Дедалі більше українських біженців у Німеччині працюють. За останні три роки частка працевлаштованих українців працездатного віку в Німеччині збільшилася більш ніж утричі. Про це свідчать дані дослідження німецького Федерального інституту демографічних досліджень (BiB), оприлюдненого у вівторок, 4 листопада.

Так, якщо влітку 2022 року, незадовго після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, частка працевлаштованих українських біженців у Німеччині становила 16 відсотків, то через три роки цей показник уже становить 51 відсоток. "Багатьом українкам і українцям вдалося знайти роботу після проходження інтеграційних та мовних курсів", - розповів Андреас Етте (Andreas Ette), під чиїм керівництвом було проведено дане дослідження. Починаючи з 2022 року, науковці кожні пів року опитували обраних для участі в дослідженні українських біженців. А 2024 року до участі в опитуванні залучили й тих, хто знайшов у Німеччині прихисток на більш пізньому етапі війни Росії проти України.

Українські біженці більше задоволені роботою в Німеччині

За останні роки покращилася не лише загальна ситуація зі працевлаштуванням, але й рівень задоволеності українських біженців їхньою роботою в Німеччині. У порівнянні з 2023 роком загальна частка респондентів у віці від 20 до 50 років, які "задоволені" або "дуже задоволені" своєю роботою, зросла з 87 до 94 відсотків.

Читайте також: Чим довше мігранти живуть у Німеччині, тим більше вони задоволені життям

Українські біженці були й залишаються висококваліфікованою групою у порівнянні з рештою німецького населення. Водночас дослідження з'ясувало, що найбільш кваліфіковані українці прибули до Німеччини під час першої хвилі втечі від війни в Україні. Відтоді середній рівень освіти українських біженців знизився, а серед найбільш кваліфікованих - найвищий процент тих, хто за ці роки поїхав з Німеччини.

Як втеча до Німеччини вплинула на українські родини?

У рамках дослідження науковці також вивчили родинні та соціальні обставини, в яких живуть українські біженці в Німеччині. Зокрема, з'ясувалося, що війна, втеча та життя окремо від партнера призвели до того, що 29 відсотків жінок, які втекли з України до Німеччини без чоловіка, більше не перебувають у стосунках з партнером.

Водночас залежно від того, де живе партнер українських біженок, залежить і те, чи хотіли б вони довгостроково залишитися в Німеччині. Станом на 2025 рік майже половина всіх українських жінок, що втекли до Німеччини, розповіли, що хочуть бути в Німеччині максимум кілька років. Що ж стосується тих жінок, чий партнер живе в Німеччині, то половина з них хотіла б залишитися у країні назавжди. Схожа тенденція спостерігається і в родинах з дітьми. "Родини демонструють суттєво більш довгострокові плани залишитися, якщо обидва батьки живуть у Німеччині", - розповідає Катаріна Шпіс (Katharina Spieß), директорка інституту і співавторка дослідження.

Батьки частіше хочуть залишитися в Німеччині, ніж діти

Науковці окремо дослідили ситуацію серед дітей та підлітків з-поміж українських біженців та з'ясували, що серед них менше тих, хто хотів би назавжди залишитися в Німеччині, ніж серед їхніх батьків. У випадку близько чверті дітей та підлітків спостерігається ситуація, коли батьки хотіли б залишитися в Німеччині назавжди, а діти - ні. Примітно, що знання німецької мови в цьому плані, очевидно, є надзвичайно важливим, але не вирішальним фактором. Адже майже половина дітей та підлітків з України оцінює свої знання німецької як "хороші" або "дуже хороші". Серед їхніх батьків таких лише вісім відсотків.

Ключ до інтеграції дітей та підлітків, окрім мови, лежить передусім у позашкільних заняттях та наявності друзів у Німеччині. Це дозволяє їм відчувати тісніший зв'язок зі школою, де вони навчаються, кажуть дослідники. Адже поки що українські діти відчувають не такий міцний зв'язок зі школою, як решта їхніх однолітків у Німеччині. При цьому, як зазначається в дослідженні, зв'язок з українською освітньою системою (онлайн-навчання в українській школі) та іншими біженцями (навчання у класах для біженців) погіршують у біженців відчуття зв'язку з їхньою німецькою школою.

Читайте також: Нова хвиля міграції? Три історії українських юнаків 18-22 років у Німеччині