1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Польща і країни Балтії хочуть вийти з конвенції щодо мін

18 березня 2025 р.

Обґрунтовуючи цей намір, Польща, Литва, Латвія та Естонія вказують на те, що з моменту ратифікації Оттавської конвенції ситуація з безпекою в регіоні кардинально погіршилася.

Протипіхотна міна
Протипіхотна міна на Донбасі (фото з архіву)Фото: Nikolai Trishin/Tass/dpa/picture alliance

Польща і країни Балтії - Литва, Латвія і Естонія - висловили намір вийти з Конвенції про заборону виробництва і застосування протипіхотних мін (Оттавської конвенції). Відповідна заява була оприлюднена у вівторок, 18 березня, на сторінці у соціальній мережі Х міністерства оборони Литви. 

"З моменту ратифікації Конвенції про заборону протипіхотних мін (Оттавської конвенції) ситуація з безпекою в нашому регіоні кардинально погіршилася. Військові загрози для держав-членів НАТО, що межують з Росією і Білоруссю, значно зросли", - наголошують автори документа.

На тлі такої непевної безпекової ситуації "необхідно оцінити всі заходи щодо зміцнення нашого потенціалу стримування й оборони", вважають у Варшаві, Ризі, Вільнюсі та Таллінні. 

Міністри оборони Польщі та країн Балтії рекомендували вихід з Конвенції

"З огляду на ці міркування ми - міністри оборони Естонії, Латвії, Литви та Польщі - одностайно рекомендуємо вийти з Оттавської конвенції. Цим рішенням ми посилаємо чіткий сигнал: наші країни готові й можуть використовувати всі необхідні заходи для захисту нашої території й свободи", - вказується в заяві.

Водночас у Польщі та країнах Балтії вказують, що залишаться прихильними зобов'язанням в галузі міжнародного гуманітарного права, включно із захистом цивільних під час збройних конфліктів.

Росія, США, КНР та Ізраїль не є учасниками документа

Конвенція про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін і про їхнє знищення була підписана 3 грудня 1997 року в Оттаві. Вона набрала чинності 1 березня 1999 року. До документа приєдналися 164 держави, але серед них немає жодного з провідних виробників і користувачів таких мін - Росії, США, Індії, КНР, Ізраїлю, Пакистану та інших.

У грудні 2024 року Фінляндія також заявляла, що розглядає вихід з угоди на тлі застосування таких мін Росією під час її війни проти України, нагадує агентство Reuters.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW