Зникнення близької людини - це завжди глибока трагедія, а в умовах повномасштабної війни, коли щодня зникають сотні військових і цивільних, цей біль відчувають тисячі українських родин. З серпня 2023 року міністерство внутрішніх справ України взяло на себе формування політики щодо розшуку зниклих безвісти, створивши інституцію Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Про те, як працює ця система, скільки людей зараз шукають, як відбувається ідентифікація за ДНК, що робити родичам, якщо зникла близька людина, DW поспілкувалася з Артуром Добросердовим, уповноваженим з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

DW: Пане Артуре, в умовах повномасштабної війни, питання зниклих безвісти є надзвичайно болючим для багатьох українських родин. Розкажіть, будь ласка, за якими принципами організована робота уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин?

Артур Добросердов: Формування політики з дотримання норм міжнародного гуманітарного права в частині розшуку зниклих безвісти визначено за міністерством внутрішніх справ та створено таку інституцію, як уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Уповноважений призначається рішенням Кабінету міністрів та підпорядковується безпосередньо міністру внутрішніх справ. А робота моя пов'язана з координацією діяльності всіх органів, які займаються пошуком зниклих безвісти. Основне завдання - це надання особі статусу зниклої безвісти, забезпечення того, щоб особу ефективно розшукували. Ми збираємо всю можливу інформацію і передаємо її тим, хто займається обміном, підтвердженням факту полону, пошуковими роботами, розслідуванням та ідентифікацією тіла. Друге наше завдання - це вже комунікація з родинами зниклих безвісти. Також ми ведемо Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Це велика база даних тих, хто зник безвісти. 

Дані про яку кількість зниклих безвісти містяться у реєстрі?

У нас є інформація щодо тієї кількості, які зараз розшукується. Це понад 70 000 і військових, і цивільних. Окремо ми цифри не озвучуємо. У нас є інформація щодо тієї кількості осіб, щодо яких розшук припинено. А розшук може бути припинено в двох випадках: або ідентифіковано факт загибелі, або особа повернулась. І на сьогоднішній день у нас припинено розшук у 15 000 випадках.

З чого починається пошук зниклих безвісти? Які дані потрапляють у реєстр?

Протягом 24 годин з того моменту, як будь-хто подав заяву в поліцію щодо розшуку зниклого безвісти, вся інформація з бази даних поліції відвантажується до цього реєстру. В подальшому наша команда перевіряє актуальність цієї інформації, чи вона повна, чи необхідно щось уточнити, чи справді мав місце факт зникнення саме за особливих обставин, тобто в ході ведення бойових дій, в ході окупації територій, надзвичайних подій техногенного або природного характеру. Після цього я, як уповноважений, верифікую запис по кожній особі, й після цього ця особа набуває статусу зниклого безвісти. Цей статус - це гарантія того, що держава буде шукати цю особу допоки не буде встановлено, що особа жива й здорова, чи коли слідчий або прокурор винесуть процесуальне рішення, що особа померла. Зараз дуже багато дискусій ведеться з приводу того, що родини звертаються до суду з заявами про оголошення померлими. Але в законі чітко написано: якщо суд виносить таке рішення, розшук такої особи не припинятиметься і далі буде тривати, поки її не знайдуть. 

Після того, як у нас з'явився обліковий запис щодо зниклого безвісти, починається етап збору інформації з усіх можливих інших джерел. Також туди додаються результати ДНК-експертизи. Наш реєстр також співпрацює, наприклад, з реєстром збитків, вчинених РФ в Україні, там збирають інформацію, в тому числі від родин зниклих безвісти. На сьогоднішній день ми вже опрацювали понад 20 000 таких заявок в автоматичному режимі. Також зараз ми завершуємо інтеграцію баз даних з нотаріату. Існує така процедура встановлення опіки над майном, і нотаріус буде в майбутньому проставляти ці відмітки, що по зниклому безвісті встановлена опіка над його майном.

Ми теж це відслідковуватимемо. В нас є також обмін даними з Координаційним штабом. Як тільки надходить офіційне підтвердження полону, ми цю інформацію також додаємо до реєстру. Але навіть, якщо в нас підтверджений полон офіційно або неофіційно, запис і статус залишається, поки особа не повернеться додому.

А якщо у зниклої безвісти особи немає рідних? 

Якщо мова йде про тих, хто зник безвісти серед військових і не має рідних, ми вже налагодили співпрацю з військовими підрозділами й існує список там, де родини не отримали сповіщення, бо ці родини виїхали, або їх немає, або вони на окупованих територіях. Ми постійно моніторимо такі дані. Якщо ми бачимо, що не звернувся ніхто зі знайомих, або інших рідних, або представників військового підрозділу, уповноважений має право сам самостійно ініціювати реєстрацію кримінального провадження і, відповідно, оголошення в розшук. У такому випадку один із основних методів, які використовуються, - слідчі шукають особисті речі, які зберігаються в військовій частині і виводиться профіль ДНК з особистих речей. Що стосується цивільних, ми розуміємо, що існує ще велика кількість фактів зникнення безвісти, про які ми наразі не знаємо, або про які ми дізнаємось з великим запізненням, через великий проміжок часу. Для цього ми моніторимо ЗМІ, які працюють на окупованих територіях, нам дуже допомагають громадські організації, які накопичують цю інформацію, і з певною періодичністю вони звертаються до нас, щоб ми могли звірити, чи ці особи оголошені в розшук. 

