Кілька днів тому французька поліція застосувала проти демонстрантів сльозогінний газ, а заявки на проведення акцій у суботу біля Ейфелевої вежі та перед посольством США були відхилені. Попри це десятки тисяч все одно вийшли на вулиці Парижа та інших міст у Франції та протестували проти расизму. Адже проблема поліцейського насильства щодо чорношкірих відома і Франції.

У минулому Бельгія також - колоніальна держава: нинішня Демократична Республіка Конго була приватною власністю короля Леопольда ІІ, від імені якого там був запроваджений режим расистської диктатури. У 1908 році він продав цю територію Бельгії, колонією якої вона була до 1960-го. У Брюсселі, Антверпені та Льєжі відбулись масові демонстрації проти расизму попри заборони через коронавірус.

Одна з найбільших демонстрацій в Німеччині відбулась у Мюнхені - тут зібрались понад 30 тисяч людей. Численні протести пройшли також у Кельні, Франкфурті та Гамбурзі. У Берліні поліція була вимушена змінити рух транспорту навколо Александерплатц, оскільки на площі зібралась величезна кількість протестувальників.

У столиці Австрії уже у п'ятницю, за даними поліції, на вулиці вийшли 50 тисяч людей. Ця демонстрація стала однією з найбільших за минулі роки, на які припадають і масові протести австрійців у 2019 році під час скандалу навколо відео з Ібіци, котре розвалило тодішню правлячу коаліцію і спричинило позачергові парламентські вибори.

Як і в багатьох інших європейських країнах, влада Болгарії не дала згоду на протести через карантинні обмеження. Попри це на вулиці Софії вийшли сотні людей. Вигукуючи останні слова Флойда "Я не можу дихати", вони висловлювали протест расизму у болгарському суспільстві.

Ця жінка з італійського Туріна причепила протестний слоган "Black lives matter in Italy too" ("Чорні життя мають значення так само в Італії") на захисну маску, яку населення країни досі повинно носити через епідемію коронавірусної хвороби COVID-19. Акції протесту проти расизму, що пройшли, зокрема, в Мілані та Римі, можна сміливо назвати найбільшими публічними акціями від початку епідемії.

"Act now" ("Дійте зараз") - написано на транспаранті протестувальників у столиці Португалії Лісабоні. Хоч акцію й не було погоджено з владою, поліція не чіпала її учасників. Поліцейське насильство щодо чорношкірих - не виняток і для Португалії. Коли внаслідок одного з таких інцидентів в січні 2019 року на вулиці спонтанно вийшли сотні людей, поліція застосувала проти них гумові кулі.

У Мексиці суспільні настрої підігріває не лише історія померлого афроамериканця Джорджа Флойда в США, але й доля місцевого робітника Джованні Лопеса. У травні його затримали в штаті Халіско на заході країни, бо його обличчя не було закрите захисною маскою. Він загинув, згідно з повідомленнями, внаслідок поліцейського насильства. Відео його затримання лише посилює лють демонстрантів.

Акція протесту в австралійському Сіднеї почалася з традиційної курильної церемонії. Свою солідарність щонайменше 20 тисяч учасників акції демонстрували не лише з Джорджем Флойдом, але й австралійськими аборигенами, які також ставали жертвами поліцейського насильства. Демонстранти вимагали, аби жоден із них не помирав більше під поліцейським арештом.

Піднятий догори кулак став символом руху під хештегом #BlackLivesMatter. Та сам по собі цей символ не новий. Коли режим апартеїду в Південно-Африканській Республіці випустив з-під арешту активіста руху боротьби проти расизму Нельсона Манделу в лютому 1990 року, той підняв догори кулак, так само як ця мітингувальниця в столиці країни Преторії. Білі досі часто мають привілейоване становище в ПАР.