У рамках плану США щодо завершення війни в Україні останніми днями обговорюється ідея створення на Донбасі демілітаризованої особливої економічної зони. Своєю думкою про питання, які виникають у зв'язку з цим проєктом, а також про перспективи досягнення мирної угоди між Україною та Росією в інтерв'ю DW поділився австрійський політолог, експерт щодо Росії, професор міжнародних відносин Інсбруцького університету Ґергард Манґотт (Gerhard Mangott).

DW: Ми вперше чуємо про цю нову ідею вільної економічної зони. Що ви загалом про неї думаєте?

Ґергард Манґотт: Це спроба знайти компроміс між російськими територіальними претензіями та українською позицією, згідно з якою територію віддавати не можна. Проблема в тому, як така особлива економічна зона має юридично функціонувати - за українським правом чи за російським? Україна не прийме зону, оформлену за російським правом, і навпаки, Росія не визнає зону, оформлену за українським правом. Це відкрите питання. Крім того, хто там працюватиме - лише міжнародні компанії чи українські й російські, або ж українські, або російські? Дуже, дуже багато залишається незрозумілим. Поки сторони не дійдуть згоди - а я вважаю, що цього буде надзвичайно важко досягти, - не можна сказати, чи це хороша ідея. Особисто я схиляюся до того, що це не найкраща ідея.

Росія часто не дотримується домовленостей

І головне: як гарантувати, що Росія не займе цю зону?

Передбачається, що її зроблять демілітаризованою. Але, як ви справедливо зазначили, Росія часто не дотримується домовленостей. Ніхто не знає, чи не спробує вона все ж зайняти північні частини Донецької області. Адже за російським правом ці території вже вважаються частиною Російської Федерації, тому демілітаризація без присутності міжнародних сил - це повна ілюзія. Україна цього прийняти не може. А на те, щоб тримати міжнародну місію прямо на лінії фронту, ймовірно, не піде жодна західна держава.

І насамперед Росія не готова це прийняти.

Абсолютно правильно. Це, звісно, могли би бути війська з Пакистану, Індії чи Туреччини, але я не вірю, що Росія погодиться на таке рішення.

Помічник президента РФ Юрій Ушаков уже допустив, що, можливо, російської армії там не буде, але буде Росгвардія.

Ну, звісно, це ж зовсім інша справа! (Сміється). Росгвардія - це теж воєнізована структура, добре озброєна. Це був би своєрідний фокус, хитрість, але, по суті, це нічого не змінює: сценарій, за яким Росія зрештою силою захопить цю територію, залишається реальним.

В нинішніх умовах провести референдум неможливо

Український президент Володимир Зеленський також говорив, що тема передачі територій, які Україна контролює або не контролює, може вирішуватися лише шляхом референдуму. Чи можете ви це прокоментувати?

За українською Конституцією (наскільки я пам'ятаю, це стаття 73) передача територій можлива лише після проведення всенародного загальнонаціонального референдуму. І тут постає та сама проблема, що й з пропозицією про проведення президентських виборів: за нинішніх умов організувати такий референдум неможливо.

І навіть за перемир'я це не здійснити, тому що виборчий реєстр України датований 2012 роком. А зараз багато біженців перебувають у країнах Європейського Союзу, у Росії, є й внутрішньо переміщені особи, які втекли з зони бойових дій у безпечні регіони. Як можна буде організувати всю логістику? Як складати списки виборців у таких умовах? І що ще дуже важливо: регіони, окуповані Росією, у будь-якому випадку не зможуть легітимно проголосувати, тому що Москва не визнає референдуми на окупованих територіях.

Досягнення рішення шляхом переговорів малоймовірне

Усе це звучить так, що цей план абсолютно нереалістичний. Що ви думаєте загалом про спроби мирних планів, із якими виступає президент США Дональд Трамп?

Я не дуже оптимістичний щодо досягнення угоди, тому що вимоги України та вимоги Росії несумісні. Між ними немає точок дотику. Європейці підтримують українську позицію, США значною мірою близькі до російської. Я не бачу, як можна дійти згоди, оскільки йдеться про дуже чутливі питання. Це передусім питання територій, а також гарантій безпеки, при тому що Росія категорично проти присутності західних військ в Україні. І, крім того, ще є питання членства України в НАТО. Тому вважаю дуже малоймовірним, що ми зможемо дійти до рішення.

Що тоді може зробити Трамп? Він погрожував припинити будь-яку допомогу. Але ж він уже продає зброю НАТО. Які в нього механізми тиску?

Трамп може чинити тиск на Україну й на Росію, зокрема через санкції. Щодо України він може припинити постачання зброї європейським країнам, які потім передають її Україні. Він може піти ще далі: припинити надання розвідувальних даних, які США передають Україні. Тоді Україна втратить можливість проникати вглиб російської території за допомогою дронів і уражати там нафтобази, трубопроводи та подібні цілі.

Єдиний шлях для досягнення переговорного рішення - це якщо США повністю відмовляться від військової підтримки України. Але тоді це не буде переговорним рішенням, а диктатом миру з боку Росії. І такого розвитку подій Україні не побажаєш.

Легким захоплення Донецької області для Росії не буде

Ще одне питання. Росія заявляє, що в будь-якому випадку захопить Донбас - або військовим шляхом, або через такі мирні угоди. Якщо припустити військовий шлях: скільки часу це може зайняти?

Зараз під контролем України залишається лише близько 16 відсотків Донецької області. Лінія фронту дуже рухлива: Покровськ майже в руках Росії, Сіверськ і Мирноград теж майже захоплені. Це означає, що Росія теоретично може військовим шляхом досягти цієї мети - захоплення всієї Донецької області. Але це займе час - рік, два… Усе залежить від здатності до опору української армії, а це, своєю чергою, залежить від обсягів західного озброєння і передусім від наявності особового складу. Велика проблема України зараз - нестача солдатів, мобілізаційного ресурсу. Чим гірша в України ситуація з боєприпасами, зброєю та персоналом, тим швидше Росія зможе захопити ці території.

Але легким і швидким цей процес не буде.