Українські автозаправні станції (АЗС) перетворилися на систематичну ціль російських ударів. Якщо раніше заправки страждали радше побіжно, то від квітня 2026 року Росія б'є по них цілеспрямовано й майже щодня - дронами "Шахед", FPV-безпілотниками та ракетами. Під ударами опиняються і великі національні мережі, і регіональні оператори.

Масштаб пошкоджень АЗС

Масштаб руйнувань значний. За підрахунками галузевих аналітиків, зокрема консалтингової групи "А-95", станом на середину липня в Україні постраждало до 200 об'єктів паливної інфраструктури. Це приблизно чотири відсотки від усіх АЗС, на функціонування яких видано ліцензії. Географія ударів охоплює насамперед прифронтові й прикордонні регіони - Сумщину, Харківщину, Донеччину, Дніпропетровщину, Запоріжжя та Миколаївщину, але не тільки. Від ударів по АЗС також страждають Полтавщина, Київ і Житомир.

Французький OSINT-дослідник, аналітик Клеман Молін порахував, що понад 160 автозаправних станцій в Україні було пошкоджено або знищено внаслідок російських атак останнім часом. "Я наніс на карту 160 українських автозаправних станцій, які нещодавно зазнали обстрілів по всій Україні. Щонайменше 15 було атаковано в Запоріжжі, 19 - у Сумах і 23 - у Харкові", - написав Молін в соцмережі X 27 липня.

У той же день депутат Харківської обласної ради Олександр Скорик заявив, що росіяни знищили понад 80 автозаправних станцій на Харківщині, а маршрут Харків - Полтава залишився повністю без АЗС. Однак пізніше цю інформацію спростував начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов, наголосивши, що інформація про те, що на трасі від Харкова до Полтави не залишилося жодної діючої заправки, "не відповідає дійсності".

РФ атакує АЗС дронами з новітніми технологіями

За інформацією Сил оборони, до ударів по цивільних АЗС на півдні, зокрема, причетний російський спецпідрозділ "Варяг" - 50-та бригада, що входить до резерву головнокомандувача РФ. Цей підрозділ спеціалізується на middle strike - ударах в оперативну глибину - й активно діє на Придніпровському та Запорізькому напрямках, маючи на озброєнні новітні, зокрема оптоволоконні, дрони з дальністю до 30 кілометрів. Втім, значну частину заправок армія РФ уражає й "шахедами", які, за оцінкою військових оглядачів, перебувають під майже безпосереднім контролем оператора завдяки MESH-мережам.

Окрему небезпеку для АЗС становлять реактивні "шахеди" з онлайн-керуванням, попереджає радник президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов, відомий за позивним "Флеш". Такі дрони поки що обмежені за дальністю керування через особливості технології, але в межах своєї зони до 100 кілометрів здатні уражати як статичні, так і рухомі цілі. "Власники складів, АЗС, підприємств повинні бути готові до можливих ударів. Звертайте увагу на тривоги, будуйте укриття для людей", - закликав Бескрестнов у Telegram.

Помста за НПЗ і терор проти цивільних?

Головним мотивом росіян експерти називають дзеркальну помсту. Удари по заправках активізувалися після того, як українські Сили оборони системними ударами по російських нафтопереробних заводах (НПЗ) спричинили паливну кризу в самій Росії. Атакуючи АЗС, Москва прагне і символічної відповіді, і "яскравої картинки" для власної пропаганди.

На думку Клемана Моліна, Росія не може повторити українську кампанію із застосуванням засобів середньої дальності проти російських вантажівок, які забезпечують логістику та постачання окупаційних військ уздовж лінії фронту, а тому відповідають ударами по українських АЗС. "Тому вони націлюються на автозаправні станції, приділяючи особливу увагу ключовим автошляхам, передусім Київ - Харків та Дніпро - Харків, а також північно-східній частині країни. Під час моєї поїздки до Запоріжжя минулого тижня я бачив чотири атаковані заправки на дорозі, що веде до Дніпра, тоді як більшість станцій у самому місті почали накривати протидроновими сітками", - зазначив аналітик. За оцінкою експерта, найбільше російські удари по українських АЗС можуть вплинути на вантажні перевезення, оскільки для великогабаритного транспорту замінити пошкоджену заправку на альтернативну значно складніше, ніж для легкових автомобілів.

Натомість директор консалтингової компанії "А-95" Сергій Куюн вважає, що удари по АЗС росіяни використовують суто для своєї пропагандистської інформаційної кампанії як помсту за НПЗ. Втім, каже експерт, АЗС - це винятково цивільна інфраструктура, тому обстріли заправок, попри криваві наслідки, не здатні підірвати воєнний потенціал України так, як українські удари по НПЗ підривають російський. "Це не б'є ні по наших військових спроможностях, ні по цивільному населенню, бо проблеми з пальним немає. Одна з головних цілей росіян - пропагандистська картинка, бо заправки класно й довго горять, це легко показувати, щоб росіяни раділи", - сказав Сергій Куюн у коментарі DW.

Чи буде дефіцит пального?

Попри масштаб руйнувань, дефіциту палива в Україні наразі немає, констатує експерт. Україна має надто розгалужену мережу заправок, і удари по цивільних об'єктах стратегічного результату не дають.

Паливний ринок, за словами Куюна, до ударів адаптувався. Близько 90 відсотків уражених об'єктів відновлюють роботу - щоправда, вже в новому вигляді: замість звичних комплексів із кавою й хот-догами постають "суворі" укріплені станції з єдиною функцією - відпустити пальне. "Я не знаю жодного міста, де був би дефіцит пального. Ціна що в Харкові, що в Сумах, що у Львові однакова - ніхто не перекладає збитки на споживача. Просто зараз треба бути організованішим та планувати поїздку заздалегідь, де і скільки заправитися", - наголошує Сергій Куюн.

Що робити, аби захистити АЗС: бетон, габіони і особливий режим

Паливний бізнес в Україні поступово адаптується. Так, з 1 липня 2026 року мережа WOG запровадила особливий режим роботи станцій у Сумській, Чернігівській, Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській, Херсонській і частині Полтавської областей - насамперед задля захисту персоналу та клієнтів. АЗС там не працюють із 21:00 до 7:00. Також уночі на АЗС вимикають усе зовнішнє освітлення, повідомила компанія у Facebook.

Тим часом на прифронтових АЗС посилюють захист від FPV-дронів: встановлюють бетонні укріплення, габіони та мобільні укриття. В окремих громадах, як-от у Тростянці, зруйновані стаціонарні заправки тимчасово заміняють мобільними паливозаправниками, хоча законодавство поки не дозволяє використовувати їх як повноцінний формат роздрібної торгівлі. Водіям у прифронтових зонах радять за можливістю уникати заправок під час тривог.

Окрім того, автозаправні станції у прифронтових регіонах України можуть включити до переліку об'єктів критичної інфраструктури. Це дозволить посилити їхній захист, зокрема і завдяки додатковим ресурсам, і таким чином забезпечити їх стабільну роботу, заявив 27 липня заступник керівника Офісу президента України Віктор Микита після виїзної оперативної наради на Сумщині. "ОВА отримали доручення спільно з громадами збільшити обсяги фінансового та матеріально-технічного забезпечення чинних, нових, розширених підрозділів ППО в регіоні, зокрема екіпажів БпАК, мобільних вогневих груп тощо. Спільно з військовими готуємо окремий пакет рішень щодо додаткового захисту неба", - написав Микита у Telegram.

Водночас начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов повідомив, що місцева влада спільно з представниками мереж автозаправок погодила заходи щодо фізичного пасивного захисту об'єктів.