Політика й мистецтво: що буде з Берлінале?
3 березня 2026 р.
Берлінале продовжує залишатися у центрі уваги: після скандалу на церемонії нагородження наглядова рада кінофестивалю зібралася на позачергове засідання. Зустріч ініціював державний міністр з питань культури та засобів масової інформації ФРН Вольфрам Ваймер (Wolfram Weimer). Як повідомило його відомство в четвер, 26 лютого: "Сьогодні вранці у відомстві федерального канцлера відбулося засідання наглядової ради KBB GmbH. Найближчими днями обговорення подальшого курсу Берлінале будуть продовжені директоркою фестивалю Трішею Таттл і наглядовою радою".
Раніше німецький таблоїд Bild повідомляв, що Ваймер має намір звільнити Таттл з посади директорки фестивалю. Видання стверджувало, що Ваймер і Таттл дійшли згоди про необхідність "перезавантаження".
Також згадувалася фотографія, яка нібито підриває довіру до Таттл. На знімку від 15 лютого директорка фестивалю позує зі знімальною групою фільму "Chronicles From the Siege" ("Хроніки облоги") палестинсько-сирійського режисера Абдулли Аль-Хатіба. Декілька членів команди надягнули куфію, а один з них тримає палестинський прапор. Сама Таттл не демонструє жодних символів.
Підтримка Таттл з боку кіноспільноти та співробітників Берлінале
Напередодні засідання багато хто публічно висловив підтримку Таттл: понад 500 працівників Берлінале підписали заяву проти її ймовірної відставки. Крім того, понад 700 німецьких і закордонних кінематографістів поставили підписи під відкритим листом з вимогою не покладати на Таттл відповідальність за скандал через антиізраїльські висловлювання, пов'язані із ситуацією в Секторі Гази.
Нинішній берлінський кінофестиваль - другий під керівництвом Тріші Таттл. Він відбувся на тлі хейту в соцмережах навколо висловлювання голови журі, німецького кінорежисера Віма Вендерса (Wim Wenders) про те, що кінематографістам слід "триматися подалі від політики". Однак фільми-переможці головних конкурсів - "Yellow Letters" ("Жовті листи") Ількера Чатака (İlker Çatak) і "Salvation" ("Порятунок") Еміна Алпера - продемонстрували, що Берлінале на тлі Канн і Венеції залишається найбільш політичним з трьох найбільших європейських кінофестивалів. У відкритому листі до фестивалю лунають звинувачення в цензурі щодо кінематографістів, які висловлюються про палестинсько-ізраїльський конфлікт, проте і цього року деякі лауреати у своїх подячних промовах зробили політичні заяви на цю тему.
Звинувачення в геноциді: міністр залишає зал
Так, зі сцени Берлінале з особливою різкістю на адресу уряду Німеччини висловився сирійсько-палестинський режисер Абдулла Аль-Хатіб, чий фільм "Chronicles From the Siege" був визнаний кращим дебютом. Він заявив, що як біженця в Німеччині його застерігали не перетинати у своїй промові "червоних ліній". Проте, згідно із синхронним перекладом його промови, режисер наголосив: "Ви співучасники геноциду Ізраїлю в Секторі Гази. І я думаю, що ви достатньо розумні, щоб усвідомити цю правду. Але ви вирішили, що для вас це не важливо".
На знак протесту проти цих слів федеральний міністр з питань навколишнього середовища Карстен Шнайдер (Carsten Schneider), єдиний представник уряду Німеччини, який був присутній у залі, покинув її під час виступу Аль-Хатіба. Пізніше він заявив, що подібні висловлювання є "неприйнятними".
Держміністр з питань культури Вольфрам Ваймер відкинув звинувачення Німеччини в причетності до "геноциду в Секторі Гази": "Ці неправдиві твердження зловмисні та отруюють політичну дискусію. Вони заважають святкуванню кіномистецтва на Берлінале", - сказав він в інтерв'ю Tagesspiegel.
Німеччина - один з найближчих союзників Ізраїлю та є його другим за величиною постачальником зброї. Німеччина усвідомлює свою історичну відповідальність за Голокост.
Міжнародний суд ООН зобов'язав Ізраїль утриматися від будь-яких дій, які можуть підпадати під Конвенцію ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, а також гарантувати, що Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) не вчинить актів геноциду в Секторі Гази. Ізраїль рішуче відкидає звинувачення в геноциді та називає свої дії самообороною після терористичних атак ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня 2023 року.
Директор фестивалю: "Ми не отримуємо жодних вказівок"
Німецька держава фінансує близько 40 відсотків Берлінале. На тлі істотного скорочення культурного бюджету фестиваль відчуває тиск і прагне зберегти державну підтримку.
