Близько 53% опитаних у ФРН побоюються, що війна в Україні переросте в Третю світову, лише близько 19% вважають, що Путін зацікавлений у виході з ситуації, що склалася, шляхом переговорів.
Реклама
Близько 76 відсотків респондентів у Німеччині вважають, що президент РФ Володимир Путін розраховує виключно на військову перемогу в Україні. Це випливає з даних соціологічної служби Forsa, яка провела опитування Trendbarometer на замовлення німецьких телекомпаній RTL та n-tv. Ці дослідження опубліковані у вівторок, 15 березня.
Близько 53 відсотків опитаних побоюються, що війна в Україні переросте в Третю світову через конфлікт з однією з країн НАТО. Близько 41 відсоток так не думають. Зрештою, близько 19 відсотків респондентів вважають, що Путін у принципі зацікавлений у виході з ситуації, що склалася, за допомогою переговорів.
Більшість німців не вважає, що відмова від газу та нафти з РФ має бути повною
Щодо відмови ФРН від російських газу та нафти, 42 відсотки вважають, що вона має бути повною - навіть якщо це призведе до перебоїв з постачанням сировини та підвищення цін на електроенергію, газ і паливо. Більша кількість респондентів - 49 відсотків, - навпаки, вважають, що подібна відмова має бути неповною. Проти абсолютної заборони імпорту виступають переважно німці зі східних земель ФРН (73 відсотки), опитані з невеликим доходом (62 відсотки), а також прихильники блоку ХДС/ХСС (51 відсоток), Лівої партії (59 відсотків) та "Альтернативи для Німеччини" (83 відсотки).
При цьому 83 відсотки опитаних вважають зниження податків розумним заходом з урахуванням зростання цін на енергоносії. Тільки 12 відсотків дотримуються зворотної думки.
Опитування проводилося з 11 по 14 березня 2022 року, у ньому взяли участь 1009 осіб.
Літня жінка - жителька однієї з обстріляних житлових багатоповерхівок у Києві, 15 березня. Знищені обстрілами житлові будинки, розбомблені українські міста, біженки з дітьми та акція протесту на російському телебаченні - фотографії часів війни Росії проти України.
Фото: Felipe Dana/AP Photo/picture alliance
Рятувальники гасять пожежу після обстрілу в житловому будинку в Києві, 15 березня.
Фото: Efrem Lukatsky/AP Photo/picture alliance
Квартира в київському будинку, який був обстріляний російськими військами 14 березня.
Фото: Alejandro Martinez/AA/picture alliance
Мер Києва Віталій Кличко біля обстріляного військами РФ житлового будинку в Києві, 14 березня.
Фото: Pavel Nemecek/CTK/picture alliance
Ранок після обстрілу військами РФ житлових будинків у Києві, 15 березня. Увечері цього дня починається довга 35-годинна комендантська година - до 17 березня.
Фото: Maxym Marusenko/NurPhoto/picture alliance
Столиця України тримає оборону. Один з блокпостів, 14 березня.
Фото: Felipe Dana/AP/picture alliance
Російські війська також продовжують бомбардувати й обстрілювати інші українські міста. Цю світлину зроблено у Харкові 14 березня.
Фото: Pavel Dorogoy/AP Photo/picture alliance
Зруйнований бомбардуваннями та обстрілами житловий будинок у центрі Харкова, 14 березня.
Фото: Andrea Carrubba/AA/picture alliance
Палають обстріляні житлові будинки у Маріуполі, 14 березня. За даними міської влади, у місті вже загинули більше двох тисяч мирних жителів.
Фото: Azov Battalion/AP/picture alliance
Фотографія з Донецька. РФ заявила, що 14 березня тут вдарила українська ракета і загинули 20 людей. За даними ж українського міноборони, ракета, яка вдарила по Донецьку вранці 14 березня, була російською.
"Зупиніть війну. Не вірте пропаганді. Тут вам брешуть". Акція протесту редакторки Марини Овсянникової під час випуску новин російського Першого каналу 14 березня викликала активну реакцію в соцмережах - від підтримки до тверджень, що така акція не могла відбутися в прямому ефірі.
Фото: Axel Heimken/dpa/picture alliance
Плакат в Лубнах Полтавської області
Фото: Ukrinform/ABACA/picture alliance
Швачки в майстерні у Львові перейшли на виготовлення українських прапорів і сумок для наборів надання першої медичної допомоги.
Фото: Bernat Armangue/AP Photo/picture alliance
КПП Медика на кордоні з Польщею. Від початку масштабного наступу військ РФ Україну залишили вже понад три мільйони біженців. Про це 15 березня повідомила Міжнародна організація з міграції (МОМ).
Фото: Abdulhamid Hosbas/AA/picture alliance
Ще одна світлина з польського села Медика. За даними ООН, майже половина українських біженців - діти.
Фото: James Arthur Gekiere/BELGA/dpa/picture alliance
Автобус на українсько-румунському кордоні. "В середньому за останні 20 днів в Україні ставали біженцями понад 70 тисяч дітей на день", - заявив представник Міжнародної організації з міграції Пол Діллон.
Фото: Zivilisten /AP/dpa/picture alliance
Берлінський тиждень моди, 15 березня. На подіумі - колекція німецької дизайнерки Ані Гокель. Сукню у кольорах українського прапора демонструє українська танцівниця Наталія Овчарова, котра стала біженкою війни.
Фото: Jens Kalaene/dpa/picture alliance
18 фото1 | 18
На яких умовах приймають українських біженців різні країни?