Трагедія спільної історії: лютий 1943 року, на Волині, яка опинилась під німецькою окупацією, починається хвиля насильства проти польського населення. До серпня внаслідок розправ, вчинених українськими націоналістами, загинуло до 120 тисяч поляків. Рівно через 80 років Польща стала країною, яка, незважаючи на темні сторінки спільної історії, прийняла чи не найбільше українських біженців від війни.

Варшав'яни Беата та Кароль Попко віддали біженцям одну з трьох кімнат у своєму помешканні, де вони проживають зі своєю маленькою дочкою. "Я хотів би знати, що сказала б моя бабуся, якби була ще жива", - каже 32-річний Кароль. "Вона пережила волинську різанину, і все моє дитинство я слухав її розповіді про звірства українців".

Незважаючи на ці спогади, для Кароля підтримка українських біженців є викликом часу, а старі травми між двома народами нині ролі не відіграють. За останні 12 місяців 12 біженців жили у них упродовж днів чи навіть тижнів, поки не знаходили окреме житло або виїжджали з Польщі. Часто Кароль забирав гостей прямо із Варшавського вокзалу. Не полишаючи основної роботи, він багато допомагав новоприбулим українцям. По інший бік кордону, в Україні, Кароль також бував у складі гуманітарних конвоїв допомоги.

Читайте також: З початку війни в Україні у Польщі рекордно зріс інтерес до служби в армії

Польща стає країною мігрантів

Попко - спеціаліст у сфері ІТ і нині адмініструє один із найпопулярніших інтернет-порталів для українських біженців у Польщі. "Тексти для нас пишуть українки, які живуть у Польщі, і які точно знають, чого потребують їхні співвітчизники. Ми хочемо допомогти людям, які раптово змушені були починати тут нове життя", - пояснює Попко. На порталі ukrainianinpoland.pl можна дізнатися, наприклад, як отримати польські водійські права, як краще знайти стоматолога чи на яку допомогу від міжнародних організацій українцям можна розраховувати.

Від самого початку війни біженці в Польщі більше покладалися на приватні та соціальні ініціативи, ніж на допомогу офіційної влади. Прибуття мільйонів людей за короткий проміжок часу стало величезним викликом, до якого ніхто не був готовим. За кілька місяців Польща, яка раніше на рівні ЄС відмовлялася від квот на розподіл біженців, сама стала країною мігрантів.

Читайте також: Як війна в Україні впливає на економіку Польщі

Більшість біженців хочуть повернутися додому

З 24 лютого 2022 року до Польщі з України в'їхали мільйони людей. Більшість з них повернулися або виїхали з Польщі далі, в інші країни. У Польщі нині зареєстровано понад 1,4 мільйона біженців. Отримавши польський страховий номер (PESEL), вони отримують державне медичне страхування та право на роботу. Держава також гарантує 70 євро у вигляді "вітального бонусу" і щомісячну допомогу на дітей у розмірі 110 євро. Бездітні дорослі підтримки не отримують. І все ж, Польща є країною, де перебуває чи не найбільше біженців від війни з Україні.

Згідно з опитуваннями, три чверті з них хотіли б повернутися додому, тому воліють залишатися саме у сусідній Польщі, аніж деінде далеко від батьківщини. Для багатьох українців мова також має вирішальне значення. Польська та українська мови настільки близькі, що людям зазвичай дуже легко порозумітися. Крім того, декого з біженців прийняли родичі, а завдяки їхнім контактам вдалося працевлаштуватися.

Читайте також: Фактчекінг: як поширюються фейки про українських біженців

Хвиля солідарності

Ще до війни у Польщі проживало близько мільйона українських заробітчан. Багато з них переїхали до сусідньої країни після російської анексії Криму в 2014 році. Після 24 лютого 2022 року багато чоловіків з цієї групи повернулися на фронт на батьківщину. Зараз у Польщі проживає близько 2,2 мільйона українців.

Рівень солідарності після початку війни був приголомшливим, каже політологиня з Центру досліджень міграції Варшавського університету Домініка Пщолковська. "В усіх європейських рейтингах, коли йшлося про соціальну активність, позиції поляків виглядали недобре. Для них важливі насамперед бізнес і сімейні справи", - сказала вона DW. Але якраз у випадку допомоги Україні саме прості поляки показали неймовірну здатність швидко організовуватися.

Читайте також: З якими труднощами стикаються українські біженки в ЄС

Антиукраїнські настрої

Але готовність допомагати знижується. Ще наприкінці 2022 року 63 відсотки опитаних сказали, що вони самі або хтось із їхніх близьких підтримує біженців з власних коштів. Натомість у січні 2023 року, за даними Варшавського інституту дослідження громадської думки CBOS, цей рівень підтримки знизився до 41 відсотка.

"Слід було очікувати того, що настане втома", - коментує Пщолковська. У Польщі теж зросли ціни і люди можуть дозволити собі дедалі менше. "І якщо, наприклад, комусь доводиться чекати лікаря довше, ніж зазвичай, тому що українці теж стоять у черзі, то він легко зриває на них свою злість".

За даними Центру моніторингу расизму та ксенофобії у Варшаві, різко зросла кількість вербальних і фізичних атак проти українців. Під час щорічної націоналістичної демонстрації на польське національне свято 11 листопада 2022 року можна було прочитати та почути антиукраїнські гасла на кшталт "Українець мені не брат", "Зупиніть українізацію Польщі", "Це не наше війна".

Читайте також: Солідарність проти ненависті: з чим стикаються українські біженці у Польщі

Страх перед Росією зростає

Але за останні дванадцять місяців не лише приїзд біженців змінив Польщу, але й страх перед Росією, що постійно зростає. За даними CBOS, зараз 43 відсотки поляків вважають реальним напад Росії на їхню країну. Загрозу у Росії бачать 78 відсотків.

Кароль Попко теж поділяє ці страхи. "Я думаю, що Путін може також напасти на Польщу. Якщо він уже мобілізував сотні тисяч солдатів, то не може їх зараз відправити додому, треба з ними щось робити. Тож десь він здійснить напад, а потім вже дивитиметься, що робити далі", - ділиться він своїм прогнозом. Можливо, у майбутньому йому теж доведеться шукати притулку за кордоном для своєї сім'ї та фірми. Але поки він зможе, то залишатиметься в Польщі. "Щодня тисячі українців надалі прибувають до Польщі, і їм всім треба допомогти", - каже чоловік.