Проте директорка фестивалю Тріша Таттл підкреслює, що це не обмежує свободу фестивалю у виборі контенту: "Існує стратегічний нагляд - у тому сенсі, що я звітую з фінансових питань, - розповіла вона DW. - Але те, що ми робимо і що говоримо, повністю залежить від нас. Ми не отримуємо вказівок. Ми не отримуємо жодних вказівок".
У відкритому листі до Берлінале стверджується, що фестиваль раніше займав політичну позицію - наприклад, засуджуючи російську агресію проти України або висловлюючи підтримку протестам в Ірані - проте офіційно не висловлювався з приводу ситуації в Секторі Гази.
Таттл пояснює це тим, що ця тема є такою, що "дуже поляризує": "Під час кожної розмови необхідно враховувати складність ситуації".
Тиск від різних сторін
Берлінале також перебуває під пильною увагою ізраїльської влади та діячів культури цієї країни. Посол Ізраїлю в Німеччині Рон Просор висловив подяку Шнайдеру за те, що той покинув церемонію: "Повага міністру Шнайдеру за його моральну ясність", - заявив він в інтерв'ю Bild. За словами посла, Берлінале ризикує своєю репутацією, якщо стане "платформою для ненависників Ізраїлю".
Автор блогу видання "Times of Israel" написав, що "культурна еліта Німеччини грає з вогнем", а оглядач видання Jüdische Allgemeine назвав промову Аль-Хатіба "розпалюванням ненависті".
З іншого боку, організатори фестивалю відчували тиск через кампанію, яка вимагала від Берлінале офіційної заяви щодо ситуації в Секторі Гази. Під час пресконференцій на фестивалі кінематографістам знову і знову ставили запитання про їхні політичні погляди.
Це призвело не тільки до скандальної репліки Віма Вендерса: "Тримайтеся подалі від політики", але й до того, що багатьом іншим учасникам фестивалю ставили запитання, які жодним чином не були пов'язані з їхніми фільмами.
"Це не йде на користь фільмам, коли в результаті пишуть тільки про суперечки, а не про самі картини", - сказала Тріша Таттл. За її словами, провокаційні запитання шкодять не тільки фестивалю, але й запрошеним артистам: "Людей змушують висловлюватися. Якщо вони мовчать, це сприймається як образа. Якщо вони говорять і не вимовляють того, що хоче почути той, хто запитує, це теж вважається образою. А якщо вони скажуть щось не те, це стає величезною проблемою".
Так, після резонансного висловлювання Віма Вендерса індійська письменницю та кіносценаристку Арундаті Рой бойкотувала фестиваль. Вона заявила, що вимога до кінематографістів триматися подалі від політики - це "спроба змусити замовкнути дискусію про злочин проти людяності, навіть коли він відбувається на наших очах у реальному часі - коли художники, письменники та кінематографісти повинні робити все, що в їхніх силах, щоб зупинити його".
"Діячі культури вільні користуватися своїм правом на свободу вираження так, як самі вважають за потрібне", - заявила Тріша Таттл, коментуючи бурхливу реакцію в соціальних мережах. За її словами, від них "не слід очікувати, що вони висловлюватимуться з усіх питань про минулу або нинішню роботу фестивалю, на яку вони не мають впливу".
"Золотий ведмідь" за "Yellow Letters"
Ількер Чатак, чий фільм "Yellow Letters" отримав "Золотого ведмедя", виголосив під час церемонії вручення промову, яка того вечора запам'яталася, мабуть, найбільше. За його словами, увага не повинна зосереджуватися на цитатах із соцмереж, які налаштовують кінематографістів одне проти одного: "Ми не вороги. Ми союзники". Справжню загрозу, зазначив він, становлять "автократи, праві партії та нігілісти нашого часу. Давайте не будемо боротися одне з одним. Нумо боротися з ними".
Стрічка "Yellow Letters" розповідає про подружжя, режисера та актрису, які через свої політичні погляди втрачають роботу в державному театрі. Турецькомовний фільм використовував Берлін і Гамбург як декорації для Анкари та Стамбула. Політичні подробиці драми навмисно залишаються невизначеними: імена політиків не називаються, і фільм не пояснює детально, що саме призвело до заборони на професійну діяльність.
Деякі критики вважали цю невизначеність проблематичною, інші ж побачили в ній силу фільму, особливо з огляду на те, що він був знятий в Німеччині. Це свідчить про те, що цензура щодо митців може відбуватися де завгодно, а не тільки в Туреччині.
За підсумками зустрічі в Берліні, попри чутки про майбутню відставку Таттл, Берлінале зберіг свою нинішню директорку.