Виїзд за кордон під час повномасштабної війни РФ проти України, яка триває вже понад 3,5 року, для українських чиновників обмежено. Поїхати за межі України для них можливо лише у відрядження, а у виняткових випадках - для відвідування дитини або лікування. Однак дехто з них не повертається з таких поїздок. Яку відповідальність за це передбачено та як не допустити таких випадків, з'ясовувала DW.

Держслужбовці за кордоном

"Сьогодні мені, як ніколи, прикро, соромно. Зранку отримав інформацію, що працівник Департаменту міжнародного співробітництва АРМА (Агентства з розшуку та менеджменту активів. - Ред.) Давид Алханішвілі повідомив своїм колегам, що не планує повертатися із закордонного відрядження", - написав 5 вересня колишній заступник голови АРМА з питань євроінтеграції Грігол Катамадзе. За його словами, Алханішвілі перебував на посаді виконувача обов'язків начальника відділу і за два роки роботи в агенції багато разів виїжджав у закордонні відрядження. "Якими б мотивами не керувався Давид - це вже ніколи не виправдає його в моїх очах! Мені соромно за цю молоду людину", - наголосив Катамадзе. DW звернулася до Алханішвілі з проханням пояснити причини такого рішення, однак на момент публікації відповіді не отримала. В АРМА також не прокоментували неповернення свого колеги.

Загалом, як повідомили DW у Національному агентстві України з питань державної служби (НАДС), з 24 лютого 2022 року виїхали за кордон і досі перебувають там 633 державних службовці.

Втеча народних обранців

Серед посадових осіб місцевого самоврядування також є випадки неповернення з-за кордону. Так, у серпні з Німеччини до України із закордонного відрядження не повернувся головний спеціаліст відділу міжнародних зв'язків та інвестиційної діяльності Ніжинської міськради Дмитро Чорний. А у травні заступник мера Лозової на Харківщині Олексій Корпан не повернувся з відрядження до Чехії. Нині його доля невідома, повідомив DW мер Лозової Сергій Зеленський. "Згідно з Кодексом законів про працю України він буде звільнений рішенням сесії міськради 18 вересня цього року", - уточнив він.

Найгучнішу втечу серед народних депутатів України здійснив "слуга народу" Олександр Куницький, який, за даними українських ЗМІ, у вересні 2024 року виїхав до США на підставі тижневого відрядження, яке погодила Верховна Рада України.  "Він заявляв, що не повернеться, поки не будуть покарані поліцейські, які його нібито побили. Я не знаю, про яку конкретну справу він говорить, але це яскравий приклад втечі за кордон", - зауважує в розмові з DW парламентська аналітикиня руху "Чесно" Софія Лазарова.

Окрім Куницького, за її словами, за кордоном перебувають ще четверо чинних нардепів. "Сергій Шахов, Артем Дмитрук, Ярослав Дубневич і Андрій Одарченко досі мають депутатський мандат, але перебувають в офіційному розшуку МВС. Як вони виїхали, важко сказати, мабуть, не всі через відрядження, але всі вони виїхали і не повернулися", - наголошує Лазарова.

Також аналітикиня руху "Чесно" зауважує, що нерідко нардепи затримуються у відрядженнях. Наприклад, правоохоронці почали розслідувати кримінальне провадження за фактом підроблення документів щодо парламентаря Віталія Борта, обраного від забороненої нині "ОПЗЖ", зазначає Лазарова. За даними слідства, він двічі здійснював виїзд за кордон нібито з метою відрядження до Угорщини - у квітні та липні 2023 року. Але насправді "у приватних справах відвідував" низку інших країн.

Посилення обмежень перетину кордону

Під час дії воєнного стану державні посадовці та народні депутати мають право перетинати кордон на підставі відповідного рішення про службове відрядження, пояснює DW адвокат, керівник Дніпровського офісу юридичної фірми "Ілляшев та Партнери" Олександр Камша. "Іншими словами, поїздка "у приватних справах" посадовцю чи депутату заборонена. У виняткових випадках (відвідування дитини, лікування тощо) прикордонники можуть надати дозвіл за наявності документальних підтверджень, але це рішення, скоріше, є винятком і не скасовує основного правила - у більшості випадків виїзд можливий тільки у службових цілях", - каже він.