Розкажіть, будь ласка, детальніше про процедуру проведення ДНК-тестів для родичів зниклих безвісти. Як здати біоматеріал? Як довго триває процес внесення даних до бази та перевірка на збіги?

Зразок біології родичів може відібрати слідчий або за його дорученням криміналіст чи оперативний працівник. Ця процедура абсолютно безкоштовна. Всі експертизи в рамках кримінального провадження відбуваються за бюджетні кошти. Далі слідчий призначає експертизу, експерт досліджує цей зразок і виводить ДНК-профіль. Цей ДНК-профіль в його цифровому вираженні поміщається в електронний реєстр. Коли надходить тіло з полю бою або з репатріації, судмедексперт за участі слідчого вибирає цей зразок, слідчий призначає аналогічну молекулярно-генетичну експертизу, виводиться ДНК та профіль, який так само поміщується в цей електронний реєстр відомчої інформації. Ці зразки там знаходяться на постійній основі і щосекунди відбувається їх порівняння між собою. Коли електронний реєстр дає відповідь про те, що відбулось попереднє співпадіння, експертна служба інформує слідчого, аби він призначив остаточну порівняльну експертизу. Якщо від родини вже відібрано калька зразків, або це зразок прямого родича, тобто мама, тато або рідні діти, цього в більшості випадків достатньо для призначення порівняльної експертизи. Вже після висновку порівняльної експертизи слідчий вже інформує родину.

На сьогоднішній день в системі МВС вже працює 27 лабораторій, які виконують молекулярно-генетичні експертизи ще плюс дві, планують також розпочати роботу. До того ще є чотири лабораторії в системі міністерства юстиції. Штат експертів постійно збільшується, ми дбаємо, щоб кожна лабораторія була максимально укомплектована необхідним обладнанням, розхідним матеріалом і кваліфікованими спеціалістами. Дуже багато нам допомагають міжнародні організації.

ДНК-дослідження проводять тільки українські лабораторії чи зразки можуть відправлятися на дослідження за кордон?

На сьогоднішній день експертиза проводиться національними експертними установами, якщо виникають додаткові питання або сумніви, залучаються міжнародні організації і їхні лабораторії. Щоб порівняти дані зниклого безвісти зі зразками його родича, у нас є закон, який передбачає, що в період військового стану військовослужбовці мають здати свої зразки ДНК. І у випадку, якщо військовослужбовець зник безвісти, органи розслідування мають працювати саме з цими зразками, які здав військовослужбовець. І зараз триває робота для того, щоб всі військові підрозділи забезпечити цими системами й щоб ця норма працювала.

Чи потрібно родині отримувати підтвердження, що її генетичний матеріал є в базі даних чи все це відбувається автоматично?

Так, більшість родин хоче переконатись, що їхній біологічний матеріал досліджено, успішно виведено ДНК-профіль, і він поміщений в електронний реєстр геномної інформації людини. Для цього є декілька опцій. По-перше, на сайті Державної експертно-криміналістичної служби ви можете знайти номер телефону, по якому ви зателефонуєте, і ви можете отримати інформацію тільки стосовно себе і свого зразка. Друга опція - заявники, рідні й близькі мають у кримінальному провадженні процесуальний статус потерпілої особи, і це надає їм право ознайомитись з усіма матеріалами кримінального провадження. Коли експертиза проведена, в матеріалах є висновок експерта і є відповідне інформування про те, що зразок успішно виведено і він поміщений в електронний реєстр. Ще одна опція - на наш реєстр здійснює взаємообмін інформацією з електронним реєстром відомчої інформації. І одна із функцій уповноваженого - це надання всієї наявної інформації родичам зниклих безвісти щодо розшуку. Якщо ви звернетесь офіційно на моє ім'я, ми зможемо цю інформацію перевірити і дати вам відповідь, чи ваш зразок поміщено на сьогоднішній день, він міститься в цьому реєстрі.

Які основні відмінності в алгоритмах дій для родичів, якщо зниклий безвісти військовослужбовець, і якщо зникла цивільна особа? Чи є якісь специфічні нюанси, які необхідно враховувати в кожному з цих випадків? Що ви порадите?

Військовослужбовці найчастіше зникають в ході бойових дій, а цивільні в більшості випадків зникають на окупованих територіях. Основна порада для рідних - це обов'язково звернутися до нас і переконатися, що особа має статус особи зниклої безвісти. Алгоритми пошуку військових і цивільних у більшості випадків співпадає. Специфіка зниклих безвісти військових у тому, що за них початково несе відповідальність військовий підрозділ, який фіксує останні відомі координати зникнення безвісти військовослужбовця. Військовий підрозділ вживає заходів можливих заходів щодо евакуації тіла, якщо він загинув. А що стосується цивільних зниклих безвісти, то проблема в тому, що в більшості випадків це окуповані території. Інформація про зникнення надходить з запізненням і можливостей щодо подальшого документування і фіксації цієї інформації, на жаль, не так багато. Але ми шукаємо нові способи, як це робити.