Державний секретар США Майк Помпео заявив, що його країна ніколи не визнає анексії Криму Росією. США підтримуватимуть санкції проти РФ, доки та не поверне півострів Україні.
Реклама
У шосту річницю початку анексії Криму Росією Державний департамент США підтвердив, що Вашингтон ніколи не визнає півострів частиною РФ. "Крим - це Україна", - заявив держсекретар США Майк Помпео в ніч на четвер, 27 лютого, у Twitter, закликавши Москву покласти край окупації півострова.
"Через шість років після анексії Криму РФ і надалі покладається на брехню та дезінформацію у своїй невдалій спробі узаконити нелегітимні дії. Її зусилля приречені на провал. Світ ніколи не забуде безпричинне вторгнення Росії в Україну", - говориться в заяві, розміщеній на сайті Держдепартаменту США.
Санкції не скасують, до Крим не повернеться до складу України
Зовнішньополітичне відомство США засудило протизаконні дії Росії у Криму, а також її агресію проти України, що триває, зокрема, на Донбасі. США будуть підтримувати санкції проти РФ доти, доки вона не поверне контроль над Кримом Україні і не виконає цілком свої зобов'язання за мінськими домовленостями, заявив Держдепартамент.
У заяві підкреслюється, що окупація Росією Криму та її дії з посилення мілітаризації півострова становлять загрозу для безпеки світової спільноти. "Російська окупаційна влада і надалі посягає на права людини та основні свободи, жорстко придушуючи критику з боку громадянського суспільства та ЗМІ й обмежуючи релігійну свободу", - ідеться в заяві.
Переслідування кримських татар
Зокрема Держдепартамент США нагадав про ув'язнення 80 жителів Криму в РФ за мирну протидію окупації. Російська влада також переслідує членів кримськотатарської громади, заявило відомство, вказуючи на необґрунтовані рейди, стеження, залякування, обмеження культурних заходів, а також криміналізацію Меджлісу кримськотатарського народу.
Держдепартамент також вказав на примусовий призов на військову службу майже 20 тисяч чоловіків, які проживають у Криму, що суперечить міжнародному праву. "Окупаційна влада жорстко обмежує свободу віросповідання, переслідує вірян за допомогою фіктивних обвинувачень у тероризмі та захопила собор Православної церкви України в Сімферополі", - заявило відомство, закликавши РФ звільнити всіх незаконно засуджених українців та припинити порушення основних прав та свобод у Криму.
Нагадаємо, що в ніч на 27 лютого 2014 року озброєні люди у формі без розпізнавальних знаків захопили будівлі уряду та парламенту Автономної Республіки Крим та підняли над ними прапори Росії. Згодом, після проведення в березні 2014 року невизнаного світовою спільнотою "референдуму", РФ анексувала Крим. У світі засудили ці дії, країни Заходу та Україна запровадили проти Росії санкції.
Вода в Крим: чи може півострів прожити без дніпровської води? (22.02.2020)
04:06
Які санкції США та ЄС діють щодо Росії
Галерея DW про те, які американські та европейські санкції були запроваджені щодо Росії за останні чотири роки.
Фото: picture-alliance/PA Wire/A. Matthews
Заборона на в'їзд та замороження активів
У березні 2014 року США та ЄС запровадили санкції щодо російських високопосадовців, депутатів Держдуми та підприємців. Їм заборонили в'їзд, а їхні американські та європейські активи заморозили. До санкційних списків, які в подальшому неодноразово розширювалися, потрапили спікерка Ради Федерації Валентина Матвієнко, депутат Держдуми Леонід Слуцький і радник російського президента Сергій Глазьєв.
Фото: picture-alliance/empics/S. Parsons
Секторальні санкції
16 липня 2014 року США запровадили санкції щодо компаній "Роснефть" і "Новатек", а також "Газпромбанку" і державної корпорації "Внешэкономбанк". Вони не можуть отримувати в США боргове фінансування на термін понад 90 днів. З "Внешэкономбанком" і "Газпромбанком" заборонено проводити транзакції. Згодом до цього списку додали "Банк Москвы", ВТБ, "Россельхозбанк" і Об'єднану суднобудівну корпорацію.
Фото: Dmitry Kostyukov/AFP/Getty Images
ЄС пішов за прикладом США
Кілька тижнів потому секторальні санкції щодо Росії запровадив і Євросоюз. Вони поширилися на п'ять найбільших російських банків: "Сбербанк", ВТБ, "Газпромбанк", "Россельхозбанк" і ВЭБ, яким був обмежений доступ до ринків капіталу ЄС. Пізніше такі ж обмеження Брюссель запровадив щодо трьох нафтових компаній - "Роснефть", "Транснефть" і "Газпром нефть" - і трьох оборонних підприємств РФ.
Фото: DW/E. Samedowa
Російська нафтова галузь під санкціями
Санкції щодо російської нафтової галузі запровадили і США, і ЄС, обмеживши роботу своїх компаній в російській Арктиці. Брюссель також заборонив поставки до Росії високотехнологічного обладнання для нафтової галузі у відповідь на дії РФ в Україні.
Фото: picture-alliance/AA/S. Anisimov
ВПК під прицілом
До санкцій в галузі ВПК належать запроваджена Євросоюзом заборона на торгівлю з Росією зброєю і заборона на експорт до неї товарів подвійного призначення для оборонного сектора. США, своєю чергою, запровадили штрафні заходи проти 11 виробників електроніки, яка може бути використана для потреб військової промисловості. Обґрунтування санкцій - війна на Донбасі та анексія Криму.
Фото: Reuters
Санкції щодо спецслужб
У грудні 2016 року США запровадили санкції у зв'язку з можливими кібератаками з боку російських хакерів під час американської президентської виборчої кампанії. Цього разу до "чорного списку" потрапили зовнішня і внутрішня спецслужби країни - Головне розвідувальне управління (ГРУ) і Федеральна служба безпеки (ФСБ).
Фото: picture-alliance/dpa
США покарали російських олігархів
У квітні 2018 американський мінфін вперше завдав удару по російських приватних компаніях. Він запровадив санкції щодо 24 російських бізнесменів з опублікованої раніше так званої "Кремлівської доповіді". Серед них опинилися такі впливові олігархи, як Олег Дерипаска та Віктор Вексельберг. Активи їхніх компаній на території США заморожені, а американцям заборонено вести з ними бізнес.
Фото: picture-alliance/AP/Sputnik/M. Klimentyev
Санкції за отруєння Скрипалів
27 серпня 2018 року набули чинності нові санкції США за застосування Росією хімічної зброї. Ці штрафні заходи включають заборону на продаж Росії озброєнь та іншої оборонної продукції, відмова у доступі до американських товарів і технологій, які особливо важливі з точки зору національної безпеки, а також у наданні кредитів уряду США, кредитних гарантій та іншої фінансової підтримки.