Абсолютна більшість українців вважає, що проведення виборів під час війни - не на часі. Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), і оприлюдненого в понеділок, 30 жовтня.

"81 відсоток респондентів вважають, що вибори мають проводитися після війни і зараз вони не на часі. Вважають, що вибори вже мають проводитися попри війну - 16 відсотків", - йдеться у пресрелізі КМІС і додається, що результати не надто відрізняються в залежності від регіону проживання опитаних.

До ідеї дистанційного голосування через інтернет більшість респондентів (65 відсотків) у всіх регіонах України ставляться негативно - через ризики фальсифікацій. На підтримку ідеї онлайн-голосування висловилися 29 відсотків опитаних.

Читайте також: Зеленський про вибори під час війни: Закон забороняє, але "вихід є"

КМІС опитав протягом 30 вересня-13 жовтня в режимі телефонних інтерв'ю з використанням комп'ютера 2007 повнолітніх респондентів на підконтрольних українській владі територіях щодо строків проведення виборів і 1010 - щодо онлайн-голосування. Статистична похибка вибірки за звичайних обставин не перевищує 2,4 відсотка, втім за умов війни додається певне систематичне відхилення, але загалом результати зберігають високу репрезентативність.

Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький, коментуючи результати дослідження, зауважив, що попри зростаюче невдоволення населення до центральних органів влади та зацікавлення в оновленні парламенту й уряду, пріоритетом українців є перемога. "Якщо раніше в історії України наростання критики йшло поруч із наростанням вимог негайних виборів, то зараз українці наполягають, що пріоритет - це перемога, вибори - не на часі і мають бути проведені вже після завершення війни", - зазначив соціолог.

На його думку, відкладання виборів не означає для українців втрату владою легітимності, навпаки - вона може бути підірвана проведенням виборів під час війни через неможливість мільйонів виборців взяти участь у голосуванні, насамперед військових і біженців за кордоном.

Повноваження нинішнього складу Верховної Ради мали б завершитися цієї осені, а президента - навесні 2024 року.

Читайте також: Зеленський не планує знов балотуватися в президенти після завершення війни