За словами Тадеуша Моравецького, попри провал стратегічних цілей Путіна, не можна вважати що Росія програла. Відсутність поразки за 100 днів війни - це часткова перемога РФ, написав він у FAZ.
Реклама
Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький звинуватив решту європейських країн у байдужому ставленні до "геноциду", що здійснюється Росією в Україні.
Майже всі телеканали світу показують вбивства мирних українців, "тим не менше страждання України оточені стіною байдужості", написав Моравецкий у гостьовому коментарі, опублікованому в німецькій газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ) на 100-й день повномасштабного військового вторгнення РФ в Україну - в п'ятницю, 3 червня.
Польський прем'єр визнав, що за останні 100 днів не бракувало символічних жестів солідарності інших країн Європи з Україною, зокрема, багато європейських політиків побували в Києві. При цьому він зауважив, що війна триває, і навіть з урахуванням того, що Україні вдалося утримати Київ і Харків та завадити президенту РФ Володимиру Путіну захопити стратегічні цілі, навряд чи можна вважати, що Росія програла. "Більш того: те, що Росія досі не зазнала поразки, є її частковою перемогою", - наголосив Моравецький.
Моравецький: Українцям доводиться сумніватися в повній підтримці Європою
На думку глави польського уряду, за перші 100 днів війни Україна показала світові дві речі: "по-перше, що колишня міць Росії сьогодні набагато менш вражаюча, ніж багато хто вважав, і по-друге, що навіть невеликий народ може чинити сильний опір, якщо він має непохитний характер ".
Попри це, як зазначив Моравецький, українцям доводиться турбуватися про те, "чи вчасно прибудуть постачання зброї, чи не почне хтось за їхньою спиною переговори з Путіним" і чи ухвалить Європейський Союз нарешті рішення про санкції, які реально обмежили б можливості російської влади.
У своєму коментарі Моравецький також розкритикував пропозицію, з якою виступив на Міжнародному економічному форумі в Давосі колишній державний секретар США Генрі Кіссінджер: Києву слід поступитися Росії частиною території, а Європі - шукати порозуміння з Москвою. За словами прем'єра Польщі, в цей момент він мав відчуття дежавю. "Великий реаліст американської політики повторив саме ті тези, які поляки чули у 1970-х і 1980-х роках", - зазначив він і пояснив, що вже тоді багато політиків схилялися до того, щоб визнати Радянський Союз легітимною системою. Серед них були ті, хто називав СРСР "імперією зла", але заради балансу сил вважали його існування необхідним, додав Моравецький.
Сто днів повномасштабної війни Росії проти України
Фотохроніка перших ста днів повномасштабної війни в Україні та подій у світі, пов'язаних із воєнним вторгненням Росії.
Фото: Evgeniy Maloletka/AP/picture alliance
Вибухи та руйнування, військові та їхня техніка, мирні жителі та їхнє горе - DW зібрала знімки, що розповідають про війну Росії проти України, побачену через фотооб'єктиви. УВАГА! Деякі фотографії містять сцени жорстокості, насильства та смерті.
Фото: Emilio Morenatti/AP Photo/picture alliance
Ранок 24 лютого: російські війська за кількома напрямками вторглися на територію України: з території Білорусі, з території анексованого Криму, зі самої РФ, а також зі сепаратистських регіонів Донбасу.
Фото: BORDER SERVICE OF UKRAINE/AP Photo/picture alliance
Російська пропаганда зображувала "спецоперацію" як серію "високоточних ударів по військових об'єктах України". Насправді ж армія РФ завдає ударів по різних об'єктах української інфраструктури, включаючи лікарні та школи, як на фото в Харкові.
Фото: SERGEY BOBOK/AFP
Потоки біженців у перші години війни досягли кількох сусідніх європейських держав - Молдови, Польщі, Угорщини та інших. За три місяці війна змусила 8 мільйонів українців покинути свої домівки, понад шість мільйонів - виїхати за кордон.
Фото: Czarek Sokolowski/AP Photo/picture alliance
Близькість ядерної катастрофи: російські військові силою захопили спочатку Чорнобильську, а згодом Запорізьку АЕС. На щастя, енергоблоки не постраждали. З Чорнобиля росіяни пішли, Запорізька АЕС досі перебуває під російською окупацією.
Фото: Zaporizhzhya NPP/REUTERS
Велика жертва війни: перший та єдиний літаючий екземпляр найбільшого у світі вантажопідйомного літака Ан-225 "Мрія". Літак згорів наприкінці лютого 2022 року внаслідок боїв між російським десантом і силами ЗСУ за аеропорт "Гостомель" під Києвом.
Фото: Maxym Marusenko/NurPhoto/picture alliance
Історична мить у Німеччині: 27 лютого канцлер ФРН Олаф Шольц в урядовій заяві перед Бундестагом оголошує про новий курс Берліна та "зміну епохи".