Такі правила перетину державного кордону уряд України запровадив у січні 2023 року після того, як президент Володимир Зеленський затвердив рішення Ради національної безпеки і оборони про заборону на виїзд чиновників за кордон в умовах воєнного стану. "Хочуть відпочивати зараз - будуть відпочивати поза межами державної служби. За кордон їздити на відпочинок чи з якоюсь іншою недержавною метою посадовцям більше не вдасться", - наголосив тоді Зеленський. Так він відреагував на низку скандалів із закордонним відпочинком чиновників. Одним з них був ексзаступник генерального прокурора Олексій Симоненко, який під час війни поїхав у відпустку до Іспанії. На відпочинок у 2023 році також їздили "слуги народу" Богдан Торохтій та вже колишній нардеп Андрій Холодов.

3 вересня 2025 року уряд України розширив заборону на виїзд за кордон також на колишніх дипломатів із рангом Надзвичайного і Повноважного Посла. Після цього італійське видання Corriere della Sera поспішило навіть написати про втечу ексміністра закордонних справ Дмитра Кулеби до Польщі. Однак сам дипломат таку інформацію спростував, пояснивши, що виїхав до оприлюднення постанови у відрядження на міжнародну конференцію World Knowledge Forum - 2025 у Сеулі. Після цього Кулеба, за його словами, планує відвідати Польщу для участі в іншій конференції, а вже 20 вересня - повернутися до України.

Читайте також: Як дозвіл на виїзд 18-22-річних чоловіків за кордон впливає на ринок праці в Україні?

Відповідальність за неповернення до України

Попри наявність заборони на виїзд за кордон для чиновників, ані адміністративної, ані кримінальної відповідальності за порушення цієї заборони немає. "Якщо державний службовець не повертається в Україну з відрядження, це вважається порушенням його службових обов'язків і може призвести до дисциплінарних та юридичних наслідків. Зокрема, закон України "Про державну службу" передбачає можливість звільнення держслужбовця за ініціативою керівника у разі тривалої відсутності державного службовця на робочому місці без поважних причин", - пояснює адвокат Камша.

Уряд прагне посилити відповідальність за можливі порушення виїзду за кордон. Наприкінці серпня Кабмін подав до Верховної Ради законопроєкт, який пропонує запровадити нову статтю 337-1 Кримінального кодексу України. Вона називатиметься "Порушення призовником, військовозобов'язаним або резервістом встановленого законодавством строку перебування за межами України", зауважує Камша.

У разі ухвалення законодавчих змін умисне порушення встановленого законодавством строку перебування за межами України або перетин кордону без відповідних документів каратиметься штрафом або позбавленням волі. Те ж саме стосується випадків використання підробленого документа або ж відсутності дозволу відповідних органів влади. Нині законопроєкт перебуває на розгляді парламентського комітету. 

Але вже сама наявність законопроєкту може відіграти превентивну роль, переконаний Камша. "Українське суспільство активно сприймає інформацію про невиконання приписів законодавства воєнного стану, а тому запровадження і роз'яснення нових норм (наприклад, про штрафи за неповернення) може змусити державних службовців більш відповідально ставитися до дотримання строків (перебування за кордоном. - Ред.)", - вважає він. З іншого боку, на думку Камші, шляхом до вирішення проблеми неповернення на територію України може бути запровадження більш ретельного внутрішнього контролю перед направленням у службове відрядження. "Цього, можливо, буде цілком достатньо, і вся ситуація не потребуватиме запровадження кримінальної відповідальності", - зауважує він.

Аналітикиня руху "Чесно" Софія Лазарова вважає за необхідне запровадити хоча б адміністративну відповідальність за неповернення або невчасне повернення з відрядження. "Це б посилило виконання указу РНБО. Адже який від нього сенс, якщо його можна порушувати", - риторично запитує вона.