Північноатлантичний альянс (НАТО) має сотні сторінок докладних воєнних планів для захисту від нападу, але сценарії стримування та оборони завжди передбачали наявність зовнішнього противника. Готового сценарію дій у відповідь на дедалі гучніші погрози президента США Дональда Трампа захопити територію союзника немає. Стратегія генерального секретаря НАТО Марка Рютте досі полягала у мовчанні, проте вона не спрацює на довгострокову перспективу.

Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен спробувала стримати тиск США в зв'язку з Гренландією, попередивши 5 січня, що, "якщо США вирішать військово атакувати іншу країну НАТО, тоді все припиниться. Включно з НАТО та безпекою після Другої світової війни".

Ескалація риторики шкодить НАТО

Але навіть якщо жодних воєнних дій не буде, не можна недооцінювати негативного впливу лише ескалації риторики. "Для (президента Росії Володимира. - Ред.) Путіна - величезна перемога, що ми взагалі ведемо такі дискусії", - каже Патрік Оксанен, старший науковий співробітник Стокгольмського форуму вільного світу. На його думку, нинішня ситуація всередині НАТО була б заповітною мрією радянських лідерів. "Ми на Крайній Півночі ставимося дуже серйозно до того, що ці заяви пролунали вже невдовзі після Венесуели і були посилені спочатку президентом Трампом, а потім і його радником Стівеном Міллером", - додав він.

Міллер поставив під сумнів суверенітет Данії над Гренландією і те, чи зможуть якісь європейські війська протистояти США. Тривогу посилив пост у соцмережах дружини Міллера Кеті від 3 січня, в якому була опублікована мапа Гренландії в кольорах американського прапора з ремаркою: "Скоро".

Ед Арнольд з Королівського інституту об'єднаних служб (RUSI),  колишній співробітник штаб-квартири НАТО, погоджується з тим, що шкода для Альянсу виходить за межі просто нервової напруги. "Цей Альянс побудований на цінностях та довірі, тому навіть досягнення цієї стадії послабило його", - сказав Арнольд DW.

Ідея провести консультації НАТО щодо цього також виглядатиме не найкращим чином, додав він, оскільки "за столом сидять 32 союзники, і головна проблема та загроза походить саме з-за цього столу".

Читайте також: Після операції США у Венесуелі на черзі Гренландія?

Показати Трампу, що ЄС серйозно ставиться до оборони Гренландії

Одним із рішень деякі спостерігачі бачать розгортання європейськими союзниками по НАТО військ у Гренландії, щоб показати Дональду Трампу, що вони серйозно ставляться до її оборони, і будь-яке одностороннє застосування військової сили з боку США буде недоцільним. Голова Інституту досліджень проблем безпеки Європейського Союзу Стівен Евертс вважає, що в цьому є сенс, але лише з правильних причин. "Європейці мають серйозно ставитись до безпеки в Арктиці, і якщо є прогалини, то ми маємо спробувати їх усунути", - сказав він.

Однак він застеріг, що до цього не слід підходити як до способу догодити Трампу, оскільки попередні спроби вже довели, що це "не працює".

"Це не навчальна тривога. Неможливо просто перечекати і сподіватися, що все само собою налагодиться, - переконаний Евертс. - Ситуація зміниться лише в тому разі, якщо ми вдамося до рішучих дій, щоб утримати позиції не агресивним способом. Ми не збираємося воювати з американцями через Гренландію, якщо до цього дійде, але ми маємо дуже чітко розуміти, яким ми бачимо майбутнє Гренландії, майбутнє Альянсу і все, що з ним пов'язане".

"Ми маємо дати дуже чітку відповідь президенту Трампу: ні"

Депутат Європарламенту з Данії Андерс Вістісен згоден з Евертсом. Він закликає Європу "припинити грати в дипломатичні ігри, поступатися, намагатися переконати США бути розумнішими або заспокоювати їх, збільшуючи військові видатки в арктичному регіоні або надаючи їм концесії на видобуток корисних копалин в Гренландії".

Хоча політичні погляди Вістісена як члена правої Данської народної партії можуть навести на думку, що він у деяких питаннях буде на одній хвилі з Трампом, рік тому розголос і хвилю критики спровокувало використання ним нецензурного висловлювання, яким він заявив Трампу про те, що той може зробити зі своїм наміром купити Гренландію. В інтерв'ю DW Вістісен не став повторювати цю фразу публічно, але наполягав на своїй думці та тактиці використання відвертих висловів, щоб донести до Вашингтону неприйнятність позиції останнього.

"Ми перебуваємо в настільки серйозній ситуації, що в нашій комунікації не має бути місця сумнівам або будь-яким маневрам, - сказав Вістісен. - Ми маємо дати дуже сильну і чітку відповідь американській адміністрації і президенту Трампу: Ні, ви не матимете жодних прав на Гренландію, ви не переконаєте нас, не змусите нас, не залякаєте нас, щоб ми діяли інакше".

За словами Вістісена, хоча він цінує заяви про підтримку з боку європейських лідерів, але не вірить, що вони справді відправлять війська до Гренландії. Він розраховує, що прем'єр-міністерка Данії організує достатньо жорсткий захист. "Це питання має бути вирішене між Королівством Данія та адміністрацією США", - сказав він.

Читайте також: США поклали око на Гренландію: що робить острів таким привабливим?

Євросоюз врятує НАТО від розвалу?

Данський євродепутат Пер Клаусен з Лівої групи в ЄП вважає, що вплинути на цю ситуацію може Брюссель. Клаусен направив листа своїм колегам у Європейському парламенті, запропонувавши їм доти, доки Вашингтон не припинить тиск на Гренландію, призупинити схвалення торішньої угоди про трансатлантичні мита, яка, як вважається, вигідна США.

"Якщо ми ухвалимо цю угоду, у той час як Трамп погрожує міжнародному порядку і висуває прямі територіальні претензії до Данії, - йдеться у листі Клаусена, - це буде сприйнято як заохочення його дій і лише додасть олії у вогонь".

"У нас є багато речей, які можуть дуже сильно нашкодити США, якщо говорити про економіку, - вказує Клаусен. - І я вважаю, ми маємо цілком ясно дати зрозуміти Сполученим Штатам, що ми хочемо використати цю зброю, якщо США не припинять агресію щодо Гренландії".

Реакція лідерів ЄС "свідчить про серйозність" погроз Трампа

Данці дуже розгнівані, а не налякані, заявив Клаусен в інтерв'ю DW. Він сподівається, що його пропозиція отримає достатню політичну вагу, щоб США звернули на неї увагу і "побачили, що Данія не ізольована в цій ситуації і що європейські лідери не лише говорять про солідарність із Данією та Гренландією, а й готові діяти".

Голова Інституту досліджень проблем безпеки ЄС Стівен Евертс бачить принаймні одну обнадійливу ознаку цього. Під час зустрічі "коаліції охочих" щодо підтримки України в Парижі 6 січня лідери Німеччини, Італії, Польщі, Іспанії та Великобританії приєдналися до прем'єрки Данії Фредеріксен у спільній заяві, в якій наголошується, що "вирішувати питання, що стосуються Данії та Гренландії, мають лише Данія та Гренландія".

Вони опублікували цю заяву безпосередньо перед зустріччю з американськими посередниками Стівом Віткоффом та зятем Трампа Джаредом Кушнером, не ухиляючись від можливої ​​конфронтації та її впливу на підтримку США зусиль Європи щодо України. Цей крок може здаватися незначним, але, на думку Евертса, він "свідчить про серйозність", з якою європейські лідери оцінюють загрозу.

Патрік Оксанен зі Стокгольмського форуму вільного світу вважає, що серйозність ситуації заслуговує на це. Не кажучи вже про розпад НАТО, якщо США силою проникнуть до Гренландії, це буде не що інше, як "кінець часів, якими ми їх знаємо", сказав він.