Фото: Michael Sohn/AP/picture alliance
Для всього світу одним зі символів жорстокості російської війни став напад на пологовий будинок у Маріуполі на початку березня. 17 осіб серед персоналу та породілей отримали поранення, натомість у російській пропаганді традиційно говорили про "інсинуацію". Напад було скоєно під час "режиму тиші", який, зокрема, був підтверджений російською стороною, для роботи в місті гуманітарних коридорів.
Фото: Evgeniy Maloletka/AP/dpa/picture alliance
Одним із великих військових успіхів ЗСУ став удар 13 квітня по крейсеру "Москва". При захопленні українського острова Зміїний саме він почув на свою адресу вже крилату фразу "Російський військовий корабель, йди на х...". Флагман Чорноморського флоту затонув 14 квітня.
Фото: Russian Navy/dpa/picture alliance
ЗСУ вдалося відвоювати у армії РФ Київську, Сумську, Чернігівську області. Визволення Київської області від армії РФ на початку квітня відкрило страшну картину скоєних за цей час воєнних злочинів проти мирних жителів. Буча та Ірпінь - благополучні передмістя Києва - стали називним ім'ям для позначення брутальності російської армії в Україні.
Фото: Ken Cedeno/UPI Photo/Newscom/picture alliance
На східному напрямку, Росія ще з початку березня з кожним днем дедалі щільніше тримала в облозі Маріуполь на півдні країни. Місто перетворилося на величезну руїну.
Фото: Alexander Ermochenko/REUTERS
Найнижчою точкою війни в Маріуполі став удар із повітря по драматичному театру в Маріуполі, в якому переховувалися цивільні. Зі супутника можна було розгледіти слово "ДІТИ" перед будівлею театру. Кількість загиблих від атаки будівлі театру обчислюється сотнями.
Фото: Nikolai Trishin/ITAR-TASS/IMAGO
Маріуполь після взяття в облогу армією РФ з початку березня став місцем, ймовірно, ще масштабнішої гуманітарної катастрофи, ніж Буча. Жителі були змушені ховати жертв війни, де доведеться.
Фото: Alexei Alexandrov/AP/picture alliance
Захисники Маріуполя, що залишилися живими, аж до середини травня тримали оборону на території заводу "Азовсталь". Для багатьох вони стали символом відважності. До 2000 військових здалися в полон армії РФ. Маріуполь упав. Місто зруйновано, за оцінками, на 95 відсотків. Москва оголосила про намір провести над військовими показовий судовий процес. У Києві сподіваються на обмін захисників "Азовсталі".
Фото: Azov Special Forces Regiment of the Ukrainian National Guard/AP/picture alliance
З початку воєнних дій Росія завдає безщадних ударів по українській інфраструктурі - мостах, залізничних коліях, автошляхах. Загалом, за даними українського уряду, станом на середину травня, завдані цивільній інфраструктурі України, оцінюються у понад 90 мільярдів доларів США.
Фото: Maxym Marusenko/NurPhoto/picture alliance
За даними Мінкультури України, російські ракети знищили або пошкодили щонайменше 353 об'єкти української культурної спадщини, повністю зруйновано 9 об'єктів. Так, на початку травня ракетний удар РФ знищив музей Г.С. Сковороди у селі Сковородинівка у Харківській області. Перед війною у музеї завершилися реставраційні роботи до святкування 300-річчя від дня народження філософа.
Фото: Sergey Bobok/AFP/Getty Images
Воєнні злочини, тортури, застосування заборонених боєприпасів, фільтраційні табори і вивезення до Росії: українські та міжнародні правозахисники вказують на масові порушення російським окупаційним режимом базисних прав людини та міжнародних конвенцій. На фото - довідка про проходження російської фільтрації у Маріуполі.
Фото: privat
Тим часом влада України почала притягувати до кримінальної відповідальності російських військових, яких обвинувачують у скоєнні воєнних злочинів в Україні. На фото: сержант Вадим Шишимарін, якого суд у Києві 23 травня 2022 року визнав винним у вбивстві мирного жителя на Сумщині і засудив до довічного ув'язнення.
Фото: Natacha Pisarenko/AP Photo/picture alliance
На кінець третього місяця війни армія РФ зосередилася на жорсткому наступі на Донбасі і, за даними розвідки, зі суттєвими втратами взяла під контроль більшу частину Сєвєродонецька в Луганській області. Річка Сіверський Донець залишається природною перепоною для подальшого просування. Українська армія розраховує, що зможе дати ефективніший опір, маючи сучасні західні збройні системи.
Фото: Alexander Reka/ITAR-TASS/IMAGO
Наприкінці третього місяця війни західні партнери практично одночасно оголосили про надання Україні сучасного озброєння та оборонних систем. Від США надійдуть комплекси HIMARS (на фото), Лондон надішле дальнобійні системи M270 MLRS, а ФРН відправить Україні системи ППО IRIS-T. Усі вони, на думку аналітиків, після надходження і розгортання можуть переломити ситуацію на полі бою.