент мав на увазі не "Томагавки", а "спроби здійснення ударів вглиб" РФ. І це уточнення теж говорить про те, що Кремль нервує і побоюється цього.
Не менш самовикривальними були і слова про санкції Євросоюзу. Пасаж Путіна про те, що заборона на "унітази" дорого обійдеться ЄС, мав зворотний ефект. Президент РФ спробував висміяти ненависну йому Європу, але в підсумку показав усім свою безсилу злість. Найбільше Кремль боїться не стільки ухваленого 19-го пакету санкцій, скільки того, що Брюссель таки почне витрачати заморожені російські активи на закупівлю зброї Україні. І хоча рішення відкладено до грудневого саміту ЄС, це питання, схоже, на фінальній стадії узгодження, залишилися деталі.
Чим може відповісти Путін
Варіантів відповіді у президента Росії не так багато. Він продовжить війну в надії захопити хоча б одне велике місто на сході України. Ймовірно, посилення ударів по цивільних об'єктах, можливо, більш потужною зброєю, але Росію буде стримувати ризик підштовхнути Трампа до дзеркальної відповіді - поставок більш потужної зброї Києву.
Щоб цього не сталося, господар Кремля може спробувати перебити порядок денний і запропонувати обмежене в часі перемир'я, як це вже було на Великдень. Ще один можливий хід - Путін може погодитися на особисту зустріч із Зеленським, якої домагається Трамп, або на рівень нижче - переговори міністрів закордонних справ Росії та України.
Не факт, що це спрацює так, як він хоче. Путін, як і раніше, налаштований продовжувати війну. Але в ній намітився новий етап. Трамп почав все активніше грати з президентом РФ за його ж правилами, а саме - без правил і зі ставкою на непередбачуваність. Європа поки що передбачувано відстає, але рухається в тому ж напрямку, набираючи темп.
Цей коